Рішення № 133160441, 08.01.2026, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/556/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі

за позовом: Фізичної особи підприємця Лесика Володимира Дмитровича (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи підприємця Позняка Олександра Григоровича (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Поліхем» (код ЄДРПОУ 42115207) 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69

про стягнення 480 548,00 грн збитків

без виклику представників сторін;

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/556/25 за позовом Фізичної особи підприємця Лесика Володимира Дмитровича до Фізичної особи підприємця Позняка Олександра Григоровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Поліхем» про стягнення 480548,00 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2025 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки в сумі 93813,97 грн та 1125,77 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Повне рішення складено 22.12.2025.

Під час ухвалення рішення у справі № 927/556/25 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

До Господарського суду Чернігівської області 26.12.2025 (зареєстрована 29.12.2025 вх.№ 4394) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 927/556/25.

Крім того, у поданій заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Своє клопотання представник обґрунтовує тим, що повний текст рішення у справі опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.12.2025. П`ятиденний строк для подання доказів на понесення витрат на правничу допомогу спливає 27.12.2025.

Пропуск строку на подання даної заяви обумовлений об`єктивними причинами: необхідністю підготовки остаточного акту наданих послуг після ознайомлення з повним текстом рішення, а також здійснення розрахунків між клієнтом та адвокатом, що потребувало додаткового часу.

З приводу заявленого клопотання про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2025 у зв`язку з тим, що представники сторін не брали участь у засіданні, судом підписано скорочене рішення без його проголошення.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа повне судове рішення від 11.12.2025 у справі № 927/556/25 доставлено до електронних кабінетів представників позивача та відповідача 22.12.2025 о 17:34.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, а також ст. 242 ГПК України, строк для подання доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу - до 29.12.2025.

Заява з доказами на понесення витрат подана представником позивача 26.12.2025, тобто у строк, встановлений ГПК України.

Відтак, у суду відсутні підстави для поновлення строку, оскільки останній не пропущений представником позивача.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що заява про ухвалення додаткового рішення стосується вирішення питання про судові витрати, судове засідання не призначалось, необхідності виклику сторін у судове засідання суд не вбачав.

Будь-яких письмових пояснень, заперечень з приводу поданої зави від сторін не надходило.

Розглянувши заяву представника Фізичної особи підприємця Лесика В.Д. про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

22.11.2021 між Адвокатським бюро «Дмитра Матвійчука» (далі Адвокатське бюро) та фізичною особою підприємцем Лесиком Володимиром Дмитровичем (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 46 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п. 1.1. Клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання щодо надання Клієнту правової інформації; консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними і юридичними особами.

п. 4.1. Плата за послуги Адвокатського бюро за цим Договором обчислюється в порядку погодинної оплати наданих Адвокатським бюро послуг у розмірах, що розраховуються за погодженням з Клієнтом до цього Договору та вказуються у складених Адвокатським бюро та наданих Клієнту актах виконаних робіт.

п. 4.2. Підставою для оплати наданих Адвокатським бюро послуг є складений і підписаний Адвокатським бюро акт виконаних робіт.

п. 4.3. Надані Адвокатським бюро та відображені в акті виконаних робіт послуги повинні бути оплачені Клієнтом в розмірі, вказаному в наданому Адвокатським бюро акті виконаних робіт, протягом трьох банківських днів.

п. 7.1. Цей Договір укладений терміном на один рік та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

п. 7.2. Після закінчення терміну дії цього Договору, якщо Сторони продовжують виконувати його умови, Договір є пролонгованим на невизначений термін, але кожна із Сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу Сторону за один місяць.

23.12.2025 між Адвокатським бюро та Клієнтом підписано Акт надання послуг № АБ-22, відповідно до якого Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги з правової допомоги у справі № 927/556/25 (Господарський суд Чернігівської області) за позовом ФОП Лесик Володимир Дмитрович до ФОП Позняк Олександр Григорович про стягнення збитків, завданих пошкодженням вантажу при перевезенні, за переліком та обсягом наданих послуг (найменування, год., сума, грн відповідно):

- підготовка та подання позовної заяви через систему «Електронний суд» (аналіз документів, правова кваліфікація, складання позовної заяви), 6 год., 6000,00 грн;

- підготовка процесуальних документів (6 клопотань: про об`єднання справ, про усунення недоліків, про поновлення строку, про перехід до загального провадження, про огляд доказів, про залучення третьої особи, про відкладення), 5 год., 5000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив з клопотанням (аналіз позиції відповідача, підготовка правової аргументації), 4 год., 4000,00 грн;

- участь у судових засіданнях (29.07.2025,23.09.2025,28.10.2025,03.12.2025), 8 год., 8000,00 грн;

- правові консультації клієнта протягом розгляду справи, 2 год., 2000,00 грн.

Всього 25 год., 25000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 25000,00 грн.

Акт підписано сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до платіжної інструкції № 55 від 26.12.2025 Клієнт сплатив вартість послуг Адвокатського бюро в сумі 25000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським бюро Фізичній особі підприємцю Лесику Володимиру Дмитровичу правничої допомоги у справі № 927/556/25.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентіс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача доказів на підтвердження витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зауважує таке.

Відповідно до п. 4.1. Договору плата за послуги Адвокатського бюро за цим Договором обчислюється в порядку погодинної оплати наданих Адвокатським бюро послуг у розмірах, що розраховуються за погодженням з Клієнтом до цього Договору та вказуються у складених Адвокатським бюро та наданих Клієнту актах виконаних робіт.

Так, відповідно до Акту наданих послуг № АБ-22 від 23.12.2025 загальна вартість наданих послуг склала 25000 грн, адвокатом було витрачено 25 годин, із чого слідує, що вартість години становить 1000 грн.

Водночас, надані позивачем докази на підтвердження судових витрат, у тому числі акт від 23.12.2025 на суму 25000 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній сумі, оскільки розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат.

Виходячи з переліку наданих послуг, враховуючи критерій розумної необхідності та обґрунтованості таких витрат, за висновком суду підтвердженими витратами є: підготовка та подання позовної заяви через систему «Електронний суд» (аналіз документів, правова кваліфікація, складання позовної заяви), 6 год., 6000,00 грн; підготовка відповіді на відзив з клопотанням (аналіз позиції відповідача, підготовка правової аргументації), 4 год., 4000,00 грн; правові консультації клієнта протягом розгляду справи, 2 год.; 2000,00 грн.

Щодо послуг по підготовці процесуальних документів (клопотань) суд зазначає, що послуги по підготовці клопотань про перехід до загального провадження, про огляд доказів та про залучення третьої особи є підтвердженими та обґрунтованими, враховуючи задоволення їх судом.

Виходячи із вартості наданих послуг та тривалості витраченого часу, суд вважає, що дані послуги підтверджені на суму 3000,00 грн.

Витрати за такими послугами як підготовка клопотання про об`єднання справ, про усунення недоліків, про поновлення строків та про відкладення на переконання суду не підлягають розподілу, враховуючи що неподання позивачем вказаних клопотань не могло жодним чином вплинути на обґрунтованість та законність рішення по суті спору.

При цьому суд враховує, що такий вид послуги, як підготовка клопотання про відкладення судового засідання, не підлягає розподілу, оскільки, явка сторін у підготовче засідання не визнавалась судом обов`язковою, а подання такого клопотання є правом, а не обов`язком сторони. Крім того, підготовче засідання, призначене на 20.11.2025 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Витрати позивача по підготовці клопотання про об`єднання справ не відповідають критерію необхідності, враховуючи, що ухвалою від 02.07.2025 суд відмовив у його задоволенні.

Витрати по підготовці заяви про усунення недоліків не підлягають розподілу, оскільки дані недоліки допустив сам позивач, про що сам і зазначив у даній заяві (а.с. 28, т. 2).

Витрати по підготовці клопотання про поновлення строку не підлягають розподілу, оскільки дане клопотання було заявлене у відповіді на відзив, а не як окремий документ.

Разом з тим, відповідно до Акту наданих послуг № АБ-22 від 23.12.2025 до переліку послуг вже включена така послуга як підготовка відповіді на відзив з клопотанням вартістю 4000,00 грн.

Будь-які інші заяви по суті клопотання позивача про поновлення строку не містять.

Отже, суд доходить висновку, що до переліку наданих послуг така послуга як подання клопотання про поновлення строку, як окремий вид послуги, включена безпідставно.

Щодо такого виду послуги, як участь у судових засіданнях представника, суд зазначає таке.

До Акту наданих послуг від 23.12.2025 включена участь адвоката позивача у чотирьох судових засіданнях, а саме: 29.07.2025, 23.09.2025, 28.10.2025, 03.12.2025 і визначена тривалість надання послуги у 8 год. на суму 8000,00 грн.

Відповідно до протоколів судових засідань у підготовче засідання 29.07.2025 сторони не з`явились, що і зафіксовано безпосередньо у протоколі від 29.07.2025 (а.с.76, т.2).

Підготовче засідання, призначене на 23.09.2025 відбулось в режимі відеоконференції і тривало з 10 год. 05 хв. до 10 год. 36 хв. (а.с.165-170, т.2); судове засідання, призначене на 28.10.2025, відбулось в режимі відеоконференція і тривало з 09 год. 29 хв. до 10 год. 02 хв., судове засідання, призначене на 03.12.2025, проходило в режимі відеоконференція і тривало з 09 год. 47 хв. до 10 год. 53 хв. (а.с.209-213, т.2).

У судовому засіданні 23.09.2025 представник позивача адвокат Матвійчук Д.В. приймав участь поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Отже, з огляду на тривалість судових засідань, у яких приймав участь представник, та вартість години, підтвердженою сумою витрат за участь у судових засіданнях є 4500 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, підтвердженими витратами є витрати в сумі 19500 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги характер та фактичний обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3806,85 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21193,15 грн (у тому числі 5500 грн як непідтверджені, 15693,15 грн у зв`язку з частковими задоволенням позовних вимог) покладаються на позивача.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Фізичної особи підприємця Позняка Олександра Григоровича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Фізичної особи підприємця Лесика Володимира Дмитровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3806,85 грн.

2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко