Рішення № 133157885, 07.01.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6230/25

Провадження № 2/345/200/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.01.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4365905057 від 27 липня 2022 року, що станом на 01.05.2025 року становить 49387,30 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 23600,10 грн, заборгованість по річним процентам 3912,74 грн, заборгованість по щомісячним процентам 21874,46 грн. Також просить стягнути судові витрати (судовий збір 2422,40 грн). Позов мотивовано наступним.

27 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 (Боржник) було укладено Кредитний договір №4365905057 (Кредитний договір). Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 24827 гривень; строк користування 42 місяців; річні проценти 10.99% від суми боргу за договором; щомісячні проценти 3.50 % від суми кредиту. Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі (п.1.2. Кредитного договору,п.4. Паспорта кредиту), отже Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

29 липня 2022 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» (Позивач) на підставі Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року, Позивач є Новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором №4365905057 від 27 липня 2022 року з усіма наступними додатками та змінами.

В позовній заяві зазначено, що умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

Як наслідок, станом на 01.05.2025 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором №4365905057 від 27 липня 2022 року, становить 49387,30 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 23600,10 грн, заборгованість по річним процентам 3912,74 грн, заборгованість по щомісячним процентам 21874,46 грн, що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

Таким чином, Позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору №4365905057 від 27 липня 2022 року, а також норми чинного законодавства. У зв`язку з цим, представник позивача просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

02.12.2025 судом отримано від відповідачки заяву про відкладення розгляду справи, оскільки вона потребує додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки правової позиції, а також для врегулювання спору з позивачем у добровільному порядку. Розгляд справи судом відкладено на 07.01.2026.

У судове засідання представник позивача не прибув, однак в позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач судове засідання не прибула, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заперечень не має.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 (Боржник) було укладено Кредитний договір №4365905057 (Кредитний договір). Договір укладено в електронному виді.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.2., 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених Кредитним договором. Згідно з п. 3.5. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 02.02.2022 року.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 24827 гривень; строк користування 42 місяців; річні проценти 10.99% від суми боргу за договором; щомісячні проценти 3.50 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 1.2, Кредитного договору, п.4. Паспорта кредиту). Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги (п. 2.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (Умови отримання кредитів) та п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.

Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі (п.1.2. Кредитного договору, п.4. Паспорта кредиту).

29 липня 2022 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» (Позивач) на підставі Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року, Позивач є Новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором №4365905057 від 27 липня 2022 року з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви.

Станом на 01.05.2025 року заборгованість відповідача за Кредитним договором №4365905057 від 27 липня 2022 року, становить 49387,30 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 23600,10 грн, заборгованість по річним процентам 3912,74 грн, заборгованість по щомісячним процентам 21874,46 грн,що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками по особовому рахунку.

Позивачем, керуючись ч. 2 ст. 1050, ст. 1048 ЦК України та Кредитним договором, Відповідачу 11.06.2025 надіслано Повідомлення вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за Кредитним договором в стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором № 4365905057 від 27 липня 2022 року, що станом на 01.05.2025 року становить 49387,30 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 23600,10 грн, заборгованість по річним процентам 3912,74 грн, заборгованість по щомісячним процентам 21874,46 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; жительки АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (02094, м. Київ, проспект Л.Каденюка, 23; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Кредитним договором № 4365905057 від 27 липня 2022 року, що станом на 01.05.2025 року становить 49387,30 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 23600,10 грн, заборгованість по річним процентам 3912,74 грн, заборгованість по щомісячним процентам 21874,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 2422,40 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий