Постанова № 13315311, 17.11.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3463/10/1970

"17" листопада 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Митко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації звернулось до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу серії ВП № 21625744 від 11.10.2010 року в розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2010 року до позивача надійшла постанова підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області про накладення штрафу від 11.10.2010 року в розмірі 340,00 грн. за невиконання у встановлений державним виконавцем термін рішення суду без поважних причин, не врахувавши, що управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації є бюджетною установою, його фінансування здійснюється за рахунок коштів виділених бюджетом і згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України будь –які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке на даний час відсутнє. Крім того, управлінням праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації проведено розрахунок суми заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за період з 11.07.2007 року по 31.12.2007 року, про що свідчить довідка від 27.10.2010 року № 2262.

Від представника позивача поступило письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, що відповідає нормам п.4 ст.122 КАС України.

Представник відповідача підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області проти задоволення позову заперечує, вважає, що спірна постанова про накладення штрафу винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-2277/09 виданого 19.10.2009 року Кременецьким районним судом про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації здійснити перерахунок отриманої ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11.07.2007 року по 31.12.2007 року та виплатити дану допомогу.

Згідно довідки позивача від 27.10.2010 року № 2262 ОСОБА_1 проведено перерахунок щодо виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за вказаний період на загальну суму 2049,39 грн.

11.10.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову серії ВП № 21625744 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем добровільний строк по виконанню рішення суду по справі № 2-а-2277/09 стосовно зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації здійснити перерахунок отриманої ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11.07.2007 року по 31.12.2007 року та виплатити дану допомогу.

У 2007 році нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилася в розмірах, визначених статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»від 16.01.2007 року.

Згідно статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь –які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до вимог п.5 ст. 51 глави 8 розділу ІІ Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Виплата разової грошової допомоги відповідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в 2007 році визначалась Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тому позивач, як розпорядник коштів не має законних повноважень для проведення додаткових виплат на виконання рішень судів, оскільки бюджетом не передбачено коштів на дані цілі. В статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип цільового використання бюджетних коштів –бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Також п.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, п. 6 ст.51 глави 8 розділу ІІ Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб –від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Враховуючи вищенаведене, при винесенні постанови про накладення штрафу від 11.10.2010 року державний виконавець не врахував поважної причини –відсутність у позивача коштів на здійснення доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які не передбачені Державним бюджетом України. Отже, судом не встановлено, а відповідачем не доведено вини позивача у невиконанні у встановлений державним виконавцем термін рішення суду без поважних причин.

За таких встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 72, 86, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 11.10.2010 року серії ВП № 21625744 про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. на управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації по виконавчому листу № 2-а-2277/09, виданого 19.10.2009 року Кременецьким районним судом про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації здійснити перерахунок отриманої ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11.07.2007 року по 31.12.2007 року та виплатити дану допомогу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені ст. ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя                                                                                Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Мартиць О.І.