Ухвала суду № 133155524, 07.01.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6220/25

Провадження № 2/524/261/26

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року суду надійшло клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «Приватбанк» письмових доказів, які мають відповідне значення у справі.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року клопотання представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Виноградова Ю.Е. було задоволено та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, фактичне місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) інформацію:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 15.08.2024 року по 18.08.2024 року включно.

Зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» направити витребувані документи та інформацію до суду в строк до 28 жовтня 2025 року.

Попереджено голову правління, генерального директора, директорів, їх заступників, як керівників АТ КБ «Приватбанк» про кримінальну відповідальність за ч. 2, 3 ст. 382 КК України за невиконання або несвоєчасне виконання ухвали суду.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів. Про витребування доказів суд постановляє ухвалу.

Копія ухвали суду від 29 вересня 2025 року надсилалася до банку тричі. Однак витребувані судом документи та інформація АТ КБ «Приватбанк» своєчасно не надано, тим самим ухвала суду від 29 вересня 2025 року станом на 07 січня 2026 року не була виконана.

Правовими положеннями ч. 7 ст. 84 ЦПК України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Натомість АТ КБ «Приватбанк» в особі його керівництва та уповноважених працівників Теличко М.В. і ОСОБА_2 взяли на себе повноваження контролюючих органів над судом і здійснили всупереч чинному законодавству України ревізію оформлення копії ухвали шляхом надсилання до суду двох листів про невідповідність оформлення копії ухвали.

Такі листи повністю є тотожними за своїм змістом, а також є тотожними іншим подібним листам за підписами цих працівників банку, які надходили до суду по іншим цивільним справам під головуванням цього ж судді, що свідчить про явне умисне небажання банку в особі його керівництва та уповноважених осіб виконувати ухвали суду.

Керівник апарату суду окремо телефонувала працівникам банку з приводу роз`яснення порядку оформлення копій ухвал суду.

Посилання працівників банку на невідповідність оформлення копії ухвали не відповідає дійсності, оскільки оригінал ухвали в паперовій формі зберігається в матеріалах справи, ухвала наявна в ЄДРСР, а копія ухвали була віддрукована в паперовій формі з програми АСДС з повним дотриманням вимог ЦПК України та інструктивних матеріалів судового (паперового та електронного) діловодства, а саме розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України за № 814 від 20.08.2019 р. (з наступними змінами та доповненнями) та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України за № 15 від 26.03.2025 р. (з наступними змінами та доповненнями) з одночасним посвідченням копії власноручним підписом судді та гербовою печаткою суду.

Невиконання ухвали суду створює суду значні навантаження та перешкоди у розгляді справи, штучному затягуванні розгляду справи, неодноразового відкладення розгляду справи для забезпечення виконання ухвали суду та реалізації процесуальних прав сторін у справі, зокрема позивача, клопотання якого було задоволено.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Як установлено у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні за змістом положення містить і статті 18 ЦПК України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, законна сила судового рішення поширюється на всю територію України, а обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

У рішенні Конституційного суду України від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначено, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Обов`язковість виконання рішення суду гарантується встановленням відповідальності за його невиконання. Кримінальна відповідальність передбачена статтею 382 КК України, а саме: умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно ч. 8 ст. 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.

Відтак, окрема ухвала це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.

Отже, суд вважає, що перевірка вказаних вище фактів та відповідне правове реагування на них посадовими особами в межах своїх повноважень буде сприятиме підтриманню авторитету Держави, органів державної влади, до яких належать і суди, в суспільстві, виховання суспільної думки в дусі законності, правопорядку та недопущення на майбутнє повторення протиправної поведінки певного кола осіб.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушень законодавства, які містять ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 2, 3 ст. 382 КК України, і такий незадовільний стан виконання рішень суду, носить системний характер, що негативно позначається на роботі суду та строках розгляду даної цивільної справи, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу з метою недопущення вказаних порушень та ініціювання питання про притягнення відповідних службових та посадових осіб АТ КБ «Приватбанк» до кримінальної відповідальності за ч. 2, 3 ст. 384 КК України за невиконання ухвали суду від 29 вересня 2025 року, яку направити в межах компетенції та територіальної підвідомчості керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог чинного законодавства за місцем фактичного розташування банку.

Керуючись ст. 258-261, 262, 352-354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Про вказані обставини щодо невиконання посадовими (службовими) особами АТ КБ «Приватбанк» ухвали суду від 29 вересня 2025 року повідомити керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Генерального прокурора України для вжиття відповідних заходів реагування у порядку визначеного кримінально-процесуальним законодавством України, про що повідомити суд в строк до 07 лютого 2026 року.

Повний текст окремої ухвали виготовлено та підписано 07 січня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: