Рішення № 13316355, 07.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10 Справа № 16/10

За позовом фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Міського комунального підприємства "Жилсервіс", м. Луганськ,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міське комунальне підприємство "Центрожилком", м. Луганськ

про стягнення 447711 грн. 35 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 15.09.2010 № 1489;

від відповідача - Медведєв Д.С., довіреність від 07.07.2010 № 786,

від 3-ї особи - Захарченко А.О., довіреність від 15.11.2010,

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача надійшло клопотання від 07.12.10 про накладення арешту на розрахунковий рахунок МКП "Жилсервіс" №260062286 в ЛОД АППБ «Аваль»до набрання законної сили рішенням господарського суду Луганської області по даній справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що 19.11.2010 на адресу позивача була надіслана позовна заява від МКП "Жилсервіс", якою відповідач звертається з позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору від 15.01.2007 №02/01. Вимоги, які були викладені у вказаній позовній заяві, на думку позивача, можна було заявити у зустрічному позові по даному спору, у звязку з чим позивач вважає, що відповідач може розпорядитися своїм майном з метою уникнення сплати грошових коштів, та що може зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Суд відмовляє представнику позивача у задоволенні вищевказаного клопотання у звязку з необґрунтованістю та безпідставністю, адже виконується судове рішення після набрання ним законної сили і забезпечувати виконання рішення на період з дня його постановлення і до набрання законної сили безпідставно.

Крім того, відповідно з приписами п. 3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Клопотання позивача про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача документально та нормативно не обґрунтоване, тому у його задоволенні суд відмовляє.

Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Луганської області по суті справи №5/126пд зі спору між цими ж сторонами про визнання договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 недійсним.

Враховуючи обставини даного спору, правила ст..79 ГПК України, суд залишає клопотання відповідача без задоволення, оскільки договір на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 припинив свою дію 01 липня 2010 року, як вказано в додатковій угоді від 01.07.09 (а.с.24).

Даний позов заявлено цілком правомірно у звязку з невиконанням відповідачем своїх обовязків по оплаті спожитих послуг, адже зобовязання по договору є припиненим після його виконання належним чином (ст..599 ЦК України). Припинення дії договору і припинення зобовязань за договором є суть різні правові поняття і, відповідно, мають різні правові наслідки в правовідносинах сторін. Тому даний спір слід вирішити без врахування обставин, пов'язаних з розглядом спору про визнання договору, який закінчив свою дію, недійсним, і не припиняючи провадження у справі.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на боргу у сумі 447711 грн. 35 коп. за надані і неоплачені послуги по договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01.

Відповідач запереченням на позовну заяву від 21.10.2010 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на умови пункту 3.1 вказаного договору, яким встановлено обовязок відповідача розраховуватись з позивачем за рахунок коштів, що надходять від населення у вигляді оплати квартирної плати, тобто відповідач стверджує, що заборгованість за надані позивачем послуги виникла у звязку з неповною оплатою населенням вартості комунальних послуг.

Також відповідач в запереченні зазначив, що він безпосередньо не отримує коштів від населення, а отримує Міське комунальне підприємство "Центрожилком", яке і здійснює переказ грошових коштів позивачеві.

Клопотанням від 21.10.10 відповідач просить застосувати строки позовної давності при вирішенні даного спору, мотивуючи дану вимогу власною незрозумілістю, розрахунку позовних вимог, виконаного позивачем, тобто клопотання про застосування позовної давності є необґрунтованим.

Від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міського комунального підприємства "Центрожилком" надійшов відзив від 16.11.10 №16/11-434 на позовну заяву, в якому зазначено про зобовязаннями МКП "Центрожилком" надавати послуги для МКП "Жилсервіс" (відповідачу) з ведення єдиної системи розрахунків населення за житлово-комунальні послуги на підставі договору №01-08/01 від 01.08.2002, укладеного між відповідачем та третьою особою. У відзиві також вказано, що грошові кошти, які надходять від населення на рахунки МКП "Центрожилком", розподіляються у певному обсязі між особами, які безпосередньо надають комунальні послуги (в даному випадку позивач надає послугу по вивезенню відходів) на підставі документів, які відповідач надає МКП "Центрожилком", тобто відповідач вирішує кому і яку суму грошей повинно переказати з грошей від населення, що надійшли на рахунки МКП "Центрожилком".

Також у відзиві зазначено, що на користь позивача, з 01.01.2007 по 31.12.2009 МКП "Центрожилком" переказав 1087437,79грн., керуючись при цьому наданими відповідачем документами (деклараціями).

Між сторонами у справі укладено договір на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 (з додатковими угодами), на підставі якого виконавець (позивач) зобовязався забезпечувати надання послуг замовнику (відповідачу) по вивозу, захороненню і розміщенню побутових відходів від обєктів замовника, вказаних в дислокаціях до договору у відповідності до графіку, а замовник зобовязався оплачувати надані послуги позивачем на підставі актів виконаних робіт по узгодженим у договорі цінам та тарифам. Строк оплати договором не визначено. Вимога про оплату від 14.07.10 №1407/01 предявлена відповідачу на суму 447711 грн. 35 коп. Докази надіслання вимоги долучені до справи.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги на суму 1835690,59грн., про що сторони підписали акти виконаних робіт без доповнень та зауважень на вказану суму з посиланням на тарифи, вказані в договорі.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі оплатив позивачу надані послуги, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 447711 грн. 35 коп. за вказаним договором.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

З огляду на приписи ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України позивачем обрано спосіб захисту порушеного права у відповідності до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися протягом семиденного строку з дня отримання вимоги про виконання. Договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01, укладеним сторонами по справі, не встановлено строку оплати відповідачем вартості спожитих послуг, тому виконавець послуг (позивач) надіслав відповідачеві вимогу про оплату послуг від 14.07.10 №1407/01 (а.с.16-17). На день звернення позивача з даним позовом до суду (22.09.10) відповідач не задовольнив вимогу позивача і не виконав своїх обовязків за договором.

З огляду на викладені обставини, ст..ст.257,261 ЦК України і умови укладеного сторонами договору позовна давність починає свій перебіг через сім днів від дати отримання відповідачем вимоги позивача. За таких підстав заява відповідача про застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору є безпідставною.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг. Позивач надав відповідачу послуги вартістю 1835690,59грн. та належним чином - в порядку вимог ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду факт надання послуг на вказану суму актами виконаних робіт, підписаних сторонами у відповідності до умов укладеного договору (з застосуванням встановлених договором тарифів та обсягів послуг). Акти підписані без доповнень та зауважень, без посилання на часткову оплату вартості послуг і долучені позивачем до матеріалів справи (а.с.25-59). Таким чином, позивач виконав свої обовязки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обовязки у повному обсязі перед позивачем по оплаті наданих послуг за договором на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01, у звязку з чим за відповідачем утворився борг в сумі 447711,35грн.

Статті 901-903 ЦК України та умови договору зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті наданих послуг у відповідності до вимог договору і закону.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 447711,35грн. на користь позивача за надані останнім послуги по вивезенню, захороненню та розміщенню побутових відходів, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і зобовязаність відповідача в розмірі позову.

Доводи відповідача щодо неможливості оплачувати послуги повністю у звязку з не отриманням від населення плати за комунальні послуги у повному обсязі спростовуються наступним.

Посилання відповідача на дії 3-ої особи, яка приймає участь у розрахунках між сторонами по справі, як на дії, що призводять до невиконання відповідачем своїх обовязків, - безпідставні, оскільки МКП «Центржилком», як виконавець послуг, на виконання умов договору від 01.08.02. №01-08/01 (т.2, а.с.15-17), укладеного з відповідачем, вчиняє дії по акумулюванню грошових коштів від населення за оплату комунальних послуг і здійснює грошові перекази, в тому числі і позивачу, на підставі розпоряджень (вказівок) відповідача (розділ 1.1 договору). Отже, правовідносини відповідача з третьою особою за вказаним договором не звільняють відповідача від належного виконання обовязків по договору, укладеному з позивачем. Договори не мають взаємних посилань на виконання або невиконання умов.

Згідно статутів підприємств-сторін по справі, приписів ст.ст..203,617,629 ЦК України та умов укладеного договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 вказаний договір є двостороннім правочином, укладеним сторонами по справі як самостійними юридичними особами, субєктами підприємницької діяльності. Сторони зобовязані виконувати договір у відповідності до його умов і вимог закону і не мають права відмовляться від виконання договору.

Статтею 903 ЦК України та договором передбачено обовязок відповідача, як замовника послуг, повністю оплачувати вартість послуг. Договір не містить права відповідача на часткову оплату послуг при убудь-яких обставинах, не містить посилання на рішення органів місцевого самоврядування при здійсненні оплати за надані послуги і не надає право відповідачу частково виконувати свої обовязки перед позивачем.

Доводи відповідача про правомірність часткової оплати з посиланням при цьому на умови пункту 3.1 договору на надання послуг з вивезення, захоронення та розміщення побутових відходів від 15.01.2007 №02/01 та на декларації про розподіл коштів від населення - не є належними та допустимими доказами в даному спорі (ст.ст.33,34 ГПК України).

Умови пункту 3.1 договору та декларації, в яких вказано про розподіл відповідачем грошових коштів від населення та які затверджені керівником управління міськвиконкому, а також рішення органів місцевого самоврядування не впливають на правовідносини сторін за вказаним договором та на вимоги закону (ст..ст.629,901-903 ЦК України) і не звільняють відповідача від обовязку виконувати укладений з позивачем договір і виконувати у тому обсязі, який цим договором визначено (розділ перший договору).

Крім того, відповідач жодним доказом не заперечив і не спростував розмір заборгованості перед позивачем, факт надання позивачем послуг у повному обсязі у відповідності до умов договору та факт існування боргу.

Тому доводи відповідача щодо обєктивності часткового виконання своїх обовязків перед позивачем по оплаті послуг не відповідають приписам закону, не підтверджені матеріалами справи і спростовуються умовами укладеного з позивачем договору.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати - державне мито 4477,11грн., інформ.-технічні послуги судового процесу в сумі 236грн. - слід покласти на відповідача. Надмірно сплачені кошти в сумі 0,89грн. при оплаті держаного мита слід повернути позивачу. Підставою для повернення державного мита з державного бюджету є дане рішення, скріпленого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

На підставі викладеного, ст.ст.20,173,193 ГК України, ст.ст.16,257,261,526,530,599,617,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,67,79,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Жилсервіс", м. Луганськ, квартал ім.. героїв Сталінграда, 7 «в», ід. Код 30596974 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. Код НОМЕР_1 борг в сумі 447711,35грн., витрати по держмиту в сумі 4477,11грн., витрати на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

3. Надмірно сплачені кошти в сумі 0,89грн. повернути з державного бюджету на підставі даного рішення, скріпленого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення підписане 10.12.10

Суддя Р. Шеліхіна