Постанова № 13314504, 06.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 р. Справа № 2а-9944/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Дрозди І.С.,

за участю представника позивача Гавришків О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Дрофа»

про стягнення податкового боргу -

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить постановити рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Дрофа»податкової заборгованості у розмірі 202767,55 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі. В судовому засіданні 06.12.2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, заявив клопотання про розгляд справи без участі відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно положень ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... «подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна».

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 р.(далі Закон) (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно вимог п. 1.1 ст.1 вищевказаного Закону платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1. 12 ст. 1 Закону контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Дрофа»взято на облік Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова 31.03.2003 року за №54.

Згідно довідки позивача б/н від 07.09.2010 року заборгованість ТзОВ «Експрес-Дрофа»перед бюджетом становить 202767,55 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобовязання по податку на додану вартість, що визначене податковим повідомленням-рішенням №0002891520/0 від 16.04.2010 року (винесене на підставі акту перевірки №345/15-2 від 07.04.2010 року).

Суд встановив, що відповідач не погасив вказане податкове зобовязання.

Відповідно до п.6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова направила на адресу відповідача податкові повідомлення:

-перша податкова вимога від 20.05.2010 року №1/387;

-друга податкова вимога від 25.06.2010 року №2/45.

Відповідно до пп. 5.2.1. ст.5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що суми податків та фінансових санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені строки відповідачем до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Заступником начальника Державної податкової інспекції Личаківському районі м. Львова А. Огоновським прийнято рішення №55/24-О від 21.08.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до п.п.7.2.1 пункту 7.2 Закону.

У відповідності до вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом в розмірі 202767,55 грн. При цьому, відповідачем не представлено суду доказів сплати такої заборгованості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Оскільки відповідач доказів в спростування заявлених позовних вимог не надав, повноважного представника до суду не забезпечив, можна зробити висновок, що він проти позову не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Дрофа»(79019, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 106, ЄДРПОУ 32408626) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 202767,55 грн.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 09.12.2010 року.

Суддя Сакалош В.М.