Рішення № 13316170, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 7/200

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ „Лісна” Торезької ДЛШ

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію – 2 986 514, 72 грн., за реактивну електроенергію – 118 521, 46 грн., 3% річних – 14 315, 87 грн., інфляційних – 17 576, 21 грн., пені – 75 470, 12 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С.-довір.

від відповідача: Грибов О.О. – довір.

У судовому засіданні 26.10.2010р. оголошувалась перерва до 08.11.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго" м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепєреробних підприємств" м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ ..Лісна" Торезької ДЛШ про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 2 986 514, 72 грн., за реактивну електроенергію -118 521,46 грн., 3% річних- 14 315, 87 грн.. інфляційних - 17 576.21 грн.. пені - 75 470, 12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №3-626т/06 від 13.04.2006р. з протоколом розбіжностей, з додатковими угодами та додатками; рахунки за електроенергію за червень-липень 2010р.

У відзиві ДП „Донвуглереструктуризація" факт наявності кредиторської заборгованості за активну електроенергію у сумі 2 986 514, 72 грн. та :5а реактивну електроенергію у сумі 118 521, 46 грн. підтвердило, проти вимог в частині стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних заперечило 3 посиланням на той факт, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не мас можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв'язку з недофінансуванням.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п 1.З Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які

виникають в процесі продажу" і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №3-626т/06 від 13.04.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, з додатками та додатковими угодами.

Згідно додаткової угоди №4 від 25,03.2008р. до Договору, споживачем за даним договором визнано ДП „Укрвуглеторфреструктуризація" у зв'язку Із реорганізацією ДП „Донвуглереструктуризацція".

Згідно додаткової угоди від 01.07.2010р. б/н, споживачем за даним договором є ДП „Донвутлереструктуризація" у зв'язку із реорганізацією ДП,.Укрвуглеторфрестурктуризація".

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10284 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №4 „Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно пункту 7 Додаткової угоди №4 „Порядок розрахунків" до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів з дня отримання рахунку, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором у червнІ-липні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийпяття-передавання товарної продукції (електроенергії") за вказаний період, а також відповідачем по справі. Споживач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не викопав, чим порушив умови договору.

У зв'язку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за спірний період за активну електроенергію - 2 986 514, 72 грн., за реактивну електроенергію - 118 521, 46 грн., який підтверджено матеріалами справи, у тому числі, визнано відповідачем, та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.8 Додатку №4 „Порядок розрахунків" до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі вище викладеного позивач просить стягнути .з відповідачів за період з 16.07.2010р. по 26.09.2010р. 3% річних в сумі 14 315, 87 грн. та за серпень 2010р. інфляційні в сумі 17 576, 21 грн.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні платежу, той факт, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не мас можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв'язку з недофінансуванням.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв'язку із несвоєчасним та неповним виконанням договірних зобов'язань стосовно оплати спожитої електроенергії. Індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. Таким чином, грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

До того ж, чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати 3% річних та інфляційних у разі порушення такими установами договірних грошових зобов'язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом, вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до умов Договору та приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 14 315, 87 гри. та інфляційних у сумі 17 576, 21 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2,1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3,3 -2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №4 „Порядок розрахунків" до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.8 Додатку №4 „Порядок розрахунків" до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 75 480, 12 грн. за період з 16.12.2009р. по 23.03.2010р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає умовам Договору та приписам чинного законодавства.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні платежу, той факт, що він є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету і не має можливості самостійно розпоряджатись коштами та своєчасно здійснити розрахунки на спірну заборгованість у зв'язку з недофінансуванням..

З огляду на вищевикладене, встановлення умовами Договору вид відповідальності за прострочення виконання зобов'язань та те, що чинне законодавство не передбачає звільнення установ, які фінансуються з Державного бюджет України, від сплати пені у разі порушення такими установами договірних грошових зобов'язань, зокрема щодо сплати за спожиту електроенергію, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені є правомірними, а заперечення відповідача судом не приймаються до уваги.

Пеня перерахована судом у відповідності до умов Договору та приписів діючого законодавства, складає 75 409, 94 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі. Вимоги щодо стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуальної -о Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м.Макіївка в особі відокремленого підрозділу ЛШ „Лісна” Торезької ДЛШ про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 2 986 514, 72 грн., за реактивну електроенергію – 118 521, 46 грн., 3% річних – 14 315, 87 грн., інфляційних – 17 576, 21 грн., пені – 75 470, 12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260323021292 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) – заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 2 986 514, 72 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26006301460004 в філії відділення ПІБ м.Торез, МФО 334282, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію - 118 521, 46 грн., 3% річних – 14 315, 87 грн., інфляційні – 17 576, 21 грн., пеню – 75 409, 94 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (86102, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Успенського, ідентифікаційни код 32442610) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 25 499, 98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 99 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку відповідно до діючого законодавства.

Повний текст рішення підписаний 16.12.2010р.

Суддя Сгара Е.В.