Рішення № 13317568, 21.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2010 Справа № 7/173-ПД-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до Херсонського національного технічного університету, м.Херсон

про спонукання укласти договір

за участю

представників сторін:

від позивача - Гололобов М.І., юрист, дов. №01-4/2704 від 17.06.2010р., у засідання, призначене на 21.12.2010р., не прибув

від відповідача - Оніщенко В.І., представник, дов. №13-21/396 від 16.11.2010р., Юдін І.О., проректор з адмін.-господ. діяльності, дов. №13-21/323 від 21.09.2010р.

Сутність справи: Позивач ( публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон, код ЄДРПОУ 02766367) звернувся з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача ( Херсонський національний технічний університет, м.Херсон, код ЄДРПОУ 0580298) укласти договір №97 від 14.09.2010р. про надання послуг з централізованого опалення в редакції ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", відповідно до якої підпункт 1 пункту 5 викладений в наступній редакції: "Тарифи на послуги становлять на момент укладення договору з центрального постачання гарячої води та опалення 599,59грн./Гкал.

Обгрунтовуючи позов, посилається на те, що відповідно до ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №38 "Про затвердження платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" навчальні заклади у сфері житлово-комунальних послуг можуть надавати лише таку послугу, як проживання у гуртожитках навчальних закладів і не можуть бути виконавцями послуг з теплопостачання.

Будучи бюджетною організацією, яка фінансується і утримується з державного бюджету, у тому числі й в частині утримання гуртожитків, відповідач має сплачувати вартість послуг з теплопостачання за гуртожитки відповідно до тарифів, встановлених органами місцевого самоврядування для бюджетних організацій, а не для населення. На підставі рішення Херсонської міської ради від 17.11.2009р. №699 для бюджетних організацій та установ встановлений тариф у розмірі 599грн. 59коп. за 1 Гкал.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що укладення договору на постачання теплової енергії з відповідачем одночасно за двома тарифами, один з яких - для гуртожитків із встановленням тарифів з теплопостачання як для населення, суперечить вимогам чинного законодавства.

У судових засіданнях, що відбулись 25.11.2010р. та 09.12.2010р. позивач підтримав позовні вимоги.

У судове засідання, призначене на 21.12.2010р., позивач не направив уповноваженого представника без повідомлення причин, що унеможливили його явку.

Відповідач у наданому суду письмовому відзиві та усних поясненнях позов не визнає. Не погоджуючись з редакцією підпункту 1 пункту 5 договору, запропонованого позивачем, вважає, що до гуртожитків №1, 2 та 3 мають бути застосовані тарифи на теплову енергію у розмірі, встановленому для населення, в зв'язку з чим звернувся до позивача з пропозицією щодо підписання проектів двох договорів: окремо для навчальних корпусів і для гуртожитків (288,62грн./Гкал).

Договір з протоколом розбіжностей позивач відповідачу не повернув, натомість звернувся з позовом про їх врегулювання у судовому порядку.

З посиланням на приписи ч.3 ст.4 та ст.6 Житлового кодексу України зазначає, що до житлового фонду включено також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам та організаціям; жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

За визначенням правової норми ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статею 127 Житлового кодексу України встановлено, що для проживання робітників, службовців, учнів, студентів, а також іншої категорії громадян у період навчання або роботи можуть використовуватися гуртожитки, якими є спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.

Таким чином, гуртожитки призначені для проживання населення, будь-якого іншого призначення не мають.

Обов'язковою умовою застосування того чи іншого тарифу є відповідність використання житлового фонду за призначенням - для проживання людей (населення).

Відповідно до п.38 розд.VI Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. №208, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.06.2009р. №318 ( з врахуванням змін, внесених рішенням від 20.10.2009р. №699) на опалювальний період 2009/2010 років для населення застосовано тариф, який становить 288,62грн. за 1 Гкал, для установ бюджетної сфери - 599,40 за 1 Гкал.

Таким чином, розрахунки з теплопостачання за гуртожитки, у тому числі студентські, повинні здійснюватися за тарифами, встановленими для першої групи споживачів - населення.

Розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 09, 21 грудня 2010р.

Відповідач не заперечує щодо закінчення розгляду справи без участі представника позивача, який без повідомлення причин не прибув у судове засідання, правова позиція якого повністю викладена у підставах позову та наданих у попередніх засіданнях поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

14 вересня 2010р. ПАТ "Херсонська ТЕЦ" направила до Херсонського національного технічного університету для підписання договір №97 від 14.09.2010р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

06.10.2010р. Херсонським національним технічним університетом було направлено на адресу позивача підписаний договір №97 від 14.09.2010р. із протоколом розбіжностей до договору у двох примірниках, в якому викладено підпункт 1 п.5 в наступній редакції: "Тарифи на послуги становлять: 1) на момент укладення договору з централізованого постачання гарячої води та опалення: - для учбових корпусів №№1, 2, 3 та майстерні - 599,59грн. /Гкал. (з ПДВ); для гуртожитків - 288,62 грн. /Гкал. (з ПДВ)."

У відповідності до норм ч.7 ст.181 Господарського кодексу України, якою передбачено обов'язок сторони - виконавця за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів(робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, у двадцятиденний строк подати до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими - позивач, з додержанням вимог діючого законодавства, звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами при підписанні договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №97 від 14.09.2010р.

Позивач вважає, що вищеназваний договір має бути укладеним в редакції ПАТ "Херсонська ТЕЦ" з врахуванням наступного.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги. Виконавцем таких послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, відповідно до умов договору. Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Позивач зазначає, що між Херсонським національним технічним університетом та мешканцями гуртожитків не укладені і ніколи не укладалися договори з надання житлово-комунальних послуг, в зв'язку з чим відповідач не може вважатися виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців гуртожитків, а вони, в свою чергу, не можуть бути споживачами житлово-комунальних послуг. В той же час, відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №38 "Про затвердження платних послуг, які можуть надаватися державними закладами", навчальні заклади у сфері житлово-комунальних послуг можуть надавати лише таку послугу як проживання в гуртожитках навчальних закладів. З огляду на це, позивач вважає, що так як відповідач повністю утримується з державного бюджету, то і для гуртожитків, які знаходяться на його балансі, органами місцевого самоврядування встановлено тарифи саме як для бюджетної організації, а не як для населення, та посилається на рішення Херсонської міської ради №699 від 17.11.2009р. про встановлення тарифу для бюджетних установ та організацій у розмірі 599,59грн. за 1 Гкал.

У зв'язку з таким обгрунтуванням, позивач вважає свою позицію щодо відмови в укладенні договору №97 від 14.09.2010р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з врахуванням запропонованої відповідачем у підпункті 1 п.5 редакції правомірною та вважає, що Херсонський національний технічний університет потрібно спонукати до укладення договору в редакції, викладеній ПАТ "Херсонська ТЕЦ".

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову, зважаючи на його безпідставність та необгрунтованість з врахуванням наступного.

Згідно норм Житлового кодексу України, а саме статей 4, 6, 127, гуртожитки входять до складу приміщень, що віднесені до житлового фонду, який призначений для проживання громадян, до яких відносяться також і студенти, які проживають в них (гуртожитках) на період навчання.

Зазначене також встановлено нормами пунктів 2, 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. №208.

Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Відповідно до ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Отже, із наведеного можна дійти висновку, що гуртожитки призначені для проживання населення (людей, громадян) та будь-якого іншого призначення вони не мають. Таким чином, обов'язковою умовою застосування того чи іншого тарифу є відповідність використання житлового фонду за призначенням - проживання населення.

Відповідно до пункту 38 розділу VI Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. №208, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду. Тобто, студенти гуртожитків також входять до категорії населення, на яку повинно поширюватися застосування тарифів, установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №39 від 20.01.2009р. встановлено тарифи в розмірі економічно обгрунтованих витрат на теплову енергію виробництва ВАТ "Херсонська ТЕЦ" для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів м.Херсона: для населення - 288грн. 62коп. за 1 Гкал, для установ бюджетної сфери - 477грн., 79коп. за 1 Гкал; для інших споживачів - 484грн. 97коп. за 1 Гкал. У цьому рішенні також було передбачено загальні вказівки, відповідно до яких встановлено, що до населення належать громадяни, які проживають у житлових будинках державного і відомчого фонду, в будинках житлово-будівельних кооперативів та інших житлових об'єднань, гуртожитках (крім гуртожитків навчальних закладів), у будинках, які належать громадянам на правах власності.

На підставі рішення №318 від 17.06.2009р. до рішення №39 від 20.01.2009р. внесено зміни до додатку, відповідно до яких загальні вказівки викладено в наступній редакції: "До населення належать громадяни, які проживають у будинках житлового фонду незалежно від його підпорядкованості, в будинках кооперативних та громадських організацій, у будинках житлово-будівельних кооперативів, у будинках, які належать громадянам на правах особистої власності, а також громадянам, які проживають у гуртожитках підприємств, установ і організацій у випадках, коли розрахунки провадяться з житловими організаціями, котрі діють на основі госпрозрахунку і перебувають у договірних відносинах безпосередньо з теплопостачальним підприємством."

Натомість на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради від 20.10.2009р. №623 до рішення №39 від 20.01.2009р. внесено зміни та виключено з нього загальні вказівки, а рішення №318 від 17.06.2009р. визнано таким, що втратило чинність.

Рішенням виконкому від 17.11.2009р. №699 внесено зміни до рішення №39 від 20.01.2009р. в частині доповнення його додатком № 3 із застосуванням з початку опалювального періоду 2009/2010р. встановленого в таблиці цього додатку тарифа, який викладений в редакції, відповідно до якої тарифи в розмірі економічно обгрунтованих витрат на теплову енергію виробництва ВАТ "Херсонська ТЕЦ" для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів м.Херсона становлять: для населення - 288,62грн./Гкал., для установ бюджетної сфери - 599,59 грн. за 1 Гкал., для інших споживачів - 601,40грн. за 1 Гкал.

З врахуванням вищенаведених правових норм, прийнятих рішень, гуртожитки (без будь-яких виключень) віднесено до об'єктів житлового фонду, призначені для проживання людей (населення), відповідно, розрахунки за спожиту їх мешканцями теплову енергію мають здійснюватися за тарифами, встановленими для населення.

Відтак, оплата послуг теплопостачання для гуртожитків №1, 2, 3, які перебувають на балансі навчального закладу - технічного університету, в яких проживають студенти університету, має провадитися за тарифами, встановленими для населення, а саме 288,62грн. за 1 Гкал.

Як зазначає відповідач, оплата послуг теплопостачання ним проводиться за рахунок коштів спеціального фонду кошторису, які отримуються від мешканців гуртожитку в якості оплати проживання.

Така правова позиція підтверджується у листах Державної житлово-комунальної інспекції у Херсонській області від1 2.02.2010р. №131 (а.с.30) та відповіді Херсонської обласної державної адміністрації, наданої у листі від 03.04.2009р. №511-465/0/8-09/35/344.

За тарифами, встановленими для населення (для учбових корпусів та для гуртожитків) здійснюється оплата послуг з постачання холодної води та приймання стоків, електроенергії та природного газу, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями укладених договорів.

Таким чином, відповідачем правомірно у відповідності до вимог діючого законодавства було запропоновано ПАТ "Херсонська ТЕЦ" укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №97 від 14.09.2010р. з протоколом розбіжностей до договору у двох примірниках, у якому підпункт 1 п.5 викладений в наступній редакції: "Тарифи на послуги становлять: 1) на момент укладення договору з централізованого постачання гарячої води та опалення: - для учбових корпусів №№1, 2, 3 та майстерні - 599,59грн. Гкал. (з ПДВ); для гуртожитків - 288,62грн. Гкал (з ПДВ)", оскільки студенти, що проживають в гуртожитках, підпадають під категорію населення, і тому опалення та постачання гарячої води повинно здійснюватися за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування саме для цієї категорії.

Отже, обгрунтування відповідача є законними, в зв'язку з чим позовні вимоги про спонукання відповідача укласти договір в редакції, запропонованій ПАТ "Херсонська ТЕЦ", задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

24.12.2010р.