Рішення № 13317754, 23.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2010 Справа № 8/38-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена"

до Приватного підприємеця ОСОБА_1

про стягнення 1338 грн. за договором про надання послуг,

за участю представників сторін:

від позивача: Гацан Є.А., представник, дов. № 76 від 11.11.2010 р., ОСОБА_3, засновник, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 10.12.1996 р.;

від відповідача: ОСОБА_4, представник, дов. від 03.08.2010 р.

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Елена" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з бюро перекладів "Європа" (відповідач) 1338грн. збитків, посилаючись на невиконання умов договору № 01/05 від 01.04.2010 р. про надання послуг мовного перекладу та нотаріальне засвідчення вірності перекладу.

Ухвалою суду від 11.11.2010 р. відповідача у справі замінено на належного - приватного підприємця ОСОБА_1.

Позивач в судовому засіданні підтримує позов в повному обсязі - в сумі стягнення 1338 грн. збитків, які складаються із 970 грн. - суми передплати за послуги мовного перекладу копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, та нотаріальне посвідчення вірності перекладу, 368 грн. курєрських послуг, також просить суд відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору № 01/05 від 01.04.2010 р. про надання послуг мовного перекладу, а саме неналежним виконанням відповідачем самого перекладу та відсутністю на перекладі підпису перекладача, вірність якого посвідчено нотаріусом, що унеможливило використання зазначеного перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, для підпису арбітрами у м. Лондоні та завдало позивачеві збитків у сумі 1338 грн., які складаються із 970 грн. - суми передплати за послуги мовного перекладу та нотаріальне посвідчення вірності перекладу, а також 368 грн. курєрських послуг.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, зазначає, що умовами договору № 01/05 від 01.04.2010 р. про надання послуг мовного перекладу не передбачено строків виконання роботи по перекладу рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, робота з перекладу зазначеного рішення не закінчена за обставин, які від відповідача не залежать, а саме позивачем не надані документи (оригінал рішення з апостилем) необхідні для закінчення роботи, заперечує передачу позивачеві виконаного перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з нотаріальним посвідченням вірності перекладу, зазначає, що на прохання позивача передав в травні місяці лише електронний варіант перекладу .

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Ухвалами господарського суду від 11.11.2010р. та 16.12.2010р. розгляд справи відкладався в звязку із ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів, необхідністю представлення нових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд:

в с т а н о в и в:

Між приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Єлена" та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 01/05 від 01.04.2010р. про надання послуг мовного перекладу, відповідно до якого підрядник (відповідач по справі) зобовязується виконати роботу по організації усного чи письмового перекладу за заявкою заявника (позивача у справі), а заявник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник бере на себе зобовязання по виконанню роботи та відповідальність за її невиконання лише у випадку, коли ним письмово підтверджена готовність виконати даний обсяг роботи за попередньо узгоджену суму. Вартість послуг письмового чи усного перекладу та строк виконання роботи узгоджується сторонами в кожному конкретному випадку. Замовник здійснює оплату шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідно до рахунку, наданого підрядником. Замовник зобовязаний створити підряднику, а також залученим перекладачам належні умови для виконання договору. Підрядник зобовязаний якісно і в строк виконати роботу. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 року.

На виконання договірних зобовязань 12.05.2010 року позивачем оплачено послуги з перекладу на українську мову рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, в 2 х екземплярах та нотаріальне засвідчення вірності перекладу у сумі 970 грн. відповідно до рахунку № 179, який виставлений відповідачем 11.05.2010 р., що підтверджується копією платіжного доручення № 476 від 12.05.2010 р. на суму 970 грн. (а.с. 23-24). Відповідачем не заперечується, що виставлення рахунку № 179 від 12.05.2010 р. є підтвердженням його готовності до виконання послуг перекладу з англійської на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні. (а.с. 97).

17 травня 2010 року приватним нотаріусом Задніпряною А.І. вчинено нотаріальну дію - засвідчення справжності підпису перекладача ОСОБА_1, яка зареєстрована в реєстрі за № 1455 17.05.2010 р., що підтверджується листом № 62/01-14 від 02.12.2010 р. (а.с. 122-124) та копією посвідчувального напису (а.с. 9).

26 травня 2010 року позивач отримав від відповідача 2 копії перекладу на українську мову рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача та курєром відправив зазначені документи представнику у Великобританію, що підтверджується рахунком № 261 від 27.05.2010 р. на оплату курєрських послуг та платіжним дорученням № 545 від 28.05.2010р. (а.с. 27-28).

27 липня 2010 року за вих. № 146/а позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про невиконання договірних зобовязань перекладачем, в якій позивач вимагає повернути сплачені кошти в сумі 970 грн. та повідомляє про неналежно виконаний переклад, який містить помилки та відсутність підпису перекладача ОСОБА_1 на перекладі, справжність якого нотаріально посвідчена, що унеможливило використання зазначеного перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, для підпису арбітрами у м. Лондоні та завдало позивачеві збитків. (а.с. 90-94).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 1338 грн., які складаються із 970 грн. - суми передплати за послуги мовного перекладу рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні та нотаріальне посвідчення вірності перекладу, а також 368 грн. курєрських послуг стали предметом розгляду в цій справі.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обовязок виконавця особисто надати послугу, а частина 1 ст. 903 ЦК України - обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі і в строки, що передбачені договором.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Згідно із статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди. За ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом 29 Засвідчення вірності перекладу Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, № 20/5 встановлений порядок вчинення нотаріальної дії - засвідчення вірності перекладу, зокрема ч. 265, 266 визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус у порядку, установленому розділом 28 Засвідчення справжності підпису на документах цієї Інструкції. При цьому перекладач поряд з документом, що встановлює його особу, повинен представити документ, який стверджує його кваліфікацію. При вчиненні нотаріальної дії (посвідчення угоди, засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом угоди, копією тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на лівій стороні, а переклад - на правій. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Копія перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з нотаріальним посвідченням справжності підпису перекладача ОСОБА_1, яка зареєстрована в реєстрі за № 1455 17.05.2010 р., додана до матеріалів позовної заяви, не містить підпису перекладача ОСОБА_1

Заперечення відповідача, про передачу позивачеві перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з нотаріальним посвідченням справжності підпису перекладача ОСОБА_1, яка зареєстрована в реєстрі за № 1455 17.05.2010 р. спростовуються доданими до матеріалів позову копією перекладу з нотаріальним посвідченням, листом № 62/01-14 від 02.12.2010 р. приватного нотаріуса Задніпряної А.І. та роблять безпідставними твердження про необхідність надання оригіналу рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з апостилем для вчинення посвідчення вірності перекладу. Також, відповідачем не підтверджено надсилання на адресу позивача повідомлення від 01.06.2010 р., в якому інформується про неможливість нотаріального засвідчення вірності перекладу без надання позивачем оригіналу рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, з апостилем.

Таким чином, порушення відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_1 п.8 договору № 01/05 від 01.04.2010р. про надання послуг мовного перекладу щодо якісного виконання роботи, а саме: відсутність підпису перекладача ОСОБА_1 на перекладі, справжність якого нотаріально посвідчена, унеможливило використання зазначеного перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, для підпису арбітрами у м. Лондоні та завдало позивачеві збитків у вигляді фактичних витрат на оплату перекладу на українську мову та нотаріальне засвідчення вірності перекладу у сумі 970 грн., а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Суд відмовляє в задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме стягненні 368 грн. збитків - фактичних витрат позивача на оплату курєрських послуг по доставці перекладу на українську мову копії рішення арбітражу, винесеного 29.04.2010 р. в м. Лондоні, до Великобританії, оскільки докази надані позивачем в підтвердження їх розміру не містять опису вкладення надісланих документів.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України зі сплати державного мита відповідно до суми задоволених позовних вимог та витрати зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/рахунок - № НОМЕР_3 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО - 352479 на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена", ідентифікаційний код - 14124668, адреса: буд. 3, пр-т Адмірала Сенявіна, м. Херсон, р/рахунок - № 26000060387506 в ХФ "Приватбанк", МФО - 352479, 970 грн. збитків, 73 грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 170 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 368 грн. збитків.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 28.12.2010 р.