Постанова № 13315328, 29.10.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3117/10/1970

"29" жовтня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

при секретарі Яловіцькій Н.В.

з участю прокурора Свачій М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми «Декор»про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Бережанського району Тернопільської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми «Декор», в якому просить зобов’язати відповідача відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 25060, 79 грн. за період липень –вересень 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких сформувався пільговий стаж особи –пенсіонера. Відповідач по справі –товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма «Декор»є платником збору до Пенсійного фонду України і об’єктом його оподаткування являються також і витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «а», «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просять задовольнити.

Представник відповідача повторно в суд не з’явився, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявних достатніх документів про права і обов’язки сторін у відповідності до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд встановив наступні обставини.

Відповідач по справі –товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма «Декор»зареєстроване Тернопільською районною державною адміністрацією 21.02.1989 року як юридична особа і згідно довідки управління статистики у Бережанському районі від 27.09.2010 року № 74 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код 14030766.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов’язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

За нормами п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою управління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 128/2004, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.6.8 п.6 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а саме відповідно до п. п. «а», «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як підтверджено матеріалами справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», (тобто за Списком № 2 громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в розмірі 13822,13 грн.), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(за Списком № 1 громадянам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в розмірі 11238,66 грн.), довідки –розрахунку суми позову за відповідачем рахується заборгованість по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за період липень –вересень 2010 року на загальну суму 25060,79 грн.

Судом не здобуто будь-яких доказів про погашення відповідачем боргу та сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень –вересень 2010 року у вказаній сумі 25060,79 грн.

Статтею 121 Конституції України, п.5 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачене право прокурора на звернення в суд з позовом про захист прав і законних інтересів держави у випадках передбачених законодавством.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не заперечені в установленому порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 72, 86, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми «Декор»(с. Плотича, вул. Нова 3, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14030766) в користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області 25060 (двадцять п’ять тисяч шістдесят) грн. 79 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період липень –вересень 2010 року на р/р 25606332101446 в ТВБВ № 10019/032 філії –Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадбанку», МФО 338545, код ЄДРПОУ 21156433.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені ст. ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя                                                                                Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Мартиць О.І.