Постанова № 133178815, 08.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6144/25

Провадження № 3/346/90/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, за ст. 173-2 ч.1, ст.. 173-8 ч.2 КУпАП, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складені відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у с т а н о в и л а :

15.11.2025р. близько 00:15 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив конфлікт зі своїм батьком ОСОБА_2 в ході якого умисно висловлював образи та нецензурну лайку в сторону потерпілого, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, за що передбачена відповідальність за ст.. 173-2 ч.1 КУпАП

Крім цього, 15.11.2025р. близько 00:15 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису АА №643008 від 14.11.2025р., яким йому було заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 з 23:50 год. 14.11.2025р. по 23:50 год. 17.11.2025р., за що передбачена відповідальність за ст.. 173-8 ч.2 КУпАП.

В судові засідання, які були призначені на 08.12.2025р. та 08.01.2026р. ОСОБА_1 двічі не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повісток про виклик за адресою його місця проживання, яка вказана в протоколах про адміністративні правопорушення. Однак поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Слід також зазначити, що, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, інформація про кожне судове засідання оприлюднюється на офіційному веб-порталі Судової влади України, у тому числі у мобільному застосунку Порталу Дія, та ОСОБА_1 не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань в суді, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали адміністративних справ, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративн правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно положень ч.1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Визначення терміну «домашнє насильство» наведено в п.2 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». За його змістом під домашнім насильством розуміються всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а постраждалою є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Згідно п. 14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП до матеріалів справи було долучено:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 736667, в якому вказано дату та час вчинення правопорушення 15 листопада 2025р. о 00:15 год., місце вчинення АДРЕСА_1 , та суть порушення вчинення домашнього насильства психологічного та економічного характеру ОСОБА_1 відносно свого батька ОСОБА_2

-рапорт помічника чергового Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Войтенко Н.М., в якому вказано, що 15.11.2025р. на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , який повідомив, що його син агресивний, вчиняє відносно нього конфлікти. Виїздом на місце події було встановлено, що син заявника ОСОБА_1 висловлював образи та нецензурно виражався в адресу, а також виганяв з помешкання ОСОБА_2 , чим вчиняв домашнє насильство. По даному факту опитано потерпілого та отримано його письмове пояснення. На місці події проведено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. ОСОБА_1 запрошено до Коломийського РВП, де відносно нього складено адміністративний протокол.

-письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , в яких зазначено, що 15.11.2025р. після приїзду працівників поліції його син зайшов до нього в кімнату та почав висловлювати погрози і ображати нецензурними словами, вчиняв конфлікт. Відносно сина є діючий ТЗП, який забороняє йому контактувати з потерпілим.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що ними в повній мірі підтверджується факт висловлювання словесних образ та нецензурних слів ОСОБА_1 в адресу свого батька ОСОБА_2 , що завдало шкоду психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст.. 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2025р. поліцейським СРПП Коломийського РВП ГУНП Герелюк Р.І. було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 643008, яким ОСОБА_1 , як кривднику, було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 з 23:50 год. 14.11.2025р. по 23.50 год. 17.11.2025р.

З рапорту помічника чергового Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Войтенко Н.М. слідує, що 15.11.2025р. о 04:31 год. до ЧЧ Коломийського РВП поступив рапорт поліцейського СРПП Коломийського РВП Пульковського Р. про те, що 15.11.2025р. близько 00:22 год. ним спільно з капралом поліції Ярошем О. рпід час опрацювання виклику в АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_1 порушив ТЗП щодо свого батька ОСОБА_2 . Вказані обставини також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 737154, які в сукупності доводять факт невиконання ОСОБА_1 термінового заборонного припису, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Обставин, що пом`якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст.36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вважаю, що на підставі ст.36 КУпАП стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ст. 173-2 ч.1, ст.. 173-8 ч.2, 221, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Справу №346/6144/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП та справу №346/6125/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-8 ч.2 КУпАП, об`єднати в одне провадження, присвоїти номер 346/6144/25.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-8 КУпАП та призначити йому стягнення.

- за ст. 173-2 ч.1 КУпАП - у виді штрафу у розмірі тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.;

- за ст. 173-8 ч.2 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сторок) гривень 00 коп.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Третьякова І. В.