Рішення № 13316222, 30.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2010 р. Справа № 8/80

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.

при секретарі судового засідання Липко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт",

вул. Гаркуші, 8/8, м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1, 76000;

про стягнення заборгованості та збитків в сумі 153535,61 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - адвокат, довіреність №10 від 16.11.10;

від відповідача:не з'явився.

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків в сумі 153535,61 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 02.12.2010р.

Ухвалами суду від 02.12.2010р. та 16.12.2010р. розгляд справи відкладався на 16.12.2010р., 30.12.2010р. відповідно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору, в частині надання послуг по поставці.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Ухвали суду з відомостями про час та місце розгляду справи направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що у разі відсутності сторони за адресою зазначеною в ЄДРПОУ вважається, що ухвала суду вручена їй належним чином. Відповідач відзиву на позов не подав, причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги положення ст.75 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 05.10.2009р. між сторонами укладено договір № 01/09, згідно п.1.1 якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе надання послуг по поставці десяти штук струминних насосів.

Загальна вартість послуг за договором, в силу п.2.1 складає 139046,62грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.1 Договору замовник здійснює передоплату в розмірі 100% вартості послуг на протязі 10 днів після підписання договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено що виконавець виконує послуги по поставці десяти штук струминних насосів не пізніше 31 березня 2010р.

Поставлена продукція приймається згідно акту прийому-передачі або накладної (п.3.3 Договору).

Згідно платіжних доручень № 40 від 12.10.2009р. та № 41 від 12.10.2009р. позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 139046,62грн., як 100% передоплату за послуги з поставки товару. Факт перерахування коштів також підтверджує виписка банку по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю за 12.10.2009р.

Однак, відповідач у встановлений договором термін зобов'язання стосовно поставки товару не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачений аванс (претензія № 1 від 08.10.2010р.). Крім того, претензією позивач повідомив відповідача про відмову від договору. Відповідач відповіді на претензію не подав, сплачений аванс не повернув.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення грошового зобов'язання відповідачу нараховано 480,00грн. - 3% річних за період листопад 2009р. - жовтень 2010р.

Крім того, відповідачу нараховано 14008,99грн. - збитків з урахуванням індексу інфляції споживчого ринку, на підставі довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області № 09-09/569-1917 від 17.11.2010р. Така довідка знаходиться в матеріалах справи.

Суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт" обгрунтованими.

В силу ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1212 цього ж Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань за договором, а також повернення позивачу сплаченого авансу. Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення боргу - повернення сплаченого авансу в сумі 139046,62грн.

Слід визнати обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 480,00грн. - 3% річних за період з 12.10.2010р. по 22.11.2010р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення збитків суд вказує на ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Позивачем доведено факт понесення збитків внаслідок зростання індексу споживчих цін на товари, продукцію, а тому вимога про стягнення 14008,99грн. збитків з урахуванням індексу інфляції споживчого ринку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 530, 625, 629, 651, 901, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт" до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків в сумі 153535,61 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт",вул. Гаркуші, 8/8, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 20544423) - 139046,62грн. (сто тридцять дев'ять тисяч сорок шість грн. 62коп.) -заборгованості, 14008,99грн. (чотирнадцять тисяч вісім грн. 99коп.) - збитків з урахуванням індексу інфляції споживчого ринку, 480,00грн. (чотириста вісімдесят грн. 00коп.) - 3% річних, 1535,36грн. (одну тисячу п'ятсот тридцять п'ять грн. 36коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяШіляк М.А.

Повне рішення складено 30.12.2010р.