Рішення № 13316901, 20.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.10 Справа № 10/291пд.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-Стіл", м. Харків

до Приватного підприємства "Віком-Гранд-Мет", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, м. Харків

про визнання правочину дійсними

представники сторін:

від позивача - Дуліна В.О. –представник за довіреністю № б/н від 01.09.2010;

від відповідача - Яковенко С.І. –представник за довіреністю № б/н від 17.12.2010;

від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова - представник не прибув.

Суть спору: позивач просить визнати правочин, укладений ТОВ "Р-Стіл" в особі Курочкі Юрія Станіславовича з однієї сторони та Приватним підприємством "Віком-Гранд-Мет" в особі Курілова Геннадія Івановича за № 12 від 15.01.2009 на поставку лома кольорових металів дійсним, а також первинні документи виписані на його виконання –акти виконаних робіт, прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків та такими, що не порушують публічного порядку та відповідають нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Р-Стіл»в особі Курочкі Юрія Станіславовича з однієї сторони та Приватним підприємством «Віком-Гранд-Мет»з іншої сторони в особі керівника Курілова Геннадія Івановича, було укладено договір № 12 від 15.01.2009 на поставку лома кольорових металів.

У липні 2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Стіл»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 про що було складено відповідний Акт №1796/23-03-05/33288520 від 19.07.2010.

Згідно вказаного Акту (ст. 19-20) було встановлено, що відповідно до вказаного договору, розрахунки між постачальником ПП «Віком-Гранд-Мет»проведені в безготівковій формі. Але ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова зазначила, що у Відповідача відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, а саме відсутні мети здійснення фінансової діяльності та отримання прибутку директором Відповідача, відсутність безпосередньої участі при укладенні договорів купівлі-продажу, трудових ресурсів та основних фондів (обладнання) для виконання укладених угод , доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на прибуток при тому, що контрагент ПП ««Віком-Гранд-Мет»- ТОВ «Р-Стіл»отримало податкову вигоду шляхом формування «штучних»валових витрат. При чому у своєму Акті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова визнала договір зазначений вище недійсними, у зв'язку з чим Позивачу було донараховано податкове зобов'язання посилаючись на ст.228 Цивільного кодексу України.

На обґрунтування позову позивач посилається на наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Перед тим, як укласти договір, Позивач вчинив наступні дії, витребував копії документів ПП «Віком-Гранд-Мет»(свідоцтво про державну реєстрацію, справу з Облдержстату, Статут, тощо) та перевірив їх достовірність згідно даних відкритих джерел інформації.

Таким чином, договір відповідає видам діяльності Позивача і ПП «Віком-Гранд-Мет», передбачених статутом.

Фактичне та реальне виконання зобов'язань за договором № 12 від 15.01.2009 на поставку лома кольорових металів укладеного між ТОВ «Р-Стіл»та ПП «Віком- Гранд-Мет»підтверджується первинними документами виписаними на їх виконання - акти виконаних робіт, прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків та таким, що не порушують публічного порядку та відповідають нормам діючого законодавства. Всі ці накладні та платіжні банківські документи належно завірені та підтверджують факт укладання та дійсність правочинів.

Згідно з п.2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.08.2005 за № 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Згідно з ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 208 ЦК України зазначає, що у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.

Таким чином, згідно ч.2 ст. 218 Цивільного кодексу України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідач відповідно до ст. 22 ГПК України заявою від 20.12.2010 № 2206 визнав позов повністю.

Дослідивши всі обставини справи суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України до господарського суду звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України, та ст. 20 ГК України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Такий спосіб захисту порушеного права як визнання договору дійсним передбачено ст. 218 і ст. 220 ЦК України.

Так, згідно ч.2 ст. 218 Цивільного кодексу України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Отже, вимоги даної статті застосовуються, якщо правочин необхідно вчиняти у письмовій формі, а правочин вчинено в усній формі. З матеріалів справи вбачається, що правочин - договір № 12 від 15.01.2009 на поставку лома кольорових металів вчинено сторонами саме у письмовій формі. Крім того, друга сторона правочину - відповідач у справі не оспорює його вчинення.

Фактично спір існує не між сторонами справи з приводу дійсності договору з огляду на форму його укладення, а цей договір вважає нікчемним третя особа, яка є суб’єктом владних повноважень у правовідносинах з позивачем з приводу проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Стіл»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. При чому нікчемність договору третя особа пов’язує не з недотриманням форми укладення договору.

Вимога визнати первинні документи виписані на виконання договору –акти виконаних робіт, прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків та такими, що не порушують публічного порядку та відповідають нормам діючого законодавства, не відповідає встановленим способам захисту.

При цьому відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на вказане, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 23.12.2010.

Суддя Т.М.Мінська