Ухвала суду № 133166660, 08.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/25334/25

Провадження № 2-а/638/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року Суддя Шевченківський районний суд міста Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Плугатирьов В.В. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

- поновити ЕЛЬСАХМАВІ ІБРАХІМ строки на подання адміністративного позову про скасування постанови Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.08.2025 ВП №788835568;

- скасувати постанову Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.08.2025 ВП №788835568.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 17.12 2025 року, залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови з тих підстав, що з тексту позовної заяви не вбачається коли позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови, що унеможливлює перевірку дотримання позивачем строку для звернення до суду, крім того, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

30.12.2025 представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву, про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору, які передані головуючій по справі 07.01.2026.

В заяві від 30.12.2025, представник вказує, що «Адміністративний позов Позивача містить клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову про скасування Постанови Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.08.2025 ВП №788835568 з чітким зазначенням строку, коли Позивач дізнався про порушення свого права.

Так у адміністративному позову вказано: Також слід зазначити, що Позивач не отримував Постанови, не знав та не міг знати її зміст, оскільки напевно вона направлялась на адресу, яка не має жодного відношення до Позивача та дізнався про існування Постанови та її зміст лише 04 грудня 2025 року, коли під час візиту до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримав її не засвідчену копію..

Звернув увагу суду на те, що усі документи виконавчого провадження, в тому числі Постанова надсилались на адресу, яка не має жодного відношення до Позивача та Позивач не мав жодної можливості дізнатись про текс Постанови та порушення своїх прав. Крім того, чинним законодавством України не передбачено жодного документа, який підтверджує факт неотримання Позивачем Постанови та жодних документів або доказів суд своєю Ухвалою не витребував.».

Окрім наведеного, у позові вказано, що «Позивач з лютого 2018 року по теперішній час зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Жодного відношення до адреси вказаної в Постанові: АДРЕСА_2 Позивач не має.», натомість позов, додатки до позову, заява про усунення недоліків та додатки до заяви не містять відомостей, про реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_1 саме з лютого 2018.

Відповідно до комп`ютерної програми Д-3, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.02.2024, на позивача накладено, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), в дохід держави.

Стягнути з позивача, на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

В розділі картки комп`ютерної програми Д-3 «Додаткові відомості про учасника справи» вказана адреса ОСОБА_1 , саме АДРЕСА_3 , в постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року вказана адреса ОСОБА_1 , саме АДРЕСА_3 .

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП було оскаржено останнім, але рішенням Харківського апеляційного суду, постанову залишено без змін.

Тобто, посилання представника позивача на те, що позивач не має жодного відношення до адреси: АДРЕСА_3 , суд ставиться критично, адже увесь час перебування справи про адміністративне правопорушення і оскарження постанови, у позивача не виникало питання, щодо цієї адреси, тим паче, під час складання протоколу патрульними з`ясовується адреса у особи, відносно якої складається протокол.

Суд робить висновок, що позивач і його представник вводять суд в оману, задля уникнення виконання постанови виконавця.

Посилання представника на те, що позивач дізнався про постанову виконавця саме коли з`явився до виконавчої служби, є неспроможними, адже чому позивач пішов до виконавчої служби ні позовна заява ні заява, такої інформації не містять.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 286 КАС України, якою передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом частини шостої ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З приводу наведеного суд зазначає, що рішення про продовження чи поновлення процесуальних строків суд ухвалює на підставі належних обґрунтувань та поданих стороною доказів, які ні позивачем ні його представником не надано суду.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в адміністративній справі №826/281/16 (адміністративне провадження № К/9901/16754/18).

Жодних доказів на підтвердження наведених позивачем обставин пропуску ним строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, та поважності таких причин, тобто таких, що об`єктивно перешкоджали зверненню позивача до суду у визначений законом строк, суду не представлено, з огляду на що суд не знаходить жодних підстав для визнання їх поважними.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 169, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідно ухвали суду

Суддя Д.М.Цвіра