Ухвала суду № 133147121, 06.01.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2026 року справа № 580/52/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/52/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

05.01.2026 вх.№257/26 представник позивача Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (ордер серії АН №1876928) просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.02.2022 від 07.08.2025 №ФА49292/1 та з 01.02.2023 на 01.01.2023 від 07.08.2025 №ФА49292/2 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022 від 07.08.2025 №ФА49292/1 та з 01.02.2023 на 01.01.2023 від 07.08.2025 №ФА49292/2 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з розрахунку 80% від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше здійснених виплат без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивач формує вимоги на майбутнє (виплачувати, різниці між нарахованим та фактично виплаченим) без надання власного розрахунку з доказами на підтвердження порушеного права і без урахування висновків Верховного Суду, який висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

В обґрунтуванні позовних вимог у справі №580/4415/25 позивач зазначив, що відповідач, на виконання рішення суду у справі №580/11938/24, видав довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Під час їх складення визначив розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, однак інші складові обчислені з помилками (ЄДРСР 128541584).

Усупереч вимог ст.160, 161 КАС України у додатках до позовної заяви не надана копія власного звернення Позивача від 20.10.2025 до обраного Відповідача щодо спірних правовідносин, що унеможливлює перевірку окреслених у позовній заяві обставин, не йдеться про втручання у яке саме право Позивача з огляду на обраний спосіб захисту щодо протиправних дій згідно з п.3 ч.1 ст.5 КАС України, не обгрунтована вимога зобов`язального характеру на відновлення порушеного права, у наданих копіях довідок від 07.08.2025 №ФА49292/1 та від 07.08.2025 №ФА49292/2 за аналогічною посадою не йдеться про сплачений ЄСВ на виконання рішення у справі №580/4415/25 згідно з вимогами передбаченої форми для перерахунку пенсії за прирівняною посадою та не надані відомості про здійснення судового контролю у вирішеній справі №580/4415/25.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; копію рішення у справі № 580/4415/25, справі №580/11938/24, що набрало законної сили, та відомості про здійснення судового контролю у вирішеному спорі, з наданням усіх довідок станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року з рішеннями про відкликання попередніх довідок (відомостями у довідках чи інших документах/рішеннях/розпорядженнях/протоколах про сплачений ЄСВ за посадою Позивача та/або за аналогічною/прирівняною посадою) для перерахунку пенсії; копії власного звернення Позивача від 20.10.2025 з усіма додатками; обгрунтування позиції про одночасне зобов`язання здійснити перерахунок пенсії згідно вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за наявного висновку ВПВС у справі №240/6263/18 щодо заробітку для первинного обчислення пенсії особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити представнику позивача.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА