Постанова № 133178824, 08.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3256/25

Провадження № 3/346/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Коваленка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

в с т а н о в и в :

До суду надійшов протокол серія ЕПР1 №370018 від 23 червня 2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 статті 130 КУпАП.

Аргументи держави Україна. 23 червня 2025 року о 00 годині 23 хвилин в м. Коломия по вул. Гетьмана Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Sharan номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного спянніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Позиція ОСОБА_1 та його захисника. Зупинка транспортного засобу була безпідставною; жодних ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було виявлено; процес складання документів не фіксувався; дата і місце вчинення діяння не точні, оскільки у протоколі діяння мало місце 23.06.2025, а один з відеозаписів має дату 23.06.2023, у зв`язку із чим працівники поліції повинні були залучити понятих, але цього не зробили; місце вчинення правопорушення була не вулиця Мазепи; огляд на стан сп`яніння не проводився, направлення не виписувалось; процесуальні права та обов`язки не були роз`ясненні; також у протоколі не правильно вказано об`єктивну сторону діяння, зокрема не у відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП; самі файли мають різницю у часі 3 хвилини, але запис не може перериватись.

І саме тому, на їх думку, докази подані поліцією недопустимі.

Оцінка суду щодо обставин справи.

23 червня 2025 року о 00 годині 23 хвилин в м. Коломия по вул. Гетьмана Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Sharan номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Але від проходження медичного огляду на стан алкогольного спянніння у встановленому законодавством порядку відмовився (протокол - а.с.1 та диск, з відеозаписом події - а.с.7).

При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 1 статті 251 КУпАП, і протокол, і аудіо-відеозапис події у двох файлах є самостійними, і окремими доказами, які суд оцінив, як кожен з них окремо, так і у їх сукупності, які узгоджуються між собою.

Суд не має жодних сумнівів у тому, що вказаним автомобілем у зазначений у протоколі день і час, керував саме ОСОБА_1 , оскільки це підтверджується сукупністю даних аудіовідеозапису події з двох файлів, один з яких це запис з відеореєстратора машини поліції, а іншій з камери поліцейського, що розміщена на його одязі (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіо-відеозаписом події- а.с.7 та протоколі - а.с.1).

З відеозапису вбачається рух автомобіля Volkswagen Sharan номерний знак НОМЕР_2 23.06.2025, 00.23. у м.Коломия по вул.Гетьмана Мазепи Івана, що повністю узгоджується з даними протоколу, і працівники поліції подали сигнал проблисковими маячками синього і червоного кольору, тобто вимогу про зупинку транспортного засобу, яку водій автомобіля, яким виявився ОСОБА_1 виконав, зупинившись на іншій вулиці.

Після зупинки машини, працівники поліції підійшли до транспортного засобу та повідомили, що ведеться відеофіксація, а також повідомили про причину зупинки, зокрема: а саме рух транспортного засобу у комендантську годину і попросили надати посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. І ОСОБА_1 надав вищевказані документи. Потім поліцейський повідомив, що в ОСОБА_1 виявив ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку із чим запропонував останньому пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager 6820, але ОСОБА_1 чітко та однозначно відмовився. Тоді працівники поліції запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольнгого сп`яніння у медичному закладі. Але ОСОБА_1 відмовився і від цього. У зв`язку із чим, працівник поліції повідомив, що на нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, і чітко роз`яснив його права, а ОСОБА_1 повідомив, що йому все зрозуміло. Після складання протоколу та Акту огляду на стан сп`яніння і направлення, поліцейський оголосив зміст протоколу і запропонував отримати його копію, з чим ОСОБА_1 погодився і підписав Акт і протокол (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіо-відеозаписом події у другом файлі- а.с.7).

Захисник правильно вказує на те, що на аудіовідеозаписі події, у другому файлі, з камери працівника поліції вбачається дата здійснення запису 23 червня 2023, а не 2025 року року. Однак суд зазначає, що перший файл з відеозаписом з відеореєстратора з машини працівників поліції має дату 23 червня 2025 року, що узгоджується із протоколом. Разом з цим на цих обох записах співпадає час і місце зупинки (різниця у 3-х хвилинах не є суттєвою, оскільки обидва файла є послідовними і доповнюють один одного); повністю співпадають одяг водія, його зовнішній вигляд та місце розташування транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у зв`язку із чим у суду немає сумнів в тому, що аудіовідеозапис працівників поліції з камери з одягу поліцейського дійсно відбувався в той же самий день, рік та час, які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. І тому суд не погоджується з аргументами захисника про те, що процедура не була зафіксована на технічні засоби, і що надані записи є недопустимими доказами, і що були підстави залучати понятих.

Захисник також вказував, що зупинка була безпідставно, жодних ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було виявлено. Однак суд зазначає, що з аудіовідеозапису чітко чутно, що працівник поліції вказав про причину зупинки, а саме рух транспортного засобу у комендантську годину. Разом з цим щодо ознак стану алкогольного сп`яніння, то працівником поліції їх було встановлено та записано у протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності яких ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Крім цього захисник зазначав, що огляд його підзахисного не проводився та направлення йому не виписувалось. Також його підзахисному не роз`яснювалось його права. Однак суд зазначає, що з аудіовідеозапису чітко вбачається, що останній відмовився від проходження огляду і на місці зупинки, і у медичному закладі, у зв`язку із чим вищевказані документи не було необхідності складати взагалі. Разом з цим, одним з працівників поліції було роз`яснено права ОСОБА_1 , працівник поліції задавав останньому запитання чи йому зрозумілі його права і останній сказав, що так.

Також захисником зазначалось, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано об`єктивну сторону. Однак суд зазначає, що об`єктивна сторона статті 130 КУпАП полягає у вчиненні певних дій, у даному випадку таких, що свідчать про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Ключові елементи об`єктивної сторонни є діяння, а саме керування транспортним з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, що і зафіксовано у протоколі. У зв`язку із чим суд не погоджується з тим, що протоколі не правильно вказано об`єктивну сторону.

Оцінка суду щодо правопорушення.

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Зокрема частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є адміністративним правопорушенням.

Названі положення узгоджуються із положеннями пункту 2.5. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі за текстом - Правила дорожнього руху) якими встановлений обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з цим суд враховує і застосовує положення статті 266 КУпАП за якими: особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (частина 1); огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2); проведення огляду на стан сп`яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6).

Тому суд враховує та застосовує і положення "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 за якими: огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2); огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (пункт 3); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 5); водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (пункт 6).

А враховуючи вказані положення суд враховує і застосовує також положення "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, за якими, ознаками алкогольного сп`яніння є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість(пункт 4 Розділу І); у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (пункт 3 Розділу І); проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове (пункт 7 Розділу ІІІ).

Разом з цим, суд враховує та застосовує положення пункту 6 Розділу Х "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України за №1395 від 07 листопада 2015 року за якими, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

І з урахуванням вказаних вище нормативно-правових положень, суд відзначає, що встановлені ним обставини (що вказані вище і які підтверджуються оціненими судом доказами, у їх сукупності) прямо вказують на те, що ОСОБА_1 23 червня 2025 року о 00 годині 23 хвилини, дійсно керував транспортним засобом, що вказаний у протоколі, з ознаками алкогольного сп`яніння; поліцейський встановив наявність у нього запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та тремтіння пальців рук, про що зазначив у протоколі; поліцейський запропонував пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров`я, однак останній від цього відмовився; під час спілкування, поліцейський застосував технічний засіб аудіо-відеозапису, матеріали якого у вигляді аудіо-відеозапису долучено до протоколу, і цим записом зафіксовано фактичну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що 23 червня 2025 року ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт та наслідки, є тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв у минулому такі ж самі правопорушення чи однорідні, суд має докази його віку, статі, місця проживання.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, являє собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 , стягнення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього штрафу у розмірі 17000 гривень, разом з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік буде достатньою і адекватною мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути ще й 605 гривень 60 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) винуватим у вчиненні ним 23.06.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили. Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору. Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Суддя: Коваленко Д. С.