Рішення № 133178443, 19.11.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9508/25

Провадження № 2/185/6907/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Олефір А.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації у якому просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41, 3 кв.м, житловою площею 26,3 кв.м.

У обґрунтування позову позивач зазначила, що з 12 липня 1993 року їй належить на праві особистої приватної власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира зареєстрована в Донецькому БТІ на праві приватної власності на підставі цього свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 2/1-73, що підтверджується записом на зворотній стороні свідоцтва № НОМЕР_1 . Проте відомості про право власності позивача на квартиру не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим позивач 26 червня 2025 року звернулася із заявою за № 67656477 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Рішенням за № 79989124 від 19 липня 2025 року державного реєстратора на нерухоме майно ОСОБА_2 було відмовлено позивачу у проведенні реєстраційних дій. Виходячи з вищевикладеного, оскільки інші шляхи крім судового відсутні для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за позивачем на квартиру, то з метою захисту її права на власність необхідно в судовому порядку.

Представник позивача адвокат Карасьова Л.А. у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Донецької обласної державної адміністрації Хазов Ю.І. у судове засідання не з`явився, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що облдержадміністрація не відноситься до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав та не входить до системи органів і не є суб`єктом, що здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, вичерпний перелік яких приведений у статті 6 Закону, тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Донецької міської ради у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради у надав суду письмові пояснення, в яких просив розглядати справу за їхньою відсутності, вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи та прийняти рішення на власний розсуд відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, справа розглянута за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

З`ясував обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12 липня 1993 року, виданого Фондом комунального майна Донецької міської ради та записаного у реєстрову книгу за № 2/1-73 ОСОБА_3 , належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Маковецької Олени Вікторівни, № 79989124 від 19.07.2025, щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 позивачці відмовлено у реєстрації права власності на вказану квартиру, з тих підстав, що отримати інформацію про зареєстровані речові права на квартиру неможливо через знаходження адміністративного центру Донецької області м. Донецьк в тимчасовій окупації Російською Федерацією, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, У зв`язку з тим, що адміністративний центр Донецької області м. Донецьк є тимчасово окупованою РФ.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст .77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до Донецької міської ради, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірну квартиру, проте, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (адміністративний центр Донецької області м. Донецьк) на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності, у зв`язку з чим, заявлені нею позовні вимоги до Донецької міської ради підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41, 3 кв.м., житловою площею 26,3 кв.м.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_4 .

Відповідач: Донецька міська рада, ЄДРПОУ 26502957, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2.

Донецька обласна державна адміністрація, ЄДРПОУ 00022473, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6.

Третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, ЄДРПОУ 40452947, м. Київ, вул. Хрещатик, 36

Суддя С. Г. Юдіна