Ухвала суду № 133165876, 07.01.2026, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/1746/25

Провадження № 1-кп/391/42/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні (в режимі відео конференції) в залі суду в селищі Компаніївка обвинувальний акт по кримінальному провадженню у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в:

До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшло зазначене кримінальне провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства, ухвалами слідчого судді обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в останнє - ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.11.2025, відповідно до якої строк тримання під вартою обвинувачених спливає о 15 год. 35 хв. 09.01.2026.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оскільки строк тримання під вартою спливає, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню знаходиться на стадії судового розгляду, й до ухвалення рішення по суті необхідно дослідити чимало доказів, допитати свідків, обвинувачених, тощо, що неможливо здійснити до закінчення дії попередньої ухвали про продовження застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчинені в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, й злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України є особливо тяжким, оскільки санкцією статті передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

На думку прокурора, існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачені, не перебуваючи під вартою: можуть ухилятись від кримінальної відповідальності, переховуватися від суду шляхом залишення постійного місця проживання, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до них застосована у разі ухвалення обвинувального вироку; можуть незаконно впливати на експертів та свідків, оскільки свідки ще не допитані, й обвинувачені, для мінімізації негативних наслідків для себе, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів, мають можливість незаконно впливати на них; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються з огляду на встановлені в ході досудового розслідування обставини кримінального правопорушення.

Також прокурор звертав увагу на відсутність в обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 стійких соціальних зв`язків.

Вищенаведене, на думку прокурора, свідчить про неможливість запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, й саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, прокурор просив продовжити термін запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строком на 60 днів без визначення застави, оскільки відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання через його необгрунтованість, оскільки прокурором не наведено нових обставин, нових ризиків, які б свідчили про необхідність продовження строків тримання під вартою, при цьому сама тяжкість покарання не може слугувати підставою для застосування такого запобіжного заходу. Зазначала, що обвинувачений співпрацював зі слідством, має стійкі соціальні зв`язки, тому вважала, що запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а в разі, якщо суд дійде висновку щодо задоволення клопотання прокурора, просила визначити розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необгрунтованим, ризики недоведеними, абстрактними, тому таким, що не підлягає задоволенню. Зазначаючи про наявність міцних соціальних зв`язків в обвинуваченого, просив застосувати відносно нього запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 заперечувала проти клопотання, зазначаючи щодо його необгрунтованості, недоведеності ризиків. Вказувала, що обвинувачений не має намірів переховуватись від суду, оскільки докази його винуватості в скоєнні злочинів відсутні, тому він зацікавлений в судовому розгляді цього провадження. Обвинувачений має мати, в якій ампутували кінцівку в зв`язку з чим вона потребує постійного нагляду, який може забезпечити їй саме обвинувачений, тому просила застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд враховує наступне:

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень (злочинів), які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до умисних тяжких та умисного особливо тяжкого злочину (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства). Злочини (згідно обвинувального акту), передбачені ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ст. 317 КК України вчинені обвинуваченими в складі організованої групи.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачені, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання (до 12 років позбавлення волі), можуть переховуватись від суду; незаконно впливати на експертів, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.

Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.

На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченим під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, оскільки, на думку суду, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на експертів, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються, з урахуванням осіб обвинувачених, які раніше не судимі, але будь-яких характеристик суду не надано, а також, враховуючи те, що судове провадження на даний час знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд за наведених вище підстав вважає недоцільним.

Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченим є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

Тобто, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обгрунтованим, тому таким, що підлягає задоволенню.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, з чим суд погоджується при розгляді даного клопотання, оскільки обвинувачені звинувачуються у вчиненні, в тому числі, кримінального правопорушення (злочину) за ч.3 ст. 307 КК України, тобто у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 182-184, 193, 194, 197, 314, 315, 350, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 07.03.2026 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 07.03.2026 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 07.03.2026 року включно.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з врученням під розпис обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , також копію вручити прокурору, захисникам.

Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 08.01.2026 р. о 14 год. 55 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3