Рішення № 133146827, 07.01.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 640/15441/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0022404203 та №0022414203 від 13.03.2020 та вимоги від 04.06.2020 №Ф-46464-10 та від 13.03.2020 №Ф-120-У.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані індивідуальні акти є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки обов`язок щодо обчислення та сплати єдиного внеску, утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору із заробітної плати та подання податкової звітності про суми нарахованих доходів та утриманих податків виникає виключно по відношенню до застрахованої особи, яка перебуває у трудових відносинах з підприємством. Вказує, що у відповідача відсутні докази, які б свідчили про порушення законодавства, що слугувало для винесення спірних актів. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що з фактичних обставин, виявлених контролюючим органом в результаті перевірки встановив, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем не подано до органів Державної фіскальної служби повідомлень про прийняття працівників на роботу, які не були оформлені згідно вимог діючого законодавства, а в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) не відображено відомості про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати та податку на доходи з фізичних осіб у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Відтак, позивачу було визначено грошове зобов`язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями у межах повноважень, у спосіб та у порядку, визначених чинним законодавством. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 14.07.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження .

Ухвалою від 14.03.2025 суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/15441/20. Замінив відповідача, Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 39439980), на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011). Розгляд справи ухвалив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та з урахуванням клопотання про зміну предмету позову від 03.12.2020.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що на підстав наказу від 19.12.2019 №5091 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено використання праці одинадцяти (11) найманих працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 без належного оформлення трудових відносин, а саме, ФОП ОСОБА_1 були допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено:

- ст. 2, ст. 3, ст.21, ч.1 ст. 24, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України;

- вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу";

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 статті 44, п. 85.2 ст. 85 ПКУ, в результаті чого не забезпечено зберігання первинних документів, які підтверджують оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та їх надання для проведення даної документальної перевірки;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.51.1 ст.51, підпункту „б пункту 176.2 статті 176, розділу IV, ПКУ податковим агентом не в повному обсязі відображена інформація про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ І - IV кв.2016,1 - IV кв.2017,1 - IV кв. 2018.;

- п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п.п.168.1.2. п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст.171, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 ПКУ фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_1 не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в розмірі 35736,12 грн.

- п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст.171, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету суму військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в розмірі 2978,01 грн.

- пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 ст.8, частини 2 ст.9 Закону № 2464-VI, занижено суму нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування всього на суму 43677,48 грн.

13.03.2020 Головним управлінням ДПС у м.Києві на підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.01.2020 №157/26-15-42-03-30-2748404570 ухвалено податкові повідомлення-рішення:

- №0022404203, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3677,38 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 2121,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1555,45 грн.;

- №0022414203, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 44190,90 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 25498,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 18692,10 грн.

ГУ ДПС у м.Києві на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів прийнято:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-120-У від 13.03.2020, якою вимагалося сплатити борг у сумі 43677,48 грн.

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-46464-10 від 04.06.2020, якою вимагалося сплатити борг у сумі 63710,79 грн. у т.ч. недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 41634,56 грн., штраф в сумі 22061,04 грн., пеня в сум,

15,19 грн.

Вважаючи прийняті рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правовий статус контролюючого органу, їх функції та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені у пункті 1.1 статті 1 ПК України.

Основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено, на підставі пп. 75.1.2, 75.1. п.п.78.1.13 п.78.1 ст. 78, п. 79 та п. 82.2 ст. 82 ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, п. 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, наказу від 19.12.2019 №5091 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатом перевірки встановлено використання ФОП ОСОБА_1 праці одинадцяти найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, а саме, ФОП ОСОБА_1 були допущені до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо правильності дотримання позивачем-роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), повноти та своєчасності сплати податків та зборів податковим агентом та з питань повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску, суд встановив таке.

Трудовим договором Згідно статті 21 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір укладається, в письмовій формі (стаття 24 КЗпП України). При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

З 01.01.2015 наабув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" №77-VII від 28.12.2014, яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема частина 3 статті 24 - працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці: є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, додатку 4 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування поданих до ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві, у періоді, що перевірявся, до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 залучались наймані особи : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

На адресу Головного управління ДПС у м. Києві надійшла податкова інформація; згідно якої ФОП ОСОБА_1 працював на ринку міжнародних вантажних перевезень та залучав працівників, які надали послуг з міжнародних перевезень, без оформлення трудових договорів.

Так, згідно податкової інформації ФОП ОСОБА_1 залучав для здійснення міжнародних перевезень одинадцять працівників, без належного оформлення трудових відносин: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

У наданих проясненнях ФОП ОСОБА_1 пояснив, що працевлаштовані на посадах водіїв: ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 .. Інші перелічені в запиті громадяни - жлдного відношення до ФОП ОСОБА_1 не мають і не перебували у трудових відносинах.

Платником надано наявні трудові договори з найманими працівниками, табеля обліку робочого часу та розрахункові відомості, які використані при проведенні перевірки.

Отже, враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 порушено частину 3 статті 24 КЗпП України України в частині використання праці найманих осіб, та не повідомлення про прийняття даних найманих працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, за виконання робіт (надання послуг) встановлено використання праці 11 найманих працівників. Податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників не нараховувався, не утримувався та не перераховувався до бюджету.

ФОП ОСОБА_1 занижено базу оподаткування по виплаченій мінімальній заробітній плати найманим працівникам за перевіряємий період на 198534,00 грн.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV ПК України для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету, тобто узгоджене грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб із виплаченої заробітної плати найманим працівникам підлягає стягненню та сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України податкові агенти зобов`язані:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок ;

- подавати до органу державної податкової служби у строки, встановлені ПК України податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. При цьому, запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається ;

- нести відповідальність у випадках, визначених ПК України.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду.

Перевіркою дотримання фізичною особою-підприємцем обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) встановлено: порушення норм пункту 51.1 статті 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі відображена інформація про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ І - IV кв.2016, 1 - IV кв.2017, 1 - IV кв.2018.

Відповідно до статті 167 ПК України ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховується (виплачуться, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за ці вільно-правовими договорами.

На підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інформації АІС "Податковий блок" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 утримано з оформлених найманих працівників 52067,52 грн. податку на доходи фізичних осіб та перераховано до бюджету.

Отже, в порушення п.167.1, ст.167, пп.168.1.1. пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст.176 ПК України, ФОП ОСОБА_1 , не нараховано, не утримано та не перераховано до відповідного бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб з виплачених та/або нарахованих доходів у вигляді заробітної плати найманим працівникам в сумі 35736,12 грн.

Щодо повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, суд зазначає таке.

Законом України від 31.07.2014 №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон №1621-VII), підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1 змісту: було тимчасово введено військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Даний Закон вступив в силу з 03.08.2014.

Одночасно, відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 Закону №1621-VII нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 ПК України.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно підпункту 1.6. пункту 161 підрозділу 10 Законом №1621-VII платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України.

Відповідно до підпункту "а", пункту 176.2 статті 176 ПК України податкові агенти зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

На підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інформації АІС "Податковий блок" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 утримано з доходів оформлених найманих працівників 4338,96 грн. військового збору та перераховано до бюджету.

Отже, відповідно до вище викладеного, в порушення пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", п.164.6 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, абз."а" п.176.2 ст.176 ПК України не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету суму військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в розмірі 2978,01 грн.

Щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд встановив таке.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.09.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з пункту 16 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435), відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є страхувальник.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №435 страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI. В звітності з 01.01.2016 по 31.12.2018 не відображено суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, в розмірі 198534,00 грн.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону № 2464-VI, ФОП ОСОБА_1 не відображено суму нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, із сум заробітної плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2016 - 2018 всього на суму 198534,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 занижено суму нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування всього на суму 43677,48 грн.

Перевіркою своєчасності перерахування сум єдиного внеску за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 згідно бази АІС "Податковий блок" та картки особового рахунку платника податку, встановлена несвоєчасна сплата єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати, винагороди, за договорами ЩІХ, станом на 20.03.2017, 20.06.2017, 21.08.2017, чим порушено абзац 2 пункту 8 статті 9 Закону №2464-VI.

Отже, враховуючи виявлені під час перевірки позивача ряд порушень, суд дійшов висновку, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення №0022404203 та №0022414203 від 13.03.2020 та вимога від 13.03.2020 №Ф-120-У та від 04.06.2020 №Ф-46464-10 є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства, а тому скасуванню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 січня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)

Головуючий суддя В.В. Матущак