Рішення № 133152853, 29.12.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3433/25

Номер провадження 2/585/1380/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Євлах О.О.

за участі:

секретаря судового засідання - Безручко О.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пономаренка О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідач - Селянського (Фермерського) Господарства «Урожай»

вимоги позивача : про стягнення коштів за майновий пай,-

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 ( далі позивач) звернулися до суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Урожай» про стягнення коштів за майновий пай.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно свідоцтва про право власності на майновий пай, виданого Волошнівською сільською радою Роменського району Сумської області, йому належить частка пайового фонду розформованого колгоспу ім.Кірова, яку він отримав у спадщину, про що 20 листопада 2009 року за реєстровим №1757 державним нотаріусом Колісник С.М. видано свідоцтво на право власності на спадщину за законом на майновий пай серія СУ-13 № 06646.

Позивач зауважує, що за минулі 20 років, він жодного разу не скористався своїм майновим паєм. Ним без дозволу його батьків та без його особистого, без відповідної угоди, злодійським порядком користувався і користується зараз керівник СФГ «Урожай» Андріяшівської сільської ради ОСОБА_2 .

Раніше він звертався до СФГ «Урожай» з проханням сплатити кошти за майновий пай. 28 квітня 2022 року йому була запропонована сума у 12789,00 грн. Подібні суми коштів пропонувалися ОСОБА_2 ще до війни громадянам с.Волошнівка і люди за ці гроші віддавали фермеру ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майновий пай. Вважає такі кошти за майновий пай недостатніми, а розрахунок протиправним.

27 січня 2025 року він вдруге звернувся електронною поштою до фермера ОСОБА_2 , де запропонував йому розрахунок вартості належного йому паю в сумі 187760,90 грн. , але відповіді не отримав.

Враховуючи, що належним йому майновим паєм користується СФГ «Урожай», вартість якого на 01 травня 2025 року позивач оцінює у 187760,90 грн., то позивач просить стягнути з відповідача на його користь саме цю суму коштів.

3. 14 жовтня 2025 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до СФГ «Урожай» про стягнення коштів за майновий пай.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви відповідач вважає, що вона не підлягає з наступних підстав:

Позивач у своєму позові не зазначає код ЄДРПОУ колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова. У документах наданих до позовної заяви також дана інформація відсутня, а тому ідентифікувати юридичну особу ВСУ ім.Кірова для з`ясування правомірності заявлення позовної вимоги до СФГ «Урожай» немає можливості.

Також, позивач не зазначає та не надає суду жодного доказу правонаступництва від колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова до СФГ «Урожай» , так як наслідок правомірності позовної вимоги про виплату вартості майнового паю до СФГ «Урожай»

Таким чином, відповідач вважає, що ключовим питанням при вирішенні даного спору є встановлення, чи перейшов до відповідача СФГ «Урожай» обов`язок колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова з виплати позивачу вартості його майнового паю.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №678240 29.04.1996 року було створено нову юридичну особу СФГ «Урожай» ( код ЄДРПОУ 23295920).

Головою СФГ «Урожай» є ОСОБА_2 згідно рішення №1 , наказу №1 від 29.04.1996 року та наказу №1 від 03.04.1996 року.

З протоколу загальних зборів засновників СФГ «Урожай» від 07.06.2011 року та витягу з Єдиного державного реєстру, вбачається, що відповідач був створений як нова юридична особа і не виникав у процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова. Таким чином, універсальне правонаступництво у даному випадку відсутнє.

Таким чином, оскільки СФГ «Урожай» не є універсальним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова, обов`язок з виплати вартості майнового паю залишився у первісного боржника колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова. Позовна вимога до СФГ «Урожай» є вимогою до неналежного відповідача, а тому задоволенню не підлягає.

Також відповідач звертає увагу на ту, що до суду позивачем не надано доказів права власності на майновий пай, оформлене саме на нього ОСОБА_1 , поряд з цим, надає свідоцтво про право на майновий пай видано ОСОБА_3 .

Щодо наведеного розрахунку вартості майнового паю, відповідач зазначив, що жодна з норм законодавства не передбачає застосування даного розрахунку(а саме вартості хліба, який можна придбати за кошти паю) при визначенні вартості майнового паю.

Зважаючи на вищевикладене відповідач вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що підтверджують заявлені позовні вимоги, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

4. 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_2 з січня 2005 року використовує майновий пай, належний йому,- ОСОБА_1 .. Адже використовуючи все, що потрібне для вирощування зернових культур, фермер використовує і все майно, в т.ч. і його. Так, він дійсно не надав код ЄДРПОУ колгоспу ім.Кірова, яке йому не відоме. В листі від СФГ «Урожай» від 02 червня 2025 року було вказано, що розмір його майнового паю дійсно становить 12789,00. Для того щоб їх отримати, йому потрібно було надати Свідоцтво про право власності майнового паю та реквізити карткового рахунку, на який йому надішлють кошти за майновий пай. Доводи відповідача, щодо відсутності підстав сплати за майнові паї колишнього КСП, вважає необґрунтованими, оскільки фермер користується майновими паями колгоспників 20 років. Стосовно доказів належного майнового паю йому, - ОСОБА_1 зазначає, що право на майновий пай перейшло йому в порядку спадкування. При визначенні вартості належного йому майнового паю він застосував вартість житньо-пшеничного хлібу та кількість хлібу, яку можна було придбати на суму вартості паю у 2005 році і цю кількість помножив на вартість хлібу на сьогоднішній день. Таку формулу застосував лише тому, що в законодавстві, не має жодного пояснення про майновий пай, а хліб: Хліб всьому голова!

5. 23.10.2025 року відповідач подав суду заперечення в якому зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що СФГ «Урожай» користується будь-яким майном, яке перебуває у власності ОСОБА_1 . Також СФГ «Урожай» не має будь-яких договірних відносин з позивачем.

Щодо посилання позивача на листування по електронній пошті, відповідач звернув увагу на наступне. Дійсно, позивач неодноразово звертався до СФГ «Урожай» з листами про сплату коштів за майновий пай. СФГ «Урожай» повідомляло, що виплата коштів можлива лише при наявності свідоцтва про право власності того чи іншого майна і доказів користування даним паєм СФГ «Урожай». Будь-яких документів, які підтверджують право власності майнового паю і доказів користування даним паєм СФГ «Урожай» позивачем не надавалося.

Крім того, дане листування не підтверджує користування СФГ «Урожай» паєм Доніка І.І., а лише інформує про розрахунок майнового паю у разі його наявності, підтвердження права власності на майно та факту користування паєм СФГ «Урожай»

Щодо посилання позивача на отримання головним бухгалтером СФГ «Урожай» Шевченко К.І. земельної ділянки площею 36,9586 га за кадастровим номером 5924181100:01:002:0128, відповідач звертає увагу, що дана земельна ділянка (обставини її використання та отримання) не є предметом даного спору та не має значення для вирішення даної справи, а ОСОБА_4 не є стороною у справі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. під час розгляду справи Донік І.І. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позові. 29.12.2025 року Донік І.І. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

7. В судовому засіданні представник відповідача Пономаренко О.В. заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити в їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, представник позивача в судовому засіданні заперечив будь-яке використання СФГ «Урожай» майна колишнього ВСК ім.Кірова. Зазначив, що СФГ «Урожай» взагалі не користується майном, яке належало ВСК ім.Кірова. А переписка, яку вели із ОСОБА_1 щодо майнового пай, то не можна брати до уваги, оскільки ніяких домовленостей досягнуто не було. Також, СФГ «Урожай» не приймало на себе прав та обов`язків колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова за передавальним актом або розподільчим майном. СФГ «Урожай» - окрема юридична особа, яка не являється правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім. Кірова. Позовна вимога до СФГ «Урожай» є вимогою до неналежного відповідача, а тому задоволенню не підлягає.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року (а. с.18) було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

9. Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

10. Ухвалою суду від 08.12.2025 року витребувано докази від Андріяшівської сільської ради сумської області (а.с.94)

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.3-4)

12. Згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай серії СУ-13 №00649- свідоцтво видане на ім`я ОСОБА_3 , який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова, с.Волошнівка, Роменського району Сумської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 25 березня 2000 року.

Загальна вартість пайового фонду підприємства на 25 травня 2002 року становить 1917957 гривень, частка ОСОБА_3 визначена в розмірі 6867 гривень, або 0,36 відсотків.

20 листопада 2009 року за реєстровим №1757 державним нотаріусом Роменської районної державної нотаріальної контори Колісник С.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на право власності на майновий пай на ім`я ОСОБА_1 . ( а.с.6)

13. Згідно Відповіді №1750093 від 09.09.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Селянське фермерське господарство «Урожай» зареєстроване 29.04.1996 року як фермерське господарство з статутним капіталом 1000000 грн. Керівник підприємства ОСОБА_2 . Номер запису у р реєстрі 16211200000000192. Засновник ОСОБА_2 розмір частки 400000 грн, ОСОБА_5 засновник , розмір частки 300000 грн. ОСОБА_4 засновник, розмір частки 300000 грн.( а.с.8-10)

14. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи- Селянське (Фермерське) господарство «Урожай» - код юридичної особи 23295920. Місцезнаходження: вул.Горького,98А, с.Андріяшівка, Роменського району Сумської області , 42087. ( а.с.26)

15. Згідно рішення №1 ОСОБА_2 , засновник СФГ «Урожай» вирішив виконувати обов`язки голови господарства особисто з 03 квітня 1996 року. ( а.с.27)

16. Згідно Наказу №1 від 29.04.1996 року ОСОБА_2 , вступив на посаду голови СФГ «Урожай», і приступив до виконання обов`язків, передбачених установчими документами. ( а.с.28)

17. Згідно наказу №1 від 03.04.1996 року призначено головою СФГ «Урожай» засновника ОСОБА_2 . ( а.с.29)

18. Статут Селянського(фермерського) господарства «Урожай» затверджено Протоколом загальних зборів членів (учасників) СФГ «Урожай» від 22.02.2022 року №3. ( а.с.30-41)

19. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Селянське (фермерське) господарство «Урожай» - ідентифікаційний код 23295920. Статутний фонд 1000000 грн, Діяльність: на підставі власного установчого документу.( а.с.42-58)

20. Згідно Повідомлення Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області №1985/02-35 від 15.12.2025 року на виконання ухвали Роменського міськрайсуду від 08.12.2025 року про витребування доказів, сільською радою було проведено перевірку наявності запитуваної інформації: стосовно реорганізації ВСК ім.Кірова (с.Волошнівка); переліку майна, яке належало ВСК ім.Кірова чи створеним на його базі юридичним особам; будь-яких інших документів. Пов`язаних із вирішенням долі майна колишнього ВСК ім.Кірова. За результатами перевірки повідомлено, що вищевказана інформація та оригінали( або належним чином завірені копії) вказаних документів до архіву Андріяшівської сільської ради не передавались. Сільська рада не є розпорядником відповідного господарства. ( а.с.102)

21. Згідно Протоколу №4 зборів уповноважених КСП ім.Кірова від 25 квітня 2000 року затверджено Список працівників КСП ім.Кірова, яким належить майновий пай «…77. ОСОБА_3 ». (а.с.80)

22.Розпорядженням Роменської районної державної адміністрації Сумської області №90 від 31 березня 1997 року- вирішено перереєструвати колективне сільськогосподарське підприємство ім.Кірова в сільськогосподарське акціонерно-пайове товариство закритого типу ім.Кірова. (а.с.82-84)

23. Згідно Списку засновників сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу ім.Кірова Роменського району Сумської області входить, зокрема, - ОСОБА_3 з розміром майнового паю 23184 ( кількість акцій 232), та ОСОБА_6 - розмір майнового паю 5256, ( кількість акцій 53). Номінальна вартість однієї акції- 100 гривень. ( а.с.85)

V. Норми права

24. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання можуть виникати з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Питання щодо виділення майнового паю врегульовано, зокрема, Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»; постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Рекомендаціями, щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року.

За змістом ст.ст. 5, 7 - 9 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, та затвердженому зборами співвласників.

Відповідно до зазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення зборів співвласників.

Майновий пай в грошовому виразі видається з урахуванням фінансових можливостей підприємства.

Питання виділення частки майна також регулюється ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356, ч.ч.1,2,3 ст. 358 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Статтею 316 ЦК України передбачено що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Статтями 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Статтею 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

VІ. Оцінка Суду.

24. Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, виходячи з аналізу змісту норм чинного законодавства, що регулює відносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити виходячи з наступного.

З встановлених обставин у справі вбачається, що ОСОБА_1 з 20 листопада 2009 року, отримавши свідоцтво про право на спадщину, набув право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ВСК ім.Кірова, с.Волошнівка, Роменського району Сумської області. Загальна вартість пайового фонду підприємства на 25 травня 2002 року становить 1917957 гривень, частка визначена в розмірі 6867 гривень, або 0,36 відсотків, що підтверджується свідоцтвом серії СУ-13 №06649 виданого спадкодавцю 10.06.2003 року. З якого часу право власності на майновий пай фактично належить спадкоємцю, встановити неможливо, оскільки матеріали справи не містять інформації про дату смерті спадкодавця.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 року за № 305/5496, у редакції, чинній на час видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства: ВСК ім.. Кірова с.Волошнівка, Роменського району Сумської області, від 10 червня 2003 року (далі - Порядок № 62), кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду;

- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд;

- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

У пункті 9 Порядку № 62 зазначено, що виділення зі складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 62 виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Також у цьому пункті Порядку передбачено, що при виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Пунктами 3-6 Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном, які затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 06 квітня 2001 № 96, що були чинними до 19 травня 2008 року, визначено, що ініціаторами передачі майна у спільну часткову власність є власники майнових паїв. В процесі вирішення майнових питань комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - комісія), визначає склад групи (груп) співвласників майна реорганізованого КСП, що виявили бажання отримати свої майнові паї в натурі єдиним комплексом у спільну часткову власність та готує пропозиції щодо виділення конкретного майна групі (групам) співвласників відповідно до Порядку № 62.

Передача майна у спільну часткову власність співвласникам здійснюється у випадках, коли члени КСП, які виходять з його складу з майновими паями та земельними частками:

- бажають спільно, відповідно до сукупної вартості належних їм майнових паїв, отримати у спільну часткову власність певний майновий комплекс для його подальшого спільного використання або передачі в оренду;

- не мають наміру на базі отриманого майна в подальшому створювати нове підприємство і не мають можливості або бажання самостійно використовувати таке майно;

- не мають можливості поодинці отримати при виході на суму майнових паїв індивідуально визначене майно.

При виході з підприємства члени КСП отримують майно (необоротні та оборотні активи) на загальну вартість їх майнових паїв у спільну часткову власність.

Для врегулювання відносин між співвласниками отриманого майна укладається договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності. У вищевказаному договорі визначається особа, уповноважена від імені всіх співвласників майна на представлення їх інтересів при укладанні в подальшому цивільно-правових угод (договорів) (далі - уповноважений). Укладання цивільно-правових угод відбувається за рішенням зборів співвласників, які доручають уповноваженому їх підписання від імені співвласників.

Водночас відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315 (далі - Рекомендації № 315), управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.

У пункті 4 Рекомендацій № 315 закріплені положення щодо виділення частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності. Зокрема, зазначено, що співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву. Частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі. Для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі. Якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.

Отже, оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19) та у постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 131/475/16-ц (провадження № 61-37867св18)

З наявних у справі документів вбачається, що майно ВСК ім.Кірова с.Волошнівка, Роменського району, Сумської області перебуває у колективній власності його членів. Жодних доказів про виділення конкретно визначеного майна ВСК ім.. Кірова в рахунок майнового паю спадкодавцю,- ОСОБА_3 , чи позивачу,- ОСОБА_1 , суду не надано і в ході розгляду справи, не здобуто. Так, представник відповідача СФГ «Урожай» категорично заперечив будь-яке використання відповідачем майна ВСК ім. Кірова. Андріяшівська сільська рада роменського району Сумської області, як орган місцевого самоврядування, повідомила суд, що документи, пов`язані із майном ВСК ім..Кірова до архіву не передавались, та сільська рада не є розпорядником відповідного господарства.

В постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 569/19840/19 наведено такі правові висновки.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

В постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Верховний Суд вказав, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

В постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога стосується прав та обов`язків ВСК ім.Кірова с.Волошнівка, Роменського району Сумської області, оскільки даних про його ліквідацію чи реорганізацію з переходом прав та обов`язків ліквідованого підприємства до СФГ «Урожай», включно з 2003 року, суду не надано та в ході розгляду справи не здобуто.

Будь-якого документу про договірні відносини щодо майнового паю ВСК ім.Кірова, належного на сьогодні позивачу, між спадкодавцем та відповідачем СФГ «Урожай», чи між позивачем та СФГ «Урожай», суду не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами існування обов`язку СФГ «Урожай» сплатити йому вартість майнового паю ВСК ім.Кірова, який на сьогодні йому належить.

Оскільки при зверненні до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі вартості майнового паю ВСК ім.Кірова с.Волошнівка, належного сьогодні позивачу, ОСОБА_1 не залучив та під час розгляду справи не заявляв клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем ВСК ім.Кірова чи його правонаступника, та не довів, що між ним та СФГ «Урожай» існують будь-які договірні відносини, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад та недоведеність позовних вимог.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Урожай» про стягнення коштів за майновий пай,- відмовити в повному обсязі.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду черезєдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, або через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 08 січня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське(Фермерське) Господарство «Урожай», ідентифікаційний код юридичної особи 23295920, місцезнаходження юридичної особи: вул.Київська,98-А, с.Андріяшівка, Роменського району Сумської області, 42087.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ