Постанова № 13315064, 26.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47024/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Шаповал І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біо - Актив"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0004052301/0/2496 від 07.08.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2009 року Приватне підприємство "Біо - Актив"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0004052301/0/2496 від 07.08.2009 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням йому визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 60126 грн., включаючи штрафні санкції. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акту планової виїзної перевірки №4344/23-209/30446633 від 29.07.2009 року (надалі по тексту Акт). В даному Акті викладені висновки Кременчуцької ОДПІ про неправомірне включення підприємством до складу валових витрат дебіторської заборгованості у розмірі 221801 грн., придбаної підприємством у першого кредитора ПП «Вертикаль-24»в якості права вимоги боргу у боржника ПП «ДРСУ-2253», що вмотивовано невідстеженням у наданих для перевірки документах даних щодо укладення договору уступки права вимоги.

Такі висновки позивач вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ним було укладено договір уступки права вимоги від 11.03.2009 року, яким він, як новий кредитор, придбав у першого кредитора, ПП «Вертикаль-24»право вимоги боргу у боржника ПП «ДРСУ-2253». Такий борг виник у останнього на підставі договору комісії №3 від 22.01.2009 року. Таким чином позивач вважає, що він придбав активи та правомірно збільшив свої валові витрати відповідно до правила «першої події», встановленого п.п.11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак правомірно сформував своє податкове зобовязання з податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічне викладеному в тексті позову, окрім того, додатково пояснив, що працівниками державної податкової служби, які проводили перевірку підприємств, було не враховано надані документи щодо здійснення підприємством витрат на придбання активів у вигляді уступленого права вимоги, у звязку із чим зроблено висновок про відсутність підтвердження валових витрат первинними фінансово-господарськими документами. Витрати були вчинені та обліковані правомірно.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення обґрунтованим та прийнятим відповідно до закону. У письмових запереченнях, наданих на позов, вказав обгрунтування оскаржуваного рішення, ідентичне за змістом Акту перевірки про те, що у ході проведення планової перевірки позивача було встановлено розходження показників у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року з даними бухгалтерського обліку, відхилення склало 200421 грн., у звязку із чим було донараховано податок на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

У судове засідання представник відповідача не зявився, пояснень не надав, хоча позивач був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, тому суд на підставі ч.4 ст 128 КАС України вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне підприємство «Біо-Актив»зареєстроване як юридична особа 08.06.1999 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Взяте на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ, є платником податку на прибуток підприємств.

У період з 06.07.2009 року по 17.07.2009 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі плану-графіку проведення виїзних перевірок субєктів господарювання та виданих направлень проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Біо-Актив»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. За наслідками перевірки складено Акт №4344/23-209/30446633 від 29.07.2009 року. Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оскаржувалася.

Згідно висновків Акту, ТОВ «Біо-Актив», зокрема, порушено п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (надалі по тексту Закон № 283), в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 50105 грн. за 1 квартал 2009 року (інші порушення, встановлені Актом, не є предметом спору по даній адміністративній справі).

Обгрунтування цього порушення в Акті викладено наступним чином.

Згідно п. 3.1.2 Акту, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року встановлено їх завищення на суму 200421 грн. за перший квартал 2009 року (стор. 7 Акту). Вичерпне обґрунтування цього висновку наведене в Акті на стор.10. Так, перевіркою встановлено, що при порівнянні даних Дт рах.281 з даними рядка 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.1.»встановлено, що в 1 кварталі 2009 року до ряд. декларації включена сума в розмірі 1709 119 грн., а згідно бухгалтерського обліку Дт рах. 281-Кт 631 визначена сума 1487758 грн.; 201 Кт 685 визначена сума в розмірі 20940 грн. Загальна сума, яка повязана із придбанням ТМЦ становить 1508698 грн. Відхилення між бухгалтерським і податковим обліком складає 200421 грн. На порушення п.п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»«…не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового …обліку», у періоді, що перевірявся, виявлено завищення загальної суми валових витрат на суму 200421 грн. за перший квартал 2009 року. Інші обґрунтування виявленого порушення в Акті відсутні.

На підставі Акту Кременчуцькою ОДІ 07 серпня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004052301/0/2496, яким ПП «Біо-Актив»на підставі встановлених Актом порушень п.п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобовязання з даного податку у загальній сумі 60126 грн., з яких 50105 грн. за основним платежем та 10021 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення з точки зору вищевказаних критеріїв правомірності, суд приходить до висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування, у звязку із необґрунтованістю.

До висновку про необгрунтованість оскаржуваного рішення суд приходить у звязку з таким.

Згідно п. 1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.08.2005 №925\11205 (далі - Порядок №327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 2.3.2 Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно 2.3.4 цього Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

У Акті відсутнє посилання на первинні фінансово-господарські документи, якими обґрунтовується неправомірне завищення позивачем валових витрат за відповідний період. Не вказано, за рахунок яких сум з яких фінансово-господарських операцій позивач неправомірно збільшив валові витрати. Дані про невідповідність податкового обліку окремим відомостям обліку бухгалтерського суд не може врахувати у якості беззаперечного доказу безпідставного збільшення позивачем валових витрат, оскільки помилка або ж порушення бухгалтерського обліку, допущені з боку платника податку, не можна ототожнити з порушенням податкового законодавства, яке є підставою для донарахування податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, відповідачем не конкретизовано суть порушення платника податку та не надано доказів його вчинення.

У той же час позивачем у тексті позову та представником позивача у судовому засіданні надано пояснення розбіжностей бухгалтерського та податкового обліку наступним чином.

Згідно пояснень представника, ПП «Біо-Актив»було укладено договір уступки права вимоги від 11.03.2009 року, яким він, як новий кредитор, придбав у першого кредитора, ПП «Вертикаль-24»право вимоги боргу у боржника ПП «ДРСУ-2253». Такий борг виник у останнього на підставі договору комісії №3 від 22.01.2009 року. Вартість такої переуступки права вимоги, було зараховано позивачем до складу валових витрат за відповідний звітний період.

За наслідками дослідження наданих суду документів встановлено таке. ПП «Вертикаль-24»як кредитором та ПП «Біо-Актив»як новим кредитором, а також ПП «ДРСУ-2253»як боржником укладено трьохсторонню угоду уступки права вимоги від 11.03.2009 року, якою передбачено, що ПП «Вертикаль-24»уступає право вимоги, а ПП «Біо-Актив»приймає право вимоги виконання зобовязань по договору комісії на продажу № 3 від 22.01.2009 року, укладеним між ПП «Вертикаль-24»та ПП «ДРСУ-2253». За даним договором ПП «Біо-Актив»отримує право вимагати від ПП «ДРСУ-2253»належного виконання зобовязань по відвантаженню будівельних матеріалів на загальну суму 221801 грн. На виконання цього договору ПП «Вертикаль-24»передано ПП «Біо-Актив»договір комісії № 3 від 22.01.2009 року, укладений між ПП «Вертикаль-24»та ПП «ДРСУ-2253», згідно якого ПП «Вертикаль-24»приймає на себе зобовязання по реалізації товару комітента ПП «ДРСУ-2253»від свого імені, але за рахунок комітента, а комітент зобовязується виплатити комісіонеру винагороду за виконання прийнятого на себе зобовязання; а також бухгалтерські документи, повязані із укладенням та виконанням даного договору: накладну № 3 від 22.01.2009 року на товар на суму 221802,00 грн, відповідний рахунок на той же товар.

На підтвердження дійсності цієї господарської операції представник позивача також надав, зокрема, фотокопію податкової декларації свого контрагента, ПП «Вертикаль-24»з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, а також бухгалтерську довідку. З цих документів слідує, що ПП «Вертикаль-24»було відображено вищевказану операцію у своєму податковому обліку шляхом віднесення відповідної суми до валових доходів.

З приводу даної фінансово-господарської операції суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України № 283, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України № 283, встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, позивачем надано підтвердження витрат, віднесених до складу валових, документами, дослідженими вище. Представник позивача стверджував про те, що ці документи надавалися працівникам державної податкової служби в ході проведення перевірки, однак не були ними враховані.

Доказів зворотного відповідач не надав суду.

Законом № 283, п.п.11.2.1 передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі придбання їх за готівку день видачі їх з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За змістом п.1.31 Закону № 283, операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору (факторинг) передбачає передачу прав власності на такі права і тому зазначена операція вважається операцією з продажу товарів.

Тому суд погоджується з думкою позивача про те, що дата підписання договору уступки права вимоги, який набув чинності у момент його підписання є датою «першої події»та з моменту підписання такого договору платник податку набуває права збільшити на відповідну суму свої валові витрати, оскільки операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другом кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору передбачає передачу прав власності на такі права, тобто активи.

Окремо суд звертає увагу на те, що необхідність збільшення своїх валових витрат платником податку, який придбає боргові вимоги, приписана платнику податків листом ДПА України від 28.08.2000 року № 11709/7/15-1117 «Про оподаткування деяких операцій, повязаних із переведенням боргу бюджетних установ, та факторингових операцій з цим боргом»(п.п.2.2).

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 07.08.09 № 0004052301/0/2496.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Біо-Актив" з Державного бюджету України судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2009 року.

СуддяІ.С. Шевяков