Ухвала суду № 13316164, 13.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

13.12.10 р. Справа № 15/106

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Нєразік М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за заявою боржника (відповідача) відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 20355550)

про розстрочку виконання рішення суду від 16.06.2010 р.

стягувач (позивач) товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Промтехнологія” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 34682574)

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з’явився

від боржника (відповідача): не з’явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2010 р. по справі № 15/106 позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість на суму 245355,77 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 2453,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Судом був виданий наказ про примусове виконання рішення від 29.06.2010 р. по справі № 15/106.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2010 р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010 р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. залишена без змін.

Від відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь до господарського суду Донецької області надійшла заява № 523/2506 від 20.09.2010 р. про розстрочку виконання рішення суду по справі № 15/106 на 4 місяці.

Ухвалою суду від 03.12.2010 р. після повернення матеріалів даної справи із Вищого господарського суду України до господарського суду Донецької області заява була призначена до розгляду в судовому засіданні, сторони були зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

До суду від відповідача надійшла телеграма (вх. № 02–41/1440 від 10.12.2010 р.) про відкладення судового засідання на іншу дату у зв’язку з відрядженням представника боржника та неможливістю забезпечити явку іншого представника. Таке клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки ст. 121 ГПК України передбачає 10–денний строк розгляду питання про розстрочку виконання рішення суду, суд при цьому не може виходити за межі встановлених законом процесуальних строків. Відсутність представника в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установленому порядку. Крім того, відсутність можливості у позивача бути присутнім в судовому засіданні не звільняє його від обов’язку виконувати вимоги суду щодо надання необхідних документів.

В обґрунтування своєї заяви про розстрочку відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан боржника у зв’язку з економічною та фінансовою кризою у країні, а також існуючу велику дебіторську заборгованість. За вказаних обставин боржник просив суд надати йому розстрочку рішення суду по справі № 15/106 строком на 4 місяці: до 30.09.2010 р. – 45355,77 грн. (заборгованість), 2571,56 грн. (судові витрати), до 15.10.2010 р. – 70000,00 грн., до 15.11.2010 р. – 70000,00 грн., до 15.12.2010 р. – 60000,00 грн.

Стягувач надав до суду заяву (вх. № 02–41/41755 від 28.09.2010 р.), в якій вказує на те, що не заперечує проти надання судом боржнику розстрочки за вищевказаним графіком.

При розгляді судом заяви сторони про розстрочку виконання рішення суду згода іншої сторони на розстрочку ніяким чином не впливає на результати розгляду такої заяви.

Предметом доказування при розгляді цієї заяви є обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача певної грошової суми в установленому порядку та строки, передбачені Законом України „Про виконавче провадження”.

До заяви про розстрочення відповідач не додав будь–яких документів або інших письмових доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду від 16.06.2010 р. по справі № 15/106.

Суд ухвалою від 03.12.2010 р. зобов’язував боржника (відповідача) надати належні докази фактичного виконання рішення суду відповідно до графіку, зазначеного самим боржником у заяві № 523/2506 від 20.09.2010 р. про розстрочення виконання рішення по справі № 15/106; обґрунтувати неможливість або ускладнення виконання рішення суду по справі встановленим порядком та способом, довести вищевказані обставини належними доказами.

Документи на вимогу суду відповідач (боржник) не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Суд дійшов висновку, що на момент винесення ухвали майже закінчився вказаний боржником період розстрочки, заяви про зміну такого періоду від відповідача до суду не надходило. Крім того, сам факт наявності економічної та фінансової кризи в країні ще не свідчить про неможливість стягнення з боржника грошової суми на виконання рішення суду у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів неможливість виконання рішення суду без його розстрочення, винятковість даного випадку у розумінні ст. 121 ГПК України, тому заява боржника (відповідача) відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь про розстрочку виконання рішення суду по справі № 15/106 на 4 місяці задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 34-36; 43; 86; 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” про розстрочку виконання рішення суду по справі № 15/106 на 4 місяці залишити без задоволення.

Дана ухвала суду набирає чинності у день її ухвалення судом.

Суддя Богатир К.В.