Рішення № 13317208, 20.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.10 Справа № 11/291

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон.Пак”, м. Донецьк

до Дочірнього підприємства “Лисичанський холодокомбінат”Відкритого акціонерного товариства “Луганськхолод”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 129 805 грн. 17 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача Шевченко І.Л. директор, наказ № 138-к від 02.09.2002, протокол б/н від 07.05.2002, паспорт НОМЕР_1, виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 05.07.1996;

від відповідача - Циганок Г.А., дов. б/н від 12.03.10.;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за договором № 83 від 01.08.2010 в сумі 121028 грн. 14 коп., пені у розмірі 3906 грн. 06 коп., 3 % річних у розмірі 756 грн. 01 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 4114 грн. 96 коп.

Письмовим відзивом (а.с. 28-29) на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості з викладених у відзиві підстав.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2010 сторонами у даній справи укладений договір № 83 (далі за текстом договір) (а.с. 7), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як Продавець зобовязався передати у власність відповідача як Покупця гофропродукцію (далі за текстом - товар), а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, передбачених договором.

Умовами пункту 3.4 договору його сторони встановили, що відповідач зобовязаний здійснити 100% передплату товару, проте у випадку відвантаження товару без передплати відповідач зобовязується заплатити усю суму протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження товару.

На підставі специфікації № 1 від 19.08.2010 (а.с. 8), за видатковими накладними № РН-477 від 26.08.2010 на суму 59431 грн. 70 коп., № РН-480 від 26.08.2010 на суму 61596 грн. 44 коп., довіреності № 202 від 20.08.2010, товарно транспортних накладних № 139 від 26.08.2010, № 138 від 26.08.2010 (а.с. 11-16) позивачем відповідачеві був поставлений обумовлений договором товар на загальну суму 121028 грн. 14 коп.

Попередню оплату товару відповідач не здійснив. Відповідно до умов пункту 3.4 договору оплата товару після його поставки відповідачем також здійснена не була.

Факт поставки товару за вказаними вище накладними та довіреністю відповідачем у справі не спростовується.

У звязку з несплатою відповідачем вартості поставленого йому товару позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товару розмірі 121028 грн. 14 коп., а також нарахував та заявив до стягнення пеню за період з 01.09.2010 по 15.11.2010 у розмірі 3906 грн. 06 коп., 3% річних за період з 01.09.2010 по 15.11.2010 у розмірі 756 грн. 01 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 01.09.2010 по 15.11.2010 у розмірі 4114 грн. 96 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором та зазначеного у специфікації та накладних товару підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем не спростовується.

Обовязок з оплати поставленого позивачем товару відповідно до умов пункту 3.4 договору (протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження) після отримання товару відповідачем виконаний не був.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 121028 грн. 14 коп., тому вказана вимога є такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених вище приписів цивільного законодавства позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3% річних у розмірі 756 грн. 01 коп., а також інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 4114 грн. 96 коп. Вказані нарахування здійснені позивачем за період з 01.09.2010 по 15.11.2010. Період прострочення визначений позивачем невірно, без урахування умов пункту 3.4 договору, відповідно до якого товар повинен оплачуватися відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження).

З урахуванням дати поставок - 26.08.2010, пятим банківським днем (тобто за вирахуванням вихідних днів) з дати поставок є 02.09.2010, першим днем прострочення зобовязання з оплати поставленого товару є 03.09.2010. З вказаної дати слід обчислювати період прострочення під час здійснення нарахування пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

З розрахунком суду за період прострочення платежу з 03.09.2010 по 15.11.2010 стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 3803 грн. 27 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 3509 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 736 грн. 12 коп.

За таких обставин позов є таким, що підлягає задоволенню частково, у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 121028 грн. 14 коп., пені у розмірі 3803 грн. 27 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 3509 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 736 грн. 12 коп.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Під час звернення до суду з даним позовом позивачем платіжним доручення № 701 від 04.11.2010 сплачене державне мито у розмірі 1300 грн. 17 коп., в той час як виходячи з ціни позову сплаті підлягало державне мито у розмірі 1298 грн. 05 коп.

За таких обставин на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайве сплачене державне мито у розмірі 2 грн. 12 коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Лисичанський холодокомбінат»відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, буд. 201а, код 21756908, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дон Пак», м. Донецьк 59, проспект Ілліча, 90а, код 30393697, заборгованість за поставлений товар у розмірі 121028 грн. 14 коп., пеню у розмірі 3803 грн. 27 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 3509 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 736 грн. 12 коп., 1290 грн. 77 коп. витрат зі сплати державного мита та 234 грн. 68 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Дон Пак», м. Донецьк 59, проспект Ілліча, 90а, код 30393697, з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі 2 грн. 12 коп.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

В судовому засіданні 20.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 27.12.2010.

Суддя М.О. Москаленко