Рішення № 13316842, 16.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 16/83

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т” м. Київ

до Малого підприємства “Баланс”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 48752 грн. 56 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат у сумі 41362 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 7390 грн. 48 коп.

Представники сторін у засідання суду не прибули.

Позивач листом від 18.11.2010 та поясненням від 08.12.10 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, повідомив про невиконання відповідачем своїх обов’язків за договором та просить розглядати справу за відсутністю представника позивача.

На адресу господарського суду 19.11.2010 та 10.12.10від відповідача надійшли клопотання від 15.11.2010, та від 06.12.10, якими він просить суд відкласти розгляд справи і призначити слухання у січні місяці, посилаючись на зайнятість представника в інших судових процесах.

Суд задовольняв клопотання відповідача та відкладав розгляд справи у судовому засіданні 29.11.10. З урахуванням відсутності заперечень зі сторони відповідача по суті спору, предмету та підстав позовних вимог, а також керуючись приписом ст.69 ГПК України суд залишає друге клопотання (від 10.12.10) відповідача без задоволення.

Відповідно до вимоги ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач є належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Між сторонами у справі вирішено спір про стягнення з відповідача боргу на користь позивача рішенням від 13.11.08. по справі №13/194 господарського суду Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.08 по справі №13/194 стягнуто з малого підприємства “Баланс” м. Первомайськ Луганська область відповідач по даній справі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т”, м. Київ, вул. «Вишгородська», 23 (позивач по даній справі) борг з урахуванням втрат від інфляції –195 856 грн. 80 коп. за договором від 24.05.07, пеню 15411 грн. 87 коп., 3 % річних –4246 грн. 17 коп., державне мито у сумі –2155 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Видано наказ.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.08.09. та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.09 рішення господарського суду Луганської області залишено в силі.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх обов’язків за договором від 24.05.07, укладеним з позивачем, та на підставі рішення господарського суду Луганської області від 13.11.08., позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань з вересня 2008 року по березень 2010 року та 3% річних за період з 01.09.08 по 04.03.10 - за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідно до ст.625 ЦК України.

Період обґрунтовано строком виконання відповідачем своїх обов’язків за вказаним договором та на підставі вказаного рішення –відповідач оплатив суму основного боргу, присуджену до стягнення, у розмірі 163486,48грн. платежами 05.03.10 та 10.03.10, що позивач підтвердив банківськими виписками зі свого рахунку (а.с.25-26). Слід вказати, що інфляційні витрати та 3% річних за період, який визначено в даній справі, не були предметом спору в справі №13/194.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 24.05.07, укладеним з позивачем, в частині оплати виконаних робіт підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.08 по справі №13/194 та матеріалами даної справи –банківськими виписками з рахунків позивача, з яких вбачається, що відповідач оплатив виконані позивачем роботи 05.03.10 та 10.03.10., виконуючи рішення суду від 13.11.08 по справі №13/194.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних слід задовольнити частково –на суму 7372,93грн. за період, який правильно визначено позивачем, –з 01.09.08 по 04.03.10 (прострочено 549 днів), але невірно розраховано.

Розмір інфляційних витрат слід задовольнити на суму 39462,07грн. за період з 01.09.08 по 28.02.10, оскільки за 10 днів (останній платіж відповідач здійснив 10.03.10) інфляційні витрати не мають бути нараховані, а тільки за строк, що перевищує 15 календарних днів місяця.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами в порядку вимог ст. ст. 33 - 35 ГПК України та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,ч.1ст.530,ст.629,837,875,879 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з малого підприємства “Баланс” м. Первомайськ Луганська область, вул. Ім. Тимошенко, б. 1, ідентифікаційний код 13381937 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т”, м. Київ, вул. «Вишгородська», 23, ідентифікаційний код 32524519 втрати від інфляції –39462,07грн., 3 % річних – 7372,93грн., державне мито у сумі – 468,35грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226,72грн., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

Дата підписання повного тексту рішення

20 грудня 2010 р.

Суддя Р. Шеліхіна