Рішення № 13317234, 23.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.10 Справа № 10/276

За позовом Приватного підприємства "Глобус-Альфа Ко", м. Черкаси

до Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", м. Луганськ

про стягнення 486 041 грн. 60 коп.

Суддя Т.М. Мінська

в присутності представників сторін:

від позивача - Говоров Т.В. –представник за довіреністю № б/н від 26.10.2010,

від відповідача - Циганок Г.А. –представник за довіреністю № б/н від 12.03.2010.

У судовому засіданні 20.12.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.12.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 07.07.2010 № 2-С у розмірі 486 041 грн. 60 коп., з який 451 500 грн. 00 коп. –основний борг, 15 093 грн. 48 коп. –пеня, 2 904 грн. 62 коп. –3% річних; 16 543 грн. 50 коп. –інфляційні.

Відповідач відносно позовних вимог пояснив, що договір від 07.07.2010 № 2-С не містить всіх істотних умов договору в розумінні Господарського кодексу України, а поставка позивачем товару здійснювалась на підставі накладних. Тому, відповідач вважає, що вказаний договір не може бути підставою стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі було укладено від 07.07.2010 № 2-С і специфікація № 1 до цього договору, згідно яких позивач поставляв відповідачу товар. Крім того, позивач поставив відповідачу товар за наступними накладними, без укладення специфікації, без посилання в видаткових і податкових накладних на будь-який договір, тобто за усною домовленістю. Товар був поставлений за наступними накладними:

№ ГЛ-0000368 від 23.07.2010 на суму 140000 грн.,

№ ГЛ-0000664 від 09.08.2010 на суму 147500 грн.,

№ ГЛ-0000774 від 16.08.2010 на суму 72500 грн.,

№ ГЛ-0001086 від 30.08.2010 на суму 91500 грн.

Претензією № 87 від 27.09.2010 позивач вимагав сплатити заборгованість в сумі 451500 грн. за товар, поставлений згідно вищевказаних накладних.

Позивач нараховані 3 % річних виходячи із строку оплати за поставлений товар протягом 1 банківського дня з моменту прийняття товару до 31.28.10.2010, що в загальній сумі становить 2904 грн. 62 коп. та за цей же період нараховано інфляційні втрати в загальній сумі 16543 грн. 50 коп.

Також позивач нарахував пеню в сумі 15 093 грн. 48 коп. на підставі договору від 07.07.2010 № 2-С.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дії сторін свідчать про укладення усного договору поставки, строк виконання якого не встановлено.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, визначення позивачем строку прострочення оплати за поставлений товар, не суперечить вимогам вищевказаної статті. Отже, в силу ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат і річних відсотків відповідають вимогам законодавства.

Щодо вимог про стягнення пені, то виконання зобов’язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені. А відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Враховуючи, що позивач не довів, що за вищеназваними накладними ним поставлено товар на виконання договору від 07.07.2010 № 2-С, правочин про забезпечення виконання зобов’язання по оплаті за цей товар не вчинено в письмові формі. В задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити.

Позовні вимоги в сумі основного боргу 451 500 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 904 грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 16 543 грн. 50 коп., підтверджені документально, відповідають вимогам законодавства, і визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право розстрочити виконання рішення. Позивач просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 451 500 грн. згідно погодженого з відповідачем графіку. Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та ст.ст. 525, 526 ЦК України, і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", 91009 м. Луганськ, вул. Свердлова, 197-а, код 24846227 на користь Приватного підприємства "Глобус-Альфа Ко", 18019 м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6, код 37106062 заборгованість в сумі 451 500 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 904 грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 16 543 грн. 50 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 4709 грн. 48 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228 грн. 67 коп.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 451 500 грн. 00 коп. за наступним графіком:

23.12.2010 –15500 грн.

28.12.2010 –15500 грн.

12.01.2011 –15500 грн.

26.01.2011 –15500 грн.

09.02.2011 –15500 грн.

23.02.2011 –15500 грн.

03.03.2011 –70000 грн.

11.03.2011 –70000 грн.

16.03.2011 –70000 грн.

23.03.2011 –70000 грн.

28.03.2011 –80000 грн.

видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 27.12.2010.

Суддя Т.М.Мінська