Рішення № 13316173, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 7/202

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ „Міуська” Шахтарської ВДЛШ м.Торез

Предмет спору: стягнення заборгованості за перевищення договірних величин – 2 319 904, 17 грн., за активну електроенергію – 5 007 892, 99 грн., за реактивну електроенергію – 147 259, 03 грн., 3% річних – 22 304, 51 грн., інфляційних – 28 303, 41 грн., пені – 117 663, 20 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С.-довір.

від відповідача: Грибов О.О. – довір.

СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 26.10.2010р. оголошувалась перерва до 08.11.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ „Міуська” Шахтарської ВДЛШ м.Торез про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин – 2 319 904, 17 грн., за активну електроенергію – 5 007 892, 99 грн., за реактивну електроенергію – 147 259, 03 грн., 3% річних – 22 304, 51 грн., інфляційних – 28 303, 41 грн., пені – 117 663, 20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №14-629т/06 від 18.04.2006р. з протоколом розбіжностей, з додатковими угодами та додатками; рахунки за електроенергію за червень-липень 2010р. та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за червень-липень 2010р.; акт звірки заборгованості станом на 04.02.2010р.; повідомлення №39/554 від 01.07.2010р. та №39/554 від 02.08.2010р.

У відзиві ДП „Донвуглереструктуризація” факт наявності кредиторської заборгованості за активну електроенергію у сумі 5 007 892, 99 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 147 259, 03 грн. підтвердило, проти вимог в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних заперечило з посиланням на той факт, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не має можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв’язку з недофінансуванням. Обґрунтованих пояснень стосовно нарахованої суми за перевищення договірної величини електроспоживання не надав.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №14-629т/06 від 18.04.2006р. Додатковою угодою від 27.04.2009р. б/н до Договору номер Договору змінено з №14-629т/06 на номер 554 (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, з додатками та додатковими угодами.

Згідно додаткової угоди від 25.03.2008р. №4 до Договору, споживачем по даному договору визнано відповідача-1 у зв’язку з реорганізацією ДП „Донвуглереструктуризація”.

Згідно додаткової угоди від 01.07.2010р. №14 до Договору, споживачем за даним договором є ДП „Донвуглереструктуризація” у зв’язку із реорганізацією ДП „Укрвуглеторфрестурктуризація”.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок споживача з приєднаною потужністю 11174 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно пункту 7 Додаткової угоди №4 „Порядок розрахунків” до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів з дня отримання рахунку, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у червні-липні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період, а також відповідачем по справі. Споживач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за спірний період за активну електроенергію – 5 007 892, 99 грн., за реактивну електроенергію – 147 259, 03 грн., який підтверджено матеріалами справи, у тому числі, визнано відповідачем, та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.8 Додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідачів за період з 16.07.2010р. по 23.09.2010р. 3% річних в сумі 22 304, 51 грн. та за серпень 2010р. інфляційні в сумі 28 303, 41 грн.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні платежу, той факт, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не має можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв’язку з недофінансуванням.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням договірних зобов’язань стосовно оплати спожитої електроенергії. Індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

До того ж, чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати 3% річних та інфляційних у разі порушення такими установами договірних грошових зобов’язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом, який здійснено позивачем згідно умов Договору, у відповідності до приписів чинного законодавства та арифметично вірно.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в сумі 28 303, 41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №4 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.8 Додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 117 663, 20 грн. за період з 16.07.2010р. по 23.09.2010р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає умовам Договору та приписам чинного законодавства.

Відповідач-2 проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні платежу, той факт, що відповідача-1 ще не виключено з державного реєстру та сума пені не була передана йому за передавальним балансом.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні платежу, той факт, що він є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не має можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв’язку з недофінансуванням..

З огляду на вищевикладене, встановлення умовами Договору вид відповідальності за прострочення виконання зобов’язань, те, що чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати пені у разі порушення такими установами договірних грошових зобов’язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію, той факт, що відповідач-2 є правонаступником відповідача-1 по спірним зобов’язанням та у відповідності до додаткової угоди №14 від 01.07.2010р. на час розгляду спору у суді є споживачем за спірним Договором, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Пеня перерахована судом згідно періоду нарахування, визначеного позивачем, відповідно до умов Договору та приписів діючого законодавства, складає 117 546, 28 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги про стягнення з відповідача суми пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Посилаючись на перевищення споживачем у червні-липні 2010р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач також просить стягнути 2 319 904, 17 грн.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини..

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Згідно п.5.1.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році за місячним розподілом і графіком роботи (тобто кількість годин роботи на добу та кількість робочих днів у тиждень, місяць), згідно зі зразком наведеним у додатку №12 до Договору.

Договірна величина споживання електричної енергії визначається на розрахункові періоди згідно з „Порядком постачання електричної енергії споживачам” затвердженого постановок КМУ №441 від 24.03.1999р. із змінами та доповненнями, на рівні узгодженої з споживачем згідно з пунктом 5.1.1 Договору (п.5.1.2 Договору).

Відповідно до п.5.2.1 Договору, договірні величини споживання електричної енергії, визначені згідно з п.5.1.1 Договору, доводяться постачальником електричної енергії споживачу один раз на рік за місяцями Додатком №11 до Договору. Постачальник електричної енергії надає споживачу додатком №11 до Договору „Договірні величини споживання електричної енергії та потужності”, який підписується споживачем і один примірник повертається постачальнику електричної енергії у триденний термін з дня його отримання споживачем.

Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік” до Договору, узгодженими величинами електроспоживання на червень 2010р. є 1400 тис. кВт/год, на липень 2010р. є 1300 тис. кВт/год.

Згідно п.5.2.2 Договору, споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за обґрунтованим коригуванням договірної величини споживання електричної енергії, у разі згоди постачальника на здійснення коригування, згідно з листом споживача, договірної величини споживання електричної енергії споживачу, постачальник надсилає споживачу повідомлення (в довільній формі) про об’єми скоригованої договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини споживання електричної потужності. Це письмове повідомлення є невід’ємною частиною Договору, а скориговані величини споживання електричної енергії та потужності приймаються як договірні на поточний розрахунковий період.

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору..

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на червень-липень 2010р., та не здійснював попередньої оплати додаткової величини електроспоживання у цей період і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на червень 2010р. становить 1400000 кВт/год, на липень 2010р. - 1300000 кВт/год.

Згідно двостороннього акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період, відповідач фактично спожив:

- у червні 2010р. 2802190 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 2802190 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 1400000 кВт/год = 1402190 кВт/год);

- у липні 2010р. 3271296 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 3271296 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 1300000 кВт/год = 1971296 кВт/год)

У виконання умов Договору, враховуючи вищенаведене, постачальник вручив відповідачу повідомлення №39/554 від 01.07.2010р. та №39/554 від 02.08.2010р., про вручення яких свідчить відповідна відмітка на них.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I – IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У зв’язку із перевищенням споживачем договірної величини електроспоживання у спірний період, позивач виставив відповідачу рахунки №39/554.102600 від 01.07.2010р. та №39/554.162030 від 02.08.2010р. за перевищення договірних величин електроспоживання на загальну суму 2 319 904, 17 грн., про отримання яких свідчить відповідна відмітка на самих рахунках.

Строк оплати рахунків, який встановлений пунктом 7 додатку №4 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських днів з дня їх отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно.

Зазначені рахунки на момент розгляду справи відповідачем не сплачені, у зв’язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов’язання за перевищення договірних величин електроспоживання за червень-липень 2010р. в сумі 2 319 904, 17 грн., що підтверджено матеріалами справи, у зв’язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ „Міуська” Шахтарської ВДЛШ м.Торез про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин – 2 319 904, 17 грн., за активну електроенергію – 5 007 892, 99 грн., за реактивну електроенергію – 147 259, 03 грн., 3% річних – 22 304, 51 грн., інфляційних – 28 303, 41 грн., пені – 117 663, 20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260303041292 в філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) – заборгованість за перевищення договірних величин – 2 319 904, 17 грн., за активну електроенергію – 5 007 892,99 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26009301571207 в філії відділення ПІБ м.Сніжне, МФО 334312, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію - 147 259, 03 грн., 3% річних – 22 304, 51 грн., інфляційні – 28 303, 41 грн., пеню – 117 546, 28 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 25 499, 61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 99 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку відповідно до діючого законодавства.

Повний текст рішення підписаний 16.12.2010р.

Суддя Сгара Е.В.