Рішення № 133153997, 08.01.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6693/25

Провадження № 2/577/156/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25249,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200160 від 07.12.2020 в сумі 25249,50 грнСвої вимоги мотивує тим, що 07.12.2020 між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200160 відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн., який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сума коштів була перерахована на картковий рахунок вказаний позичальником при укладенні договору позики. Стандартна процентна ставка становить 0,01% в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3%. Відповідач не виконав зобов`язання перед банком. Заборгованість не погашена. Станом на 14.10.2025 заборгованість становить 25249,50 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за позикою, 20249,50 грн. заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Просить стягнути судовий збір та 5000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву не надано.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило, відзив на позовну заяву не надано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, будучи належним повідомленою про час і місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився (а.с.21). Причини неявки не повідомив, відзив не надав.

08.01.2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до договору позики №200160 від 07.12.2020, укладеного між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 , який підписаний електронними підписами сторін, одноразовим ідентифікатором, останній надано ліміт (сума) кредиту 5000 грн., строк повернення - 05.01.2021. Загальні витрати позичальника за користування позикою у вигляді: 0,01% процентна ставка, в день від поточного залишку позики, 1,5% комісії в день від початкового розміру позики, відповідно д пп.1.1.1. договору, нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою, нарахування комісії за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою (а.с. 5- 10).

ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.10 на звороті-11)

Згідно довідки ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» №200160 від 01.09.2025 ОСОБА_1 07.12.2020 ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» грошові кошти перераховано на картку № НОМЕР_1 (а.с.14)

04.08.2017 між ТОВ «ФК`ЕЛАЄНС» та ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» укладено договір №04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів (а.с.13)

Відповідно наданого розрахунку заборгованість за договором позики №200160 від 07.12.2020 укладеним з ОСОБА_1 , складає 25249,50 грн (а.с.11 на звороті-12)

ІV. Норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України (в редакцій станом на час укладення договору 17.12.2010) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

V. Оцінка суду.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог. Враховуючи, що відповідач користувався наданими позивачем коштами, не надав суду заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по кредиту чи доказів про відсутність заборгованості у розмірі вказаному в розрахунку, а тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 25249,50 грн заборгованості за кредитним договором.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с.5)

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн. судового збору

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 (а.с. 15), акт №901 від 09.07.2025 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 відповідно до якого адвокат Рудзей Ю.В. надав правничу допомогу ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (Консультацій) щдо захисту інтересів клієнта - 1000 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи,позивач 3000 грн.;формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 1000 грн. Разом 5 000 грн (а.с.14 на звороті).

Враховуючи незначну складність справи, обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,000 грн. витрат на правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин цієї справи.

Керуючись ст. 526, 530, 1046, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 10, 12,13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25249,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» (адреса: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського,10/1, код ЄДРПОУ:41229318) заборгованість за договором позики №200160 від 07.12.2020 в розмірі 25249,50 грн, 2422,40 грн судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 30671,90 грн (триддцять тисяч шістсот сімдесят одна грн.) 90 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» (адреса: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського,10/1, код ЄДРПОУ:41229318)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н. В. Потій