Рішення № 13316700, 16.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 17/338

За позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

до Приватного підприємства «Фірма «Іліріан», м. Луганськ

про стягнення 7495 грн. 43 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Семенова А.С. (23.12.1984 р.н., паспорт серії НОМЕР_1, вид. Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській обл. 02.08.2007), довіреність № 1-3/3Д-45 від 20.07.2010;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлене вугілля у сумі 7495,43 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 06.12.2010, 16.12.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Ровенькиантрацит»(позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством «Фірма «Іліріан»(відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 39-94ГП від 12.10.2009 (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити Покупцю вугілля марки А (антрацит), що іменується надалі «Товар», а Покупець зобовязується прийняти та здійснювати оплату Товару.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна, якісні показники, обсяги (кількість тон) постачання Товару визначаються в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, постачання Товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA станція відправлення, відповідно ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія, що може бути поставлена за цим Договором вагон (65 тон метричних).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунок за цим Договором провадиться шляхом перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% передплати відповідно рахунку Постачальника на передплату.

Як встановлено у пункті 3.3 Договору, суми передплати, зазначені в рахунках на передплату є оперативними. Кінцевий розрахунок провадиться по факту постачання на протязі 10 днів після поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві вугільну продукцію кількістю 486 тон на загальну суму 310215,86 грн.

Відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція в повному обсязі оплачена не була. 14.10.2009 та 26.10.2009 відповідачем було перераховано 260000,00 грн., 26.11.2009 було перераховано ще 42000,00 грн. Залишок передплати за залізничний тариф в сумі 720,40 грн. переданий в рахунок за поставлене вугілля. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7495,43 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 310215,86 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, посвідченнями якості та податковими накладними, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.22-51).

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого вугілля. Факт наявності боргу в сумі 7495,43 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 7495,43 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Іліріан», м. Луганськ, кв-л. Жукова, буд. 18, кв. 75, ідентифікаційний код 36561491, на користь Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, ідентифікаційний код 32320704, заборгованість у сумі 7495,43 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 20.12.2010.

Суддя О.С. Фонова