Рішення № 133158394, 06.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17068/25

Провадження № 2/638/7180/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідачка, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №7345140890 від 22.12.2020 в розмірі 34867,96 грн, з яких: 25634,87 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 4,37 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 9228,72 - загальна заборгованість по комісії, а також просить стягнути понесені судові витрати. В якості правових підстав позову зазначає, зокрема, норми статей 509, 512, 516, 525, 526, 610-612, 625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Ухвалою 02.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник Відповідачки надав відзив на позов, у якому зазначає про відсутність доказів надання кредитних коштів Відповідачці, а також про те що Позивач не надав у повному обсязі договори факторингу, а саме у договорі факторингу №200921 від 20.09.2021, укладеному між «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», відсутні кілька сторінок. Відповідно до пункту 12 вказаного договору до нього додаються п`ять додатків, що складають його невід`ємну частину. Але до позовної заяви ці додатки не долучені. За вказаних обставин вважає цей договір неналежним і недопустимим доказом. Також, до позовної заяви долучено договір факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, укладений між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у якому відсутні кілька сторінок. Відповідно до пункту 12 вказаного договору до нього додаються сім додатків, що складають його невід`ємну частину, але до позовної заяви долучено лише два додатки, отже вказує на те, що цей договір є неналежним і недопустимим доказом. На підставі викладеного просить відмовити у позові.

Представник Позивача надав відповідь на відзив, у якому зазначив про неспростування Відповідачкою презумпції правомірності кредитного договору, а також вказав, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідачки, оскільки такі документи є банківською таємницею, позаяк Позивач не є банком та не володіє випискою з особового рахунку Відповідачки. Представник Позивача посилається на те, що Відповідачка, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Щодо договору факторингу зазначив, що оригінали Договору факторингу №200921 від 20.09.2021, разом з додатками до нього (реєстрами боржників, платіжними інструкціями) знаходяться безпосередньо у сторін договору «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК». ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною вищезазначеного Договору факторингу, і не здійснювало контроль за процесом його укладення та виконання, тому одним із оригіналів повного тексту цього договору (додатків до договору, реєстрами боржників, платіжних інструкцій), та додатками до нього, не володіє і не може володіти згідно чинного законодавства України. Оригінали даного договору (додатки до договору, реєстри боржників, платіжні інструкції) знаходяться у Первісних кредиторів, копії договору (додатків до договору, реєстрами боржників, платіжних інструкцій) за умовами договору факторингу до Позивача не передавались. Крім того, оригінали реєстру боржників (платіжні інструкції про оплату за договором факторингу) до договору факторингу №200921 є комерційною таємницею первісних кредиторів, оригінали яких знаходяться у первісних кредиторів. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що 22.12.2020 ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») кредитний договір №7345140890, за умовами якого отримує кредит у розмірі 25634,87 грн на умовах строковості та його повернення. Пунктом 1.3 кредитного договору №7345140890 від 22.12.2020 визначено, що позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом та здійснити повернення кредиту на умовах передбачених у паспорті кредиту №5140890, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання кредитних коштів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.

Відповідно до розділу 4 паспорту кредиту №5140890, який є невід`ємною частиною кредитного договору №7345140890 від 22.12.2020 кредит надається безготівковим шляхом протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору.

20.09.2021 ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі АТ «ТАСКОМБАНК») уклали договір факторингу №200921, за умовами якого фактор - АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується передати (сплатити) клієнту - ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються у реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору).

26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/20-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується сплатити АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а останній зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дати зазначаються у реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору).

Відповідно до додатку №1 реєстр прав вимог АТ «ТАСКОМБАНК» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7345140890 від 22.12.2020 у розмірі 34867,96 грн.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом із цим, частиною першою статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивач, як сторона, на яку покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, не надав первинного документу з якого вбачалося б, що на виконання зобов`язань за кредитним договором надано кредит у розмірі 25634,87 грн безготівковим шляхом протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору, як це визначено у розділі 4 паспорту кредиту №5140890, який є невід`ємною частиною кредитного договору №7345140890 від 22.12.2020.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що відбулася заміна кредитора на етапі укладення договору факторингу №200921 від 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки належно оформлений та підписаний реєстр прав вимог, який формується згідно додатку №1, та є невід`ємною частиною договору та з якого встановлювався б перехід права вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до Відповідачки за кредитним договором №7345140890 від 22.12.2020 у розмірі 34867,96 грн, Позивачем не надано, що своєю чергою свідчить про непідтвердження переходу прав вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач, не надавши доказів підтвердження наявності у нього права вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 7345140890 від 22.12.2020, а також доказів надання Відповідачці кредитних коштів за вказаним договором, на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Враховуючи встановлені обставин, суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності були б достатніми для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у позові.

Витрати зі сплати судового збору, у відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України, покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);

Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 08.01.2026.

Суддя О.В. Малахова