Рішення № 13316631, 16.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа № 11/288

За позовом дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт” товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт”, м. Луганськ

до державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 56308 грн. 70 коп.

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Гамза О.П.. дов. від 01.11.2010;

від відповідача – Остяк М.В., дов. № 03/5-1058 від 25.12.2009;

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача у справі інфляційних нарахувань у розмірі 44677 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 11630 грн. 83 коп., нарахованих внаслідок невиконання відповідачем за рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450 за позовом дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт»товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт»до державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення 806419 грн. 91 коп., яким позовні вимоги ДП «Донбаснафтопродукт»ТОВ «Донбаснафтопродукт»були задоволені частково.

В процесі судового розгляду справи заявою від 09.12.2010 (а.с. 33) позовні вимоги були збільшені, до стягнення з відповідача позивачем заявлено інфляційні нарахування за період з 10.10.2009 по 01.12.2010 у розмірі 56441 грн. 06 коп., а також 3% річних за період з 10.10.2009 по 01.12.2010 у розмірі 12534 грн. 78 коп.

Відзивом № 03/3-4-535 від 30.11.2010 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив з викладених у відзиві підстав.

В судовому засіданні 29.11.2010 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви до 09.12.2010, 11 годин 00 хвилин, 16.12.2010, 11 годин 20 хвилин.

В судове засідання 16.12.2010 представник позивача не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450 за позовом дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт»товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт»до державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення 806419 грн. 91 коп. та зустрічним позовом державного підприємства «Луганськвугілля» до дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт»товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» про визнання недійсними актів виконаних робіт позові вимоги за первісним позовом задоволені частково, з ДП «Луганськвугілля»на користь ДП «ДОнбаснафтопродукт»ТОВ «Донбаснафтопродукт»стягнуто заборгваоність у розмірі 334717 грн. 62 коп., пеню у розмірі 31885 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 23391 грн. 50 коп., річні у сумі 9312 грн. 17 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 6736 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 98 грн. 58 коп. У задоволенні зустрічного позову вказаним рішенням відмовлено.

Вказане рішення місцевого господарського суду набрало законної сили з 16.03.2007.

На час розгляду судом даної справи стягнуті вказаним вище рішенням суду грошові суми відповідачем на користь позивача не перераховані, що не спростовано відповідачем.

Позивачем у даній справі заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 01.10.2009 по 01.12.2010 та 3% річних за вказаний період, виходячи з загального розміру грошового зобов’язання відповідача за рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450, яке, за доводами позивача, складає 366602 грн. 91 коп. (334717 грн. 62 коп. боргу, 31885 грн. 29 коп. пені).

Заявлені до стягнення інфляційні нарахування та 3% річних позивач обґрунтовує положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності з якими боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно з приписами ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими для виконання на усій території України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Як встановлено під час розгляду судом даної справи, стягнуті зазначеним вище рішенням господарського суду Луганської області грошові суми відповідачем не сплачені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, і остання передбачає, що боржник який прострочив грошове зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем невірно, оскільки позивач неправомірно завищив суму грошового зобов’язання, включивши до нього, крім суми основного боргу у розмірі 334717 грн. 62 коп., ще й суму пені у розмірі 31885 грн. 29 коп., стягнутої вказаним вище рішенням господарського суду.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов’язанням є сума боргу, яка виникла на підставі зобов’язальних відносин сторін (договору), а не всі грошові суми, стягнуті за рішенням суду з боржника на користь кредитора, такі як пеня, оскільки нарахована пеня є лише наслідком невиконання боржником саме свого грошового зобов’язання.

Таким чином, грошовим простроченим зобов’язанням відповідача у даному випадку є зобов’язання зі сплати суми основного боргу за укладеним з відповідачем договором - 334717 грн. 62 коп.

За розрахунком суду інфляційні нарахування на суму грошового зобов’язання відповідача, що підлягають до стягнення з останнього, за період з 10.10.2009 по 01.12.2010 складають 38154 грн. 14 коп., 3% річних за вказаний період складають 11444 грн. 59 коп.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 38154 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 11444 грн. 59 коп. з віднесенням на сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул.. Лермонтова, буд. 1в, код 32473323, на користь дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт»товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт», м. Луганськ, вул. Фабрична, буд. 1, код 31288775, 38154 грн. 14 коп. інфляційних нарахувань, 11444 грн. 59 коп. 3% річних, витрати зі сплати державного мита у сумі 495 грн. 99 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 169 грн. 70 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 16.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення та підписання повного рішення –17.12.2010.

Суддя М.О. Москаленко