Ухвала суду № 133151743, 05.01.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/7549/25

Провадження №: 2-п/461/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.,

представника відповідача Ісакова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львів від 30.10.2025 року у цивільній справі №461/7549/25 за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення винесеного 30 жовтня 2025 року у цивільній справі №461/7549/25 за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території. Зазначає, що ухвалу суду від 16.09.2025 р. про відкриття провадження у справі отримала лише 04.11.2025 р., що підтверджується даними роздруківки трекінгу Укрпошти щодо поштового відправлення, яким відповідачу надіслано ухвалу суду з датою судового засідання (копії трекінгу та поштового конверту суду додаються, оригінали знаходяться у відповідача). При цьому судове рішення по справі №461/7549/25 ухвалено 30.10.2025 р., тобто до дати фактичного повідомлення відповідача про існування провадження та до спливу встановленого ухвалою строку на подання відзиву - 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов відповідно до ст. 178 ЦПК України. Таким чином, рішення у справі було ухвалено раніше, ніж відповідач набула реальної можливості подати відзив або навіть дізнатися про розгляд справи щодо неї. Це свідчить про неналежне повідомлення відповідача та порушення моїх процесуальних прав. Крім цього, відповідачу не надіслано копію позовної заяви з додатками, а лише ухвалу суду про відкриття провадження в справі, яку відповідач отримала після розгляду справи та прийняття судом рішення. В позивача відсутні будь-які договірні відносини з відповідачем. У позовній заяві позивач посилається на Договір №3-10 від 16.08.2024р. про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі Договір). Відповідно до п. 2 Договору, список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначають у Додатку 2 до Договору, що є невід`ємною його частиною. Тобто в наведеному додатку зазначено ті квартири, власникам яких мають надаватись послуги. Також зазначає, що обсяг позовних вимог виходить за межі строку позовної давності. Тому відповідач просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Представник відповідача Ісаков В.О. у судовому засіданні підтримав подану заяву, з підстав наведених у ній.

Представник позивача Львівського комунального підприємства «Старий Львів» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд заяви у його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року у цивільній справі №461/7549/25 позов Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» заборгованість по оплаті житлово - комунальних послуг у сумі 39814,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідне одночасне існування двох умов у їх сукупності: поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене судом заочне рішення; наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-4 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 19.09.2025 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово призначався до розгляду, а саме на 13 жовтня 2025 року на 14 год. 00 хв., 30 жовтня 2025 року на 14 год. 00 хв. Відповідач належним чином повідомлявся за адресою місця проживання, яка зазначена у позовній заяві, а також у заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 , що стверджується матеріалами справи.

З урахуванням зазначеного, відповідач ОСОБА_1 вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи, та за наявності всіх умов, передбачених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення.

Заочне рішення було направлено у передбаченому законом порядку за місцем проживання відповідача, за вказаною в позовній заяві адресою 06 листопада 2025 року.

Також, відповідач зазначає, що обсяг позовних вимог виходить за межі позовної давності.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особо, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі №385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020, який тривав до 30.06.2023 р.

Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 202 0року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22).

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено.

Отже, оскільки з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (11.09.2025 року) діяв та продовжує діяти правовий режим воєнного стану, то відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею ЦК України.

Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Пропущеною може бути лише позовна давність за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Відповідно до позовних вимог вбачається, що борг у відповідача ОСОБА_1 виник за період з 01.12.2017, а тому встановлений законом трьох річний строк для звернення до суду з вказаним позовом, у силу вище вказаних обґрунтувань, позивачем не пропущено.

З огляду на зазначене судом відхиляються доводи відповідача про застосування строків позовної давності.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що у заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львів від 30.10.2025 року у цивільній справі №461/7549/25 за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Романюк В.Ф.