Рішення № 133165412, 08.01.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5024/24

провадження № 2/361/3952/24

08.01.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області про скасування наказу щодо призупинення нарахування середнього заробітку та зобов`язання нарахувати і виплатити середній заробіток,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що позивач є майстром виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області. З 27.02.2022 ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Наказом відповідача від 30.03.2022 № 17 з 27.02.2022 ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків за вищевказаною посадою у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації в особливий період із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби. З 27.02.2022 по 05.05.2023 позивач ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період проходження військової служби по мобілізації позивачу нараховувався та виплачувався середній заробіток за місцем роботи до 19.07.2022. Наказом в.о. начальника Центру № 53 від 21.07.2022, у зв`язку зі змінами, внесеними до ч. 3 ст. 119 КЗпП України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, яким передбачено зупинення нарахування середнього заробітку працівникам, увільненим від роботи на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП України, з 19.07.2022 ОСОБА_1 зупинено нарахування середнього заробітку на період проходження військової служби. Копію такого наказу позивач отримав 01.05.2024. Позивач вважає, що призупинення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку таким, що порушує положення ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту», тому змушений звернутися до суду за захистом його прав та законних інтересів, ОСОБА_1 просить скасувати наказ в.о. начальника Центру № 53 від 21.07.2022 «Про призупинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 », зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток як педагогічному працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 19.07.2022 по 23.12.2023 включно.

Заперечення відповідача

26 червня 2024 року від Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству. В обґрунтування заперечень посилається на те, що починаючи з 19.07.2022 відповідно до Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» законодавство не передбачає збереження за мобілізованим середнього заробітку. Підставою для припинення нарахування мобілізованому працівникові середнього заробітку є відповідний наказ, виданий керівником підприємства про внесення змін до наказу, яким працівника увільнили на час військової служби. Керуючись вищевикладеними положеннями закону, Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області 21 липня 2022 року видав внутрішній наказ (по особовому складу) № 53 «Про зупинення нарахування середнього заробітку» на період проходження військової служби працівникам центру, з яким позивач ОСОБА_1 ознайомлений особисто під підпис.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У встановлений ухвалою суду строк, відповідач подав відзив, в якому заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні.

Обставини справи, що встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймає посаду майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 27.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» відповідно до мобілізаційного плану, старшину ОСОБА_1 з 27.02.2022 зараховано до списків особового складу військової частини та з 27.02.2022 призначено на посаду головного сержанта 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

Відповідно до Витягу з наказу в.о. начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області № 17 від 30 березня 2022 року ОСОБА_1 увільнено від роботи майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів Центру з 27 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації в особливий період зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

3 19 липня 2022 року відповідно до Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX майстру виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (ІІ категорії) Центру ОСОБА_1 зупинено нарахування середнього заробітку на період проходження військової служби, про що свідчить копія Витягу з наказу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області від 21 липня 2022 року (по особовому складу) № 53 «Про зупинення нарахування середнього заробітку».

Відповідно до копії вищевказаного наказу, доданого відповідачем до відзиву, ОСОБА_1 ознайомлений з таким наказом.

Згідно Довідки про доходи № 223 від 01.05.2024, ОСОБА_1 за посадою майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів центру за період з 01 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року отримав дохід у розмірі 117 014,59 грн., з яких: у лютому 20 305,46 грн. (заробітна плата), у березні 2022 24 656,63 грн. (заробітна плата), у квітні 17 348,34 грн. (середньоденний), у травні - 21 490,92 грн. (середньоденний), у червні 21490,92 грн. (середньоденний), у липні 11 722,32 грн. (середньоденний).

Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 № 169, головний сержант ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 27.02.2022 по 05.05.2023.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 593/1156/21 (провадження № 61-11963св23)).

Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 КЗпП України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту» (частина друга статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на час винесення спірного наказу).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни та у частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» в редакції, чинній на час винесення спірного наказу, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку про те, що за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 718/209/23 (провадження № 61-11879св23) зроблено висновок, що «на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватно-правовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; у частині другій статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»); Законом № 2352-IX не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток».

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни та у частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключено.

Тобто з 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається попередній середній заробіток.

Отже, слід дійти висновку про те, що у період до 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, попередній середній заробіток зберігався.

Подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 718/209/23 (провадження № 61-11879св23), від 11 вересня 2024 року у справі № 158/2181/23 (провадження № 61-16956св23), від 13 листопада 2024 року у справі № 158/155/24 (провадження № 61-7460св24).

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обіймає посаду майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.

З 27.02.2022 позивача увільнено від роботи за такою посадою з 27 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації в особливий період зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

Згідно оскаржуваного наказу відповідача, з 19 липня 2022 року відповідно до Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX майстру виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (ІІ категорії) Центру ОСОБА_1 зупинено нарахування середнього заробітку на період проходження військової служби.

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, у редакції станом на час спірних правовідносин, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, такі: вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя дошкільного навчального закладу, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів центру, є педагогічними працівником.

ОСОБА_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 27 лютого 2022 року, відтак гарантії, передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції, чинній на час винесення спірного наказу), поширюються на позивача та порушені відповідачем.

Позивач згідно наявних у матеріалах справи доказів, перебував на військовій службі до 05 травня 2023 року включно, а тому відповідно до вищевказаних положень Закону України «Про освіту» у редакції, чинній на час видання спірного наказу, мав право у період з 27 лютого 2022 року по 05 травня 2023 року на отримання середнього заробітку за основним місцем роботи.

Доказів того, що з травня 2023 року по 23 грудня 2023 року позивач перебував на військовій службі, ОСОБА_1 до суду не надано, відтак правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати на виплатити середній заробіток позивачу як педагогічному працівнику, призваному на військову службу під час мобілізації на особливий період, у період з 06 травня по 23 грудня 2023 року відсутні.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині скасування наказу в.о. начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області № 53 від 21.07.2022 «Про призупинення нарахування середнього заробітку» щодо зупинення нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку на період проходження військової служби з 19.07.2022; та зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу середній заробіток за посадою майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів центру, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, за період з 19 липня 2022 року по 05 травня 2023 року.

Щодо тверджень відповідача про отримання позивачем копії оскаржуваного наказу 21.07.2022, тобто в дату його видачі, та відповідно пропуск строків звернення до суду, то суд вважає, що доводи представника відповідача є недоведеними, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 КЗпП України (у редакції, чинній на час видачі оспорюваного наказу) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Відповідно до статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на час подання позову) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на час подання позову) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України (у редакції, чинній на час подання позову) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, є ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (див. постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18).

Так, додана відповідачем копія наказу № 53 від 21.07.2022 містить підпис позивача щодо отримання копії оскаржуваного наказу 21.07.2022, тобто в дату його видачі. Однак, копія наказу з підписом позивача не містить дати ознайомлення, зазначеної безпосередньо позивачем ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у позові вказує на те, що отримав копію оскаржуваного наказу лише 01 травня 2024 року, на підтвердження чого надав витяг з наказу № 53 від 21.07.2022, виготовлений 01 травня 2024 року.

За наведених обставин, суд ставиться критично до тверджень відповідача про отримання копії оспорюваного наказу позивачем особисто у день видачі 21.07.2022. Крім того, суд бере до уваги, що у період з 19 липня 2022 року по 05 травня 2023 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі та відповідно не мав фізичної можливості з ним ознайомитися.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що строки звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині скасування наказу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області № 53 від 21.07.2022 «Про зупинення нарахування середнього заробітку» щодо зупинення нарахування з 19.07.2022 ОСОБА_1 середнього заробітку на період проходження військової служби, а також зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу середній заробіток за займаною посадою, як педагогічному працівникові, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, а саме за період з 19.07.2022 по 05.08.2023.

Щодо судових витрат

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи ті обставини, що позивач звільнений від сплати судового збору, позов задоволено частково, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1 820 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 263-265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області № 53 від 21 липня 2022 року «Про зупинення нарахування середнього заробітку» у частині зупинення нарахування з 19 липня 2022 року ОСОБА_1 середнього заробітку на період проходження військової служби.

Зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області нарахувати й виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за посадою майстра виробничого навчання Білоцерківських територіальних курсів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, за період з 19 липня 2022 року по 05 травня 2023 року.

Стягнути з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області, код ЄДРПОУ - 33847265, адреса місцезнаходження: вул. Олімпійська, буд. 1-А, м. Бровари, Київська область, 07403.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН