Ухвала суду № 13316439, 13.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

13.12.10 Справа № 8/148.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "ДАТЕКС", м. Київ,

до Малого приватного підприємства "СТРІТ", м. Луганськ, -

про стягнення 9953 грн. 52 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача представник не зявився;

від відповідача (заявника) Свириденко Н.О. директор, - довідка АА №287051 від 03.08.09 року, паспорт НОМЕР_1, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській обл. 18.01.05 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з перевезення вантажу у розмірі 9953,52 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.09 року по справі №8/148, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, позов задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг у сумі 9953,52 грн., а також судові витрати: державне мито у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. та витрати на забезпечення явки представника позивача до суду у сумі 461,90 грн., а разом 10829,92 грн.

07.09.09 року з метою примусового виконання цього рішення судом на користь позивача видано наказ №8/148 від 31.08.09 року.

15.09.09 року боржник добровільно сплатив на користь стягувача грошові кошти у сумі 21662,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №959 від 15.09.09 року, вказавши в якості підстави платежу "сплата за транспортні послуги згідно рахунку №121 від 01.04.09 року та рахунку №122 від 01.04.09 року" (том 1, а.с.85) ), тобто у такий спосіб виконавши рішення суду не тільки по справі №8/147, а і по справі №8/148, загальна сума боргу по яких становить 21659,84 грн. (10829,92 грн. + 10829,92 грн.).

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Луганська (далі ВДВС) з заявою про примусове виконання вищезгаданого наказу, а ВДВС 29.09.09 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №15013168.

09.11.09 року, незважаючи на отримання вищезгаданої суми коштів, стягувач звернувся до ВДВС з запитом №99 про стан виконання наказів №8/147 та №8/148, стверджуючи, що вони не виконані (том 1, а.с. 99).

19.11.09 року за вих. №118 стягувач спрямував на адресу ВДВС листа, яким підтвердив факт отримання від боржника Малого приватного підприємства "СТРІТ" (далі МПП "СТРІТ") коштів у сумі 21662,34 грн. та наступне їх зарахування на власний розрахунковий рахунок №311,- при цьому ухилився від пояснення того, з яких правових підстав ці кошти ним отримані від МПП "СТРІТ" (том 1, а.с. 98).

07.12.09 року боржник звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії ВДВС (вих. №б/н від 01.12.09 року), посилаючись на те, що він ще 15.09.09 року добровільно сплатив суму боргу за даним наказом, а також за наказом того ж суду №8/148 від 31.08.09 року у загальній сумі 21662,34 грн., на підтвердження чого надав до справи платіжне доручення №959 від 15.09.09 року на вказану суму, у якому в якості призначення платежу вказано "сплата за транспортні послуги згідно рахунку №121 від 01.04.09 року та рахунку №122 від 01.04.09 року" (том 1, а.с.83).

З огляду на викладене, на думку боржника, виконавче провадження 29.09.09 року не підлягало відкриттю.

Ухвалою господарського суду від 05.02.10 року, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 11.03.10 року, у задоволенні скарги відмовлено з посиланням на те, що вищезгадане платіжне доручення не містить посилання на сплату боргу відповідно до рішення суду від 18.08.09 року у справах №8/147 та №8/148.

02.12.10 року МПП "СТРІТ" звернулося до господарського суду Луганської області з заявою про визнання наказу №8/148 від 31.08.09 року таким, що не підлягає виконанню (вих. №б/н від 01.12.10 року), згідно якій просить суд:

наказ господарського суду №8/148 від 31.08.09 року визнати таким, що не підлягає виконанню;

зобовязати ВДВС закінчити виконавче провадження ВП №15013168 від 12.03.10 року;

звільнити з-під арешту кошти у сумі 23878,38 грн., які знаходяться на рахунку боржника в ЛОД "Райффайзен Банк Аваль".

Вимоги мотивовані тим, що МПП "СТРІТ" добровільно виконало наказ суду №8/148, однак, незважаючи на це, на вимогу стягувача ВДВС постановою від 12.03.10 року наклав арешт на грошові кошти у сумі 23878,38 грн., які знаходяться на рахунку у вищеназваній банківській установі (том 2, а.с.28-29).

До початку судового засідання 13.12.10 року заявник (відповідач) подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він у повному обсязі підтримав заявлені вимоги.

Стягувач (позивач) до судового засідання не зявився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (том 2, а.с.33).

Заявник не заперечив проти розгляду заяви за відсутності стягувача (позивача).

З урахуванням викладеного, керуючись приписами частини 3 ст. 118 ГПК України, згідно якій неявка до судового засідання стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, а також ст.ст.4-3,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви по суті за відсутності стягувача, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши заявника, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених відповідачем (заявником) вимог з наступних підстав.

З наявних у справі доказів вбачається, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору перевезення №б/н від 25.03.09 року (том 1, а.с.10-13), - наявність інших правовідносин між ними не доведена.

За надання послуг з автоперевезення позивач виставив відповідачеві рахунок №121 від 01.04.09 року на суму 9953,52 грн. за здійснення автоперевезень за маршрутом "Луганськ-Ягодин" та "Ягодин-Німеччина" (том 1, а.с. 16).

На підставі рішення суду від 18.08.09 року по справі №8/148 вказана сума коштів, а також судові витрати були стягнуті з відповідача.

Останній документально підтвердив факт добровільного виконання рішення суду ще до порушення вищезгаданого виконавчого провадження.

За таких обставин суд при вирішенні заяви боржника в частині визнання наказу №8/148 від 31.08.09 року таким, що не підлягає виконанню, керується правилом частини 4 ст. 117 ГПК України, відповідно до якої у разі, якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припинення добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Отже, наказ №8/148 від 31.08.09 року повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується вимог заявника про покладення на ВДВС обовязку закінчити виконавче провадження ВП №15013168 та про звільнення з-під арешту грошової суми у розмірі 23878,38 грн., то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, звертаючись до суду з вищезгаданою заявою, боржник (відповідач) не послався на ст. 121-2 ГПК, якою регламентовано порядок оскарження дій підрозділів державної виконавчої служби.

По-друге, відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, у т.ч. ст.ст.55 та 85 Закону "Про виконавче провадження", не довів суду, що він звернувся до суду зі згадуваною тут заявою у 10-денний термін від дня, коли дізнався про порушення свого права, - адже саме така вимога міститься у приписах частини 3 ст. 55 та частин 1-2 ст. 85 названого Закону.

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок припинення виконавчого провадження, при цьому вона не містить такої підстави припинення останнього, як ухвала господарського суду, - тобто покладення судом на ВДВС такого обовязку не належить до компетенції суду.

Аналогічна позиція викладена у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", згідно якому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону №606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.

Таким чином, вимоги заявника підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цій ухвалі.

На підставі викладеного, ст.ст.55 та 85 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІУ "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,75,86,117 та 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Заяву Малого приватного підприємства "СТРІТ" про визнання наказу господарського суду Луганської області №8/148 від 31.08.09 року таким, що не підлягає виконанню (вих. №б/н від 01.12.10 року), - задовольнити частково.

2.Наказ господарського суду Луганської області №8/148 від 31.08.09 року про стягнення з Малого приватного підприємства "СТРІТ", ідентифікаційний код 31197091, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Левченко, 16-б, кв. 17, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ДАТЕКС», ідентифікаційний код 31809317, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. М.Грінченка, 18, - основний борг у сумі 9953,52 грн., а також судові витрати: державне мито у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. та витрати на забезпечення явки представника позивача до суду у сумі 461,90 грн., - визнати таким, що не підлягає виконанню.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

Суддя А.П.Середа