Рішення № 133157987, 08.01.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/882/25

Провадження № 2/353/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , про стягнення на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 5000,0 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 28.05.2020 року рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської обалсті шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітню дитину ОСОБА_3 залишено проживати з нею. Зазначила, що відповідач в добровільному порядку не надає коштів на утримання доньки, вона не має постійного місця праці та їй необхідні кошти на утримання дитини. Просила також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

20.10.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області вирішено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачці встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачкою та її представником подав докази, які вони вважали достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони з 08.10.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2020 року (набрало законної сили 07.08.2020 року) було розірвано (а.с. 4-5). Відповідно до копії свідоцтва про народження у шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6). Вищевказаним рішенням суду вирішено місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити місце проживання її матері. 26.05.2021 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб (а.с. 13).

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень. Отже мінімальний розмір аліментів, на момент розгляду справи, на дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим, ніж 1756 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини, які згідно ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів, враховуючи те, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження її матеріального стану та матеріального стану відповідача, в т.ч. числі щодо працевлаштування відповідача та його доходів, наявності у нього права власності на рухоме та нерухоме майно, а також інших доходів, проте, враховуючи те, що дитина перебуває на утриманні матері, а відповідач зобов`язаний надавати принаймні мінімальне гарантоване забезпечення на утримання дитини до досягнення нею повноліття, що не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання дитини, в розмірі по 2000 грн. 00 коп. щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць належить допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача також слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі, який діяв на момент подачі позову до суду, а саме 1211,20 грн.

В ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Також відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,0 грн. позивачкою було додано копію витягу з договору про надання правової допомоги № 61 від 15.10.2025 року, акт виконання робіт по наданню правничої допомоги від 15.10.2025 року та квитанцію серії АД № 008360 від 15.10.2025 року відповідно до яких загальна сума гонорару за надання правничої допомоги складає 3000,0 грн. (а.с. 7-9).

При такому вирішенні позову суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1200,0 грн.

На підставі ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 174, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 16 жовтня 2025 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1211 (одну тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , - 1200 (одну тисячу двісті) гривень 00 копійок понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА