Постанова № 13315657, 24.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-6017/10/2370 24 грудня 2010 року м. Черкаси

09 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Дорош В.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до комунального підприємства «Водо-канал»про стягнення заборгованості по страхових внесках,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Водо-канал»про стягнення заборгованості по страхових внесках у сумі 26 грн. 60 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ зобовязаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Відповідач свій обовязок не виконував належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 26 грн. 60 коп.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Комунальне підприємство «Водо-канал»зареєстроване в Звенигородській міжрайонній виконавчій дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як страхувальник юридична особа, який використовує найману працю.

Згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності відповідачем за 9 місяців 2010 року визначено суму простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 1808 грн. 58 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року по адміністративній справі № 2а-4068/10/2370 стягнуто з відповідача на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 1781 грн. 98 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за І півріччя 2010 року.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за ІІІ квартал 2010 року становить 26 грн. 60 коп. (1808 грн. 58 коп. 1781 грн. 98 коп.).

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ (надалі за текстом «Закон № 2240-III»), який набрав чинності з 01.01.2001 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 2240-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 5 цього Закону визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється, зокрема, за принципами обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору контракту, та відповідальності роботодавців і Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно статті 22 Закону № 2240-III платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.

З огляду на викладені вище норми Закону № 2240-III відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до статті 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобовязаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування»від 11 січня 2001 р. № 2213-ІІІ (надалі за текстом «Закон № 2213-ІІІ»), що спрямований на запровадження Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.

Згідно статті 1 Закону № 2213-ІІІ, п. 33 Розділу ІІ Закону України «Про бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року № 279-ІV та п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 року № 799 розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить для роботодавців: з 1 січня 2008 року 1,5 відсотка, з 1 січня 2009 року 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Розмір внесків з працівників становить 0,5 відсотка для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи і 1 відсоток для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. № 16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обовязкових платежів.

Підпунктом 4.4. цієї Інструкції визначено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Порядком подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 р. № 21, встановлено обовязок страхувальників щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності»за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Відповідно до статті 9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Статтею 30 Закону № 2240-ІІІ визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до статті 8 Закону № 2240-ІІІ спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що заборгованість зі сплати страхових внесків до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 26 грн. 60 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Водо-канал»(19300, Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32089853) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18016, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, код ЄДРПОУ 21355026) заборгованість в розмірі 26 (двадцять шість) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О. Кульчицький