Постанова № 13314929, 17.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5627/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 0009202310/0 від 09.10.2009 року та №0009202310/1 від 17.12.2009 року та №0009202310/3 від 18.05.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009202310/0 від 09.10.2009 року та №0009202310/1 від 17.12.2009 року. В подальшому позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просив скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0009202310/0, 0009202310/1, 0009202310/3 від 09.10.2009р., 17.12.2009р., 18.05.2010р. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно включив до складу валових витрат суми витрат по придбанню послуг фізичних осіб-підприємців для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, а саме по даті їх фактичного отримання, що підтверджено актами по придбанню послуг фізичних осіб-підприємців, тому дії відповідача по складанню акту перевірки №12502/23-3/24763955 від 23.09.2009 року та винесені на підставі нього податкові повідомлення-рішення №0009202310/0 від 09.10.2009р., №0009202310/1 від 17.12.2009р., №0009202310/3 від 18.05.2010р. неправомірні та підлягають скасуванню. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач порушив розділи 2, 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України №327 від 10.08.2009 року, чим позбавив позивача права знати повний зміст акту перевірки.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що при проведенні перевірки встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг видавничої діяльності, консультаційного та інформаційного характеру, а також послуг з переддрукувальною підготовкою газет, отриманих від фізичних осіб-підприємців, згідно угод та зазначені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, а саме актів виконаних робіт та документів необхідних для підтвердження включення валових витрат на маркетинг, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»позивачем під час перевірки не надано, тому висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України, що призвело до завищення ним сум валових витрат та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, допитавши свідків, суд встановив наступні обставини та факти.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформас»зареєстровано Центральною районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів 03.03.1997 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №333 (а.с.7).

Посадовими особами ДПІ у Приморському районі міста Одеси 23.09.2009 року на підставі направлень від 26.08.2009р., 10.09.2009 року №001145/1427 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інформас»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства з 01.07.2009 року по 30.06.2009 року. Про проведення перевірки ТОВ «Інформас»проінформовано повідомленням від 24.07.2009 року №280/10/23-150.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інформас»п.п.5.3 п.5.3, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 429760 грн.; п.п.7.3.1.п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 15988 грн; п.п.6.3.3. «є»п.6.3. ст.6 ,п.п. 8.1.1. п.8.1. ст.8,п.16.1. ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємство не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 330 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 09.10.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0009202310 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 641695,00грн., в тому числі: основного платежу на суму 429 760 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 211 935 грн.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Приморському районі міста Одеси, викладеними у повідомленні-рішенні №0009202310/0 від 09.10.2009 р., ТОВ «Інформас»»звернулося зі скаргою від 21.10.2009 року. 18.05.2009 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009202310/3. В подальшому позивачем були подані скарги до ДПА в Одеській області та ДПА України, рішеннями яких скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення - без зміни.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суми в розмірі 1650000грн. без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, в звязку з чим просить зазначені податкові повідомлення-рішення рішення скасувати, як такі, що суперечать чинному законодавству. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки, а саме, на невірне зазначення позивачем адреси позивача, ненадання відповідачем додатків до акту перевірки, в звязку з чим, в порушення вимог розділу 2 п.п.3.2 та п.п.3.4 розділу 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №26/11205, відповідач позбавив позивача права знати повний зміст акту перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.111 закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990 року плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Про проведення планової перевірки позивач був повідомлений письмовим повідомленням №280/10/23-150 від 24.07.2009 року, яке було отримано 08.08.2009 року.

Відповідно п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України 10.08.2005р. №327, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Як вбачається з акту перевірки, перевірка проведена за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29, оскільки як встановлено перевіркою, фактично ТОВ «Інформас»знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно п.п. 4.2., 4.3. Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом. Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Як вбачається з акту перевірки, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Інформас»у період проведення перевірки були керівник та головний бухгалтер.

При проведенні перевірки достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2007року по 30.06.2009року встановлено їх завищення на суму 69040грн., в тому числі за три квартали 2008р.-у сумі 40640грн, у 2008р.-у сумі 69040грн. Такі висновки зроблені перевіряючими у звязку з невідповідністю показників рядку 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»за 3 квартали 2007р. та 2008рік даним, наведеним у первинних документах та відображених у бухгалтерському обліку по рахункам 631, 201, 92, 94,791. Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників позивача ці витрати складаються з витрат, які поніс позивач при придбанні витратних матеріалів та послуг щодо виготовлення та друку газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів», оренди приміщення, рекламних та транспортних послуг.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством в порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових витрат вартість послуг видавничої діяльності, консультаційного та інформаційного характеру, а також послуг з переддрукальною підготовкою газет, отриманих від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 (ідент.код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідент.код НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідент.код НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ідент.код НОМЕР_4), ОСОБА_5 (ідент.код НОМЕР_5), ОСОБА_6 (ідент.код НОМЕР_6), ОСОБА_7 (ідент.код НОМЕР_7), ОСОБА_8 (ідент.код НОМЕР_8) згідно угод, які наявні в матеріалах справи, без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Факт перерахування коштів зазначеним підприємцям підтверджено виписками банку, які були надані до перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів, укладених позивачем з вищезазначеними фізичними особами-підприємцями, останні зобовязані були провести моніторинг та маркетингове дослідження ринку журналів та газет, коректури газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів», консультації редакції з питань мистецтва, історії та географії, створення вікторин з літератури та історії, контролю якості печаті газет та журналів, просування та підтримка на газетному ринку України та інших країн торгівельних марок та газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів». На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до суду надано акти виконаних робіт та заявлено клопотання про допит свідків, яке судом було задоволено. 13 вересня 2010р. в судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, які повідомили про факт виконання робіт (надання послуг) за укладеними з позивачем договорами. Виконавцями замовлень позивача не надано письмових дослідженнь із зазначенням предмета та обсягів і результатів по кожному замовленню окремо. Надані роздруківки зведених річних рекомендацій, висновки суд не приймає як належні докази, оскільки з останніх не вбачається ким вони виконані, для кого, на виконання якого договору та не містять дати виконання. Інших доказів позивачем не надано.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону 11.2.1 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку (листи ДПА України від 29.07.2008р. N 15176/7/15-0217, від 08.04.2008р. N 3146/6/15-016).

Згідно з п.п.5.4.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно послуг, що надаються такими платниками податку повністю відносяться до складу валових витрат. При цьому пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону. Таким чином, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в п.п. 5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону, зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів та стелажах, розміщення інформації про товар тощо.

При цьому, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Зазначені витрати повинні бути безпосередньо повязані з господарською діяльністю платника податку.

Вивчивши матеріали справи, допитавши свідків, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними первинними документами, які б свідчили про те, що ці витрати повязані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи що вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, чим завищено валові витрати, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів та не обґрунтував звязок отриманих маркетингових та інших послуг з господарською діяльністю товариства, а тому вважає, що податковий орган дійшов вірного висновку про завищення валових витрат на вартість отриманих маркетингових та консультаційних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні факти, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень довів протиправність віднесення на валові витрат отриманих позивачем маркетингових та інформаційних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають,

Керуючись ст.ст. 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 17 грудня 2010 року .

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:

/