Ухвала суду № 133144165, 07.01.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"07" січня 2026 р. Справа № 300/9119/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (надалі, також відповідач, ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття"), в якій просить надати Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в сумі 236646280,58 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо погашення наявного у нього податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито провадження по даній адміністративній справі за правилами за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3028,00 гривень.

Абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із змісту адміністративного позову слідує, що Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області просить надати Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в сумі 236646280,58 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, звернена до суду вимога про надання дозволу на погашення суми податкового боргу є вимогою немайнового характеру.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року по справі № 280/10087/21.

Так, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за заявлення якої сплачується судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В спірному випадку, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області не надало суду документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. за подання цього позову до суду.

Щодо доводів позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону № 3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справі є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому у розумінні пункту 27 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI позивач не звільнений від сплати судового збору.

Суд зауважує, що пунктом 27 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI законодавцем сформульовано чітко та однозначно, тобто у спосіб, що не викликає множинності його розуміння та не потребує додаткового тлумачення. При цьому, пункт 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI містить вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору лише за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не будь-яких інших позовних заяв, які прямо чи опосередковано пов`язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків. Розширювальне тлумачення цієї норми призвело б до звільнення державних органів від сплати судового збору без належної правової підстави, що по суті означало б порушення судом принципу рівності сторін шляхом надання незаконної переваги суб`єкту владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2025 року у справі № 320/9860/23.

В іншому контексті, однак з тотожним розрізненням позовів відповідної категорії цей же правовий висновок застосував і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.08.2025 року у справі № 160/7428/25.

Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.

Серед положень частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI неодноразово здійснено врегулювання, за яким законодавець звільняє певних позивачів від сплати судового збору з використанням ширших понять, що є відповідним заходом юридичної техніки (наприклад, вживання категорій у справах, пов`язаних з). Іншими словами, законодавець за наявності відповідної волі неодноразово звільняє від сплати судового збору не лише позови конкретної категорії, а певну групу предметів позову, формулюючи норму права відповідним чином. В спірному випадку відповідні обставини відсутні законодавець не вказував про звільнення від сплати судового збору у справах, пов`язаних зі стягненням податкового боргу, а також окремо не згадував звільнення від сплати судового збору за подання позовів про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.