Рішення № 133172186, 17.12.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року справа № 580/11391/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Селм Агро до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Селм Агро (далі позивач) до Черкаської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 24.09.2025 №UA902020/2025/100028/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими позивачем документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на викладене, позивач зазначає, що застосування резервного методу для визначення вартості є необґрунтованим.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

03.11.2025 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 24.09.2025 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ № 25UA902020208496U0, за якою в режимі імпорт задекларовано товари.

Під час здійснення на підставі та відповідно до ч. 5 ст. 54, ч. 1,4 статті 337, 320 Митного кодексу України контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією від 24.09.2025 №25UA902020208496U0 (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Зокрема, декларантом документи за листом компанії SUZHOU YUNCHENG EX/IM CO.,LTD від 22.09.2025 викладені китайською мовою та надані без перекладу, у зв`язку з чим не можливо ідентифікувати відомості документів з партією оцінюваних товарів.

Відповідно відомостей п. 2.1. контракту від 18.06.2024 № 18062024/SA (з урахуванням відомостей проформи інвойса від 09.03.2025 № YC-25WS200, інвойса від 03.07.2025 №YC-25RH001) ціни на Товар, що підлягає поставці за цим Контрактом, встановлюються в доларах США (USD) на умовах EXW Jiangsu, Китай (Інкотермс 2010). В графі 20 митної декларації декларантом заявлено умови поставки EXW Jiangsu, Китай.

Митниці не надано транспортну накладну щодо транспортування партії оцінюваних товарів відповідно умов поставки EXW Jiangsu, Китай, а саме за маршрутом Jiangsu (Китай) до порту Shanghai (Китай), яка є обов`язком декларанта для подання митниці відповідно вимог статті 335, ч. 2 статті 53 МК України. Таким чином, транспортування партії оцінюваного товару не підтверджено документально за повним маршрутом такого транспортування.

Відповідно до наданих документів митного оформлення декларантом вказано місце завантаження партії оцінюваного товару без уточнення, а також у митниці відсутні точні відомості, щодо конкретного місця поставки, тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару, зазначеній в проформі інвойса від 09.03.2025 № YC-25WS200, інвойсі від 03.07.2025 № YC-25RH001, а також у витрати, відомості про які зазначені в рахунку від 17.09.2025 №TG1709250250, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом, витрати щодо навантаження на транспортний засіб партії оцінюваних товарів, так само невідомо чи додавались окремо зазначені витрати до вартості партії оцінюваних товарів.

В зазначених вище документах, які надавались декларантом до митного оформлення, відсутні відомості про комісійні витрати, брокерську винагороду та їх числові значення, а саме витрати, які були понесені покупцем для здійснення митного очищення товару для експорту. Відповідно відомостей митної декларації та декларації митної вартості, зазначені витрати декларантом не додавались до ціни товару та не були заявлені митниці.

10.11.2025 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Між ТОВ «Селм Агро» (Покупець) та Компанією «Suzhou Yuncheng EX/IM Co.,Ltd» (Продавець) укладено контракт №18062024/SA від 08.06.2015, відповідно до якого Продавець постачає Покупцеві обладнання.

Поставка в межах строку дії цього Контакту здійснюється на території України. Найменування, позначення за каталогом Продавця, кількість, комплектація, ціна, вартість, термін поставки кожної партії Товару визначаються окремими Проформами-інвойсами та Специфікаціями, які є невід`ємними частинами Контракту.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар, що підлягає поставці за цим контактом, встановлюється в доларах США (USD) на умовах EXW Jiangsu Китай (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в Проформах інвойсах, погоджених та підписаних обома Сторонами, які є невід`ємною частиною даного Контракту, і включають вартість упаковки, маркування та завантаження Товару.

Відповідно до п. 3.1. платежі за Контрактом здійснюються Покупцем у доларах США (USD) згідно з Проформою Інвойсом на розрахунковий рахунок Продавця прямим банківським переказом.

Згідно п. 3.2. умови оплати: передоплата 60% згідно з Проформою-інвойсом, 35% перед відвантаженням Товару, 5% протягом 180 днів після відвантаження Товару.

Відповідно до Розділу 5 Контракту сторони погодили перелік відвантажувальних документів, а саме: інвойс, коносамент, експортна декларація, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження, експортну ліцензію. Відвантажувальні документи видаються на кожну партію Товару та передаються Покупцю. Окрім відвантажувальних документів Продавець зобов`язаний надати Покупцю разом з Товаром інструкцію по налаштуванню та введенню в експлуатацію Товару, а також інструкцію користувача Товару. Зазначені інструкції повинні бути викладені англійською мовою.

Відповідно до Специфікації №2 до Контракту №18062024/SA від 18.06.2024 та Проформи Інвойсу №YC-25WS200 від 09.03.2025 року сторони узгодили номенклатуру Товару, його кількість та ціни на умовах EXW Jiangsu Китай, Інкотермс 2010, а також змінили порядок розрахунків за товар. Зокрема, сторони визначили наступні умови оплати: 30% передоплата (10 % передплата після підтвердження замовлення + 10 % після повідомлення про необхідність закупівлі матеріалів + 10 % після повідомлення Продавця про запуск виробництва); 30% після повідомлення про готовність обладнання на 50%; 35% перед відвантаженням; 5% оплата протягом 180 днів з дати відвантаження.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару, визначеної в Проформі Інвойсі №YC-25WS200 від 09.03.2025, Продавцем було складено Комерційний інвойс №YC-25RH001 від 03.07.2025, Аркуш пакування від 03.07.2025, коносамент № UTRUST25071943 від 27.07.2025.

27.07.2025 разом із Коносаментом № UTRUST25071943 та вище переліченими документами, продавець передав товар на судно перевізника, який здійснював доставку товару до України.

На виконання умов до п.3.1 Контракту, Специфікації №2 до Контракту №18062024/SA від 18.06.2024 та Проформи Інвойсу №YC-25WS200 від 09.03.2025 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №620 від 25 березня 2025 року, 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №621 від 27 березня 2025 року, 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №623 від 31 березня 2025 року, 19830 доларів США згідно платіжної інструкції №650 від 23 травня 2025 року, 23135 доларів США згідно платіжної інструкції №679 від 10 липня 2025 року на розрахунковий рахунок продавця.

22.09.2025 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію №25UA902020208496U0 та декларацію митної вартості.

Разом з митною декларацією було подано:

Аркуш пакування б/н від 03.07.2025;

рахунок проформа №YC-25WS200 від 09.03.2025;

рахунок фактура (інвойс) №YC25WS200 від 03.07.2025;

Коносамент №UTRUST25071943 від 27.07.2025;

автотранспортні накладні №20558/1 від 19.09.2025 та № 20558/2 від 19.09.2025, платіжні інструкції №620 від 25.03.2025 №621 від 27.03.2025, №623 від 31.03.2025, №650 від 23.05.2025, №629 від 10.07.2025;

рахунок - фактуру № TG170925025 від 17.09.2025;

довідку про транспортні витрати № 20558 від 17.09.2025;

висновок про вартісні характеристики товару №03-2/715 від 17.09.2025;

договір №18062024/SA від 18.06.2024, специфікація №2 до договору №18062024/SA від 18.06.2024;

замовлення на перевезення №20588 від 03.07.2025;

договір про надання послуг митного брокера №1 від 21.01.2019;

договір на перевезення №21.01.2019/297ОД від 21.01.2019;

договір на перевезення №UA00200921 від 08.05.2018;

витяг з технічної документації від 22.09.2025;

копія митної декларації країни відправлення №223120250002908563 від 22.07.2025.

22.09.2025 позивачем надано повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме обґрунтування та підтвердження ціни від постачальника товару, а також з проханням вважати вказаний в митній декларації країни відправлення від 22.07.2025 №223120250002908563 коду умов поставки « 3» помилковим.

24.09.2025 митним органом надано повідомлення позивачу наступного змісту:

«В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості:

- Надані декларантом документи за листом компанії Suzhou yuncheng ex/im co.,ltd від 22.09.2025 викладені китайською мовою та надані без перекладу, у зв`язку з чим не можливо ідентифікувати відомості документів з партією оцінюваних товарів.

- Відповідно відомостей п. 2.1. контракту від 18.06.2024 № 18062024/SA (з урахуванням відомостей проформи інвойса від 09.03.2025 № YC-25WS200, інвойса від 03.07.2025 № YC-25RH001) ціни на Товар, що підлягає поставці за цим Контрактом, встановлюються в доларах США (USD) на умовах EXW Jiangsu, Китай (Інкотермс 2010). В графі 20 митної декларації декларантом заявлено умови поставки EXW Jiangsu, Китай. Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс (2010) термін EXW «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі та ін.), без його завантаження на приймаючий транспортний засіб та здійснення митного очищення товару для експорту. Митниці не надано транспортну накладну щодо транспортування партії оцінюваних товарів відповідно умов поставки EXW Jiangsu, Китай, а саме за маршрутом Jiangsu (Китай) до порту Shanghai (Китай), яка є обов`язком декларанта для подання митниці відповідно вимог статті 335, ч. 2 статті 53 Митного кодексу України. Таким чином, транспортування партії оцінюваного товару не підтверджено документально за повним маршрутом такого транспортування. Відповідно до наданих документів митного оформлення декларантом вказано місце завантаження партії оцінюваного товару без уточнення, а також у митниці відсутні точні відомості, щодо конкретного місця поставки, тим самим не відомо чи були враховані у вартість товару, зазначеній в проформі інвойса від 09.03.2025 № YC-25WS200, інвойсі від 03.07.2025 №YC-25RH001, а також у витрати, відомості про які зазначені в рахунку від 17.09.2025 №TG1709250250, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом, витрати щодо навантаження на транспортний засіб партії оцінюваних товарів, так само невідомо чи додавались окремо зазначені витрати до вартості партії оцінюваних товарів. - В зазначених вище документах, які надавались декларантом до митного оформлення, відсутні відомості про комісійні витрати, брокерську винагороду та їх числові значення, а саме витрати, які були понесені покупцем для здійснення митного очищення товару для експорту. Відповідно відомостей митної декларації та декларації митної вартості, зазначені витрати декларантом не додавались до ціни товару та не були заявлені митниці.

- Відповідно відомостей коносамента від 27.07.2025 №UTRUST25071943 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Shanghai (Китай) Чорноморськ (Україна). Заявлені митниці відомості про умови поставки EXW Jiangsu, Китай означають, що транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за логістичним маршрутом, в якому поєднані різні види транспорту, що зумовлює присутність операцій з навантаження/вивантаження, зберігання та пов`язаних з транспортуванням партії оцінюваних товарів за маршрутом транспортування пощі продавця/виробника -Jiangsu (Китай) - порт Shanghai (Китай) Чорноморськ (Україна). В той же час, декларантом заявлено митниці в митній декларації та декларації митної вартості, що витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо. - В наданому митниці рахунку від 17.09.2025 № TG170925025 відсутні відомості про числові значення вартості витрат на навантаження/вивантаження, обробку партії оцінюваних товарів, тим самим не відомо на підставі яких об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, декларантом заявлено в митній декларації та ДМВ до неї відомості про обов`язкові складові митної вартості «навантаження/вивантаження, обробка партії оцінюваних товарів». Таким чином, не відомо чи були додані декларантом при визначенні та заявлені митниці митної вартості партії оцінюваних товарів за основним методом дійсні числові значення обов`язкових складових митної вартості «навантаження/вивантаження, обробка партії оцінюваних товарів», які повинні ґрунтуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

- Митна декларація країни відправлення від 22.07.2025 №223120250002908563 містить відомості про умови поставки EXW поряд із позначенням коду умов поставки « 3», який відповідає умовам поставки FOB. Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов`язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе всі витрати, пов`язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження для партії оцінюваного товару таким портом є Shanghai (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаженням товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізник незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є Utrust Logistics Limited, але митниці не надавались документи, які б містили відомості про витрати на послуги даної компанії. Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме рахунку від 17.09.2025 №TG170925025 відсутні відомості про числові значення операцій навантажувальних робіт та завантаження партії товару на борт судна в порту Shanghai (Китай), у зв`язку з чим невідомо чи були враховані декларантом зазначені витрати при визначення та заявленні митниці митної вартості партії оцінюваних товарів за основним методом…» «…В зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (між Suzhou yuncheng ex/im co.,ltd та Suzhou hot sea heat treatment equipment co., ltd ); 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (між Suzhou yuncheng ex/im co.,ltd та Suzhou hot sea heat treatment equipment co., ltd ); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; На підставі статті 254 Митного кодексу України прошу надати переклад документів, які надані митниці за листом компанії Suzhou yuncheng ex/im co.,ltd від 22.09.2025, Митної декларації країни відправлення від 22.07.2025 № 223120250002908563. На підставі ч. 6 статті 53 митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, у тому числі на усунення обставин визначених ч.3 статті 53 та ч.2 статті 58 Митного кодексу України, а також обов`язкових для надання митниці відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.»

24.09.2025 позивачем подано до митниці повідомлення про неможливість надання додаткових документів (окрім вже наданих) та прохання з метою уникнення простою транспорту прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним кодексом України. Додаткові документи будуть надані у терміни та у відповідності статті 55 МКУ.

У відповідь позивачем отримано повідомлення декларанту про зупинення терміну надання митниці додаткових документів відповідно до вимог статті 255 Митного кодексу України. Також митницею було відмовлено у митному оформленні партії товарів за заявленою декларантом за основним методом митною вартістю. Запропоновано надати цінову інформацію.

24.09.2025 позивач повідомив про відсутність у нього наявної інформації про вартість ідентичних та/або подібних товарів та попросив митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним кодексом України.

Також, позивачем отримано повідомлення про те, що у митниці відсутня інформація щодо митних вартостей подібних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 60,61 Митного кодексу України.

Методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товарів так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62,63 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація щодо митної вартості товарів з подібними характеристиками на рівні 3,8026 дол. США/кг, по відношенню до оцінюваних товарів мають однакову країну виробництва, країну походження, подібний за фізичними характеристиками, завдяки чому можуть виконувати однакові функції та бути комерційно взаємозамінними, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів на співставних умовах поставки та комерційних рівнях, митну вартість яких було визнано митницею. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість партії оцінюваного товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митницею митній вартості товару відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України.

Рішенням про коригування митної вартості №UA902020/2025/100028/2 від 24.09.2025 відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості. Зазначено, що митна вартість, визначена за резервним методом, становить: Товар №1 3,8026 х 27220= 103506,77 дол. США. Декларанту запропоновано визначити митну вартість партії товару за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у митниці інформацію. Джерело інформації щодо товарів: МД від 11.08.2025 № 25UA209230075352U0.

Також, митний орган направив позивачеві Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2025/000131 від 24.09.2024, якою відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись зі рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі №820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як установлено судом, на виконання умов контракту, з метою поставки партії товару, визначеної в Проформі Інвойсі №YC-25WS200 від 09.03.2025, Продавцем було складено Комерційний інвойс №YC-25RH001 від 03.07.2025, Аркуш пакування від 03.07.2025, коносамент №UTRUST25071943 від 27.07.2025.

На виконання умов до п.3.1 Контракту, Специфікації №2 до Контракту №18062024/SA від 18.06.2024 та Проформи Інвойсу №YC-25WS200 від 09.03.2025 Покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №620 від 25 березня 2025 року, 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №621 від 27 березня 2025 року, 6610 доларів США згідно платіжної інструкції №623 від 31 березня 2025 року, 19830 доларів США згідно платіжної інструкції №650 від 23 травня 2025 року, 23135 доларів США згідно платіжної інструкції №679 від 10 липня 2025 року на розрахунковий рахунок Продавця.

22.09.2025 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію №25UA902020208496U0 та декларацію митної вартості.

22.09.2025 позивачем надано повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме обґрунтування та підтвердження ціни від постачальника товару, а також з проханням вважати вказаний в митній декларації країни відправлення від 22.07.2025 №223120250002908563 коду умов поставки « 3» помилковим.

Стосовно доводів митного органу, що надані декларантом документи за листом компанії Suzhou yuncheng ex/im co.,ltd від 22.09.2025 викладені китайською мовою та надані без перекладу, у зв`язку з чим не можливо ідентифікувати відомості документів з партією оцінюваних товарів, суд зазначає таке.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МКУ Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 лютого 2020 у справі № 825/3763/15-а, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний вище лист від 22.09.2025 не є обов`язковим для підтвердження митної вартості у розумінні ст. 53 МК України, поданий декларантом додатково, а митним органом не наведено, яку інформацію стосовно складових митної вартості підтверджує цей документ, та чому неможливо її встановити з основних документів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Стосовно доводів митного органу про ненадання транспортної накладної щодо транспортування партії оцінюваних товарів відповідно умов поставки EXW Jiangsu, Китай за маршрутом Jiangsu (Китай) до порту Shanghai (Китай).

Так, в проформі Інвойсі №YC-25WS200 сторони погодили порт завантаження «Шанхай, Китай». Датою відвантаження Товару згідно Контакту вважається дата, зазначена у коносаменті.

Тобто сторони передбачили контрактом відвантаження товару на судно, а тому, на переконання суду, витрати на транспортування товару до порту покладаються на продавця і не входять до митної вартості товару.

Щодо посилання митного органу про відсутність відомостей про комісійні витрати, брокерську винагороду та їх числові значення, що свідчить про відсутність доказів числового значення витрат, які понесені для очищення товару для експорту суд зазначає, що відповідно до п. 5.1. Контракту сторони погодили перелік відвантажувальних документів, а саме: інвойс, коносамент, експортна декларація, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження, експортну ліцензію.

Таким чином, контрактом не передбачено надання інших документів, у т.ч. щодо витрат продавця на митне очищення товару в каїні відправлення.

Щодо позиції митного органу, що в наданому митниці рахунку від 17.09.2025 № TG170925025 відсутні відомості про числові значення вартості витрат на навантаження/вивантаження, обробку партії оцінюваних товарів.

Так, відповідно Контракту та поставка товару здійснювалась на умовах EXW Jiangsu, Китай (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в Проформах інвойсах, погоджені та підписані обома сторонами. Сторони в проформі інвойсі сторони погодили, що порт завантаження Товару: Шанхай, Китай.

Згідно п. 4.3. Контракту датою відвантаження Товару є дата, зазначена у коносаменті. Згідно п. 6.3. Продавець несе будь-які витрати, що пов`язані із закріпленням товару в контейнері.

Відповідно до Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), за умовами постачання EXW термін «Франко завод» означає, що продавець виконує своє зобов`язання з постачання, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі тощо). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Таким чином, сторонами було визначено, що товар передається вже після завантаження на борт судна згідно коносаменту.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Згідно з даними гр. 20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№», як і дані гр.22 «витрати на страхування №№», дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Крім того, відповідно до наданих Довідок про транспортні витрати, навантажувально-розвантажувальні роботи включені в ціну вартості перевезення.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактами та наявними у товаросупровідними документами, всі витрати вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення.

Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі навантаження, вивантаження обробку, митним законодавством не передбачається.

Стосовно доводів митного органу, що митна декларація країни відправлення від 22.07.2025 №223120250002908563 містить відомості про умови поставки EXW поряд із позначенням коду умов поставки « 3», який відповідає умовам поставки FOB.

Суд зазначає, що до митного оформлення позивачем було надано лист постачальника, в якому вказано, що при складанні експортної декларації №2231202500029085 від 22.07.2025 в розділі «Таблиця кодів поставки» ними була допущена помилка при вказані коду поставки 3- FOB, правильним повинно бути 6-EXW.

Отже, надані позивачем документи, що передбачені ч.ч.2, 3 ст.53 МК України, підтверджують постачання та переміщення зазначеного в них товару із країни відправлення (Китай) до порту Гданськ (Польща) із подальшим ввезенням на митну територію України.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі №820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, інвойсом, платіжним дорученням про перерахування коштів тощо. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Суд наголошує, що всі зазначені у ч.2 ст.53 МК України документи декларант надав митному органу, а відтак суд вважає, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA209230075352U0 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 3,8026 дол. США.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості, специфікації тощо).

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірне рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

До позовної заяви позивач додав клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9084,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Договором про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2025 №5 підтверджується залучення позивачем для вирішення спору судом професійної правничої допомоги адвоката Босенко М.О.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Платіжною інструкцією від 10.10.2025 №34272 підтверджується сплата позивачем адвокату Босенко М.О. коштів в сумі 9084,00 грн.

Вищевказаний договір про надання правничої допомоги стосується надання позивачу юридичних послуг у т.ч. у суді.

Відповідно до акту надання послуг від 10.10.2015 позивачу надані юридичні послуги на суму 9084,00 грн.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд враховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Процесуальні документи у справі є однотипними, а правова позиція у подібній категорії справ висловлена Верховним Судом.

Тому суд вважає належним чином обґрунтованою суму 5000,00 грн. компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн та судовий збір в розмірі 3493,13 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Селм Агро задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.09.2025 №UA902020/2025/100028/2.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд.76, код ЄДРПОУ 44005652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Селм Агро (18023, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд.119, код ЄДРПОУ 38469809) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3493,13 грн (три тисячі чотириста дев`яносто три гривні 13 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ