Рішення № 133144046, 07.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року Справа № 280/9570/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

18.11.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070008704U0 від 29.09.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені відповідні розбіжності. Вказує, що митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025, відповідно до якого митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.11.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 24.11.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи №280/9570/25 за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

27.12.2022 ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) уклало з компанією CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURAL MACHINERY GROUP CO., LTD (продавець) зовнішньоекономічний контракт №DFK/24 на поставку в Україну товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання вказаного зовнішньоекономічного контракту відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 26.06.2025 № DF2025-9В, Специфікації №2025-9 від 22.05.2025, коносаменту №ZJSM25070461 від 11.07.2025 було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (тракторів) на загальну суму 243712,00 дол.США.

29.09.2025 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту МД) типу ІМ40АА №25UA403070008704U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 26 шт., марка - DONGFENG, модель - 404DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 2545 см3, потужність двигуна - 29,4 кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320VS0001784 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун №C52902110A); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун № НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd.».

Товар 2: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 28 шт., марка - DONGFENG, модель - 244DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 1813 см3, потужність двигуна - 17,6 кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун №C52904929A); НОМЕР_60 (двигун №C52904918A); НОМЕР_61 (двигун №C52904932A); НОМЕР_62 (двигун №C52805890A); НОМЕР_63 (двигун №C52904928A); НОМЕР_64 (двигун №C52904915A); НОМЕР_65 (двигун №C52904924A); НОМЕР_66 (двигун №C52806838A); НОМЕР_67 (двигун №C52904920A); НОМЕР_68 (двигун №C52904926A); НОМЕР_69 (двигун №C52904925A); НОМЕР_70 (двигун №C52805885A); НОМЕР_71 (двигун №C52806833A); НОМЕР_72 (двигун №C52904921A); НОМЕР_73 (двигун №C52904927A); НОМЕР_74 (двигун №C52904919A); НОМЕР_75 (двигун №C52806836A); НОМЕР_76 (двигун №C52806840A); НОМЕР_77 (двигун №C52806832A); НОМЕР_78 (двигун №C52904922A); НОМЕР_79 (двигун №C52904930A); НОМЕР_80 (двигун №C52904923A); НОМЕР_81 (двигун №C52806839A); НОМЕР_82 (двигун №C52904931A). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.».

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 26.06.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № DF2025-9B від 26.06.2025;

- коносамент № ZJSM25070461 від 11.07.2025;

- накладні УМВС № 599605 від 12.09.2025, №599654 від 12.09.2025, №599738 від 12.09.2025, №599878 від 12.09.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №1583 від 08.07.2025, №1610 від 16.07.2025, №1661 від 06.08.2025, №1667 від 08.08.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2025/PF/325 від 23.09.2025;

- документи, що підтверджують вартість перевезення товару акт виконаних послуг №69 від 29.09.2025, довідка про транспортні витрати від 23.09.2025, заявка на перевезення №214 від 04.07.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-9 від 22.05.2025.

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DFK/24 від 27.12.2022;

- внутрішній договір (контракт) комісії №210825-1 від 02.01.2025, Доручення №2104С1 від 21.04.2025;

- договір (контракт) про перевезення № 84 від 04.01.2023;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та / або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25C3204A0108/00074 від 17.07.2025;

- список номерів шасі від 26.06.2025, технічні характеристики від 26.06.2025.

30.09.2025 митницею направлено повідомлення декларанту наступного змісту: «Розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84, експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», а в залізничних накладних від 12.09.2025 №№ 599605, 599654, 599738, 599878 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA Leszno 12 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», та «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Надані до митного оформлення скановані копії накладних від 19.09.2025 №№ 599605, 599654, 599738, 599878 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода). Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару. Відповідно до даних з відкритих інтернет-джерел www.searates.сom морські контейнери №№ SELU4100842, MSKU9668399, MRKU4153763, TRHU5300843 прибули до порту призначення 01.09.2025, вибули з порту призначення 12.09.2025 року. До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 09.09.2025 №№ 25PL322080NSSAGEK1, 25PL322080NSSAGKK6, 25PL322080NSSAGUK6, 25PL322080NSSAGYK1 та залізничні накладні від 12.09.2025 №№ 599605, 599654, 599738, 599878. Тобто, з наведеного вбачається, що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Пунктом 2.1.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84 визначено, що вci витрати, пов`язанi з утриманням вантажу i документiв, в тому числi витрати, пов`язанi з вантажно-розвантажувальними роботами, розмiшенням, зберiганням вантажу, використанням / простоєм контейнерного обладнання / транспортних засобiв i т.п. пiдлягають вiдшкодуванню за рахунок Клiента. Документів, які би свідчили про наявність або відсутність понаднормового простою контейнерів (демеридж, детеншн), до митного оформлення надано не було. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом за вих.№ 300901 від 30.09.2025 товариство додатково надало митниці: комерційну пропозицію, прайс-лист виробника від 12.05.2025; виписки з особистого банківського рахунку за липень, серпень 2025 р. Зазначило доводи щодо безпідставності вимог митниці про витребування додаткових документів, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод).

У вказаному рішенні зазначено про встановлення розбіжностей за результатами опрацювання поданих до митного оформлення, а саме:

у відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 29.09.2025 №25UA403070008704U0 та коносаменті від 11.07.2025 №ZJSM25070461 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту SHANGHAI, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 12.09.2025 №515700 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи зазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару;

у довідці про транспортні витрати від 23.09.2025 № 2309/5Т зазначено вартість за морське перевезення маршрутом Циндао, Китай - Пшемисль - Мостиська, Україна. Однак згідно товаросупровідних документів морське перевезення даної партії товару здійснювалось за маршрутом Шанхай, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна. З вище наведеного вбачається розбіжність у товаросупровідних документах, яка полягає у тому, що не підтверджено точно, з якого саме місця здійснювалось відвантаження та відправка судна, внаслідок чого неможливо перевірити числові значення транспортних витрат, що є складовою митної вартості товару, адже відстань між містами Циндао та Шанхай складає 725 км, що суттєво може впливати на понесені витрати на транспортування товару;

згідно п. 8 заявки на перевезення від 14.07.2025 № 214 замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Container vessel / Судно типу «Контейнеровоз», а згідно пункту 11 цієї заявки перевезення здійснюється по маршруту «порт Шанхай, Китай Тернопіль, Україна», що є неможливим враховуючи замовлений тип транспортного засобу (Судно типу «Контейнеровоз»), оскільки морське перевезення за наведеним маршрутом може бути здійснено тільки до порту Гданськ, а інші послуги згідно цієї заявки (навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення залізничним транспортом) не замовлялись. З наведеного випливає неможливість перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.

- в рахунку від 23.09.2025 №2025/PF/325 та акті виконаних робіт від 29.09.2025 № 69 вартість фрахту зазначено однією загальною сумою 13 880 доларів США з урахування перевалки за маршрутом Шанхай, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна, без розподілу витрат на морське та залізничне перевезення. Такий спосіб заявлення вартості фрахту не надає можливості чітко визначити складові транспортних витрат за кожним видом транспорту, що є необхідним для визначення митної вартості товарів згідно з вимогам частини 10 статті 58 МК України. Для підтвердження транспортних витрат за маршрутом перевезення товару сума фрахту має бути розподілена окремо: за морським перевезення від порту Шанхай (Китай) до порту Гданськ (Польща); за залізничним перевезенням від пункту перевалки Гданськ (Польща) до станції Мостиська (Україна) та від станції Мостиська (Україна) до пункту призначення. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МК України. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Отже, враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, оскільки транспортна складова не розраховується.

- з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84, рахунок №2025/PF/325 від 23.09.2025 із зазначенням терміну сплати послуг у вересні 2025 року. Банківських платіжних документів, які б підтверджували сплату послуг до митного оформлення надано не було. Неподання банківських документів не дає можливості перевірити числові значення митної вартості товарів в частині понесених витрат на транспортування, оскільки у супровідних транспортних документах наявні розбіжності.

- відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту від 27.12.2022 № DFK/24, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року).

В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України.

На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

Оформлення зазначеного вище товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД № 25UA403070009165U7 від 13.10.2025. Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 508848,10 грн.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19, від 25.11.2022 у справі №813/2733/17, від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 16.06.2023 у справі №825/2410/16, від 21.09.2023 у справі № 520/18432/21, від 27.12.2024 у справі №140/20717/23, від 16.01.2025 у справі №160/939/24, від 20.02.2025 у справі №160/33340/23, від 23.04.2025 у справі №160/12189/24.

Дослідивши зазначені в оскаржуваному рішенні №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025 розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне.

1. Щодо наявності додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування №84 від 04.01.2023, заявку на перевезення № 214 від 04.07.2025, коносамент № ZJSM25070461 від 11.07.2025, накладні УМВС № 599605 від 12.09.2025, №599654 від 12.09.2025, №599738 від 12.09.2025, №599878 від 12.09.2025, рахунок на оплату послуг перевезення № 2025/PF/325 від 23.09.2025, акт виконаних послуг № 69 від 29.09.2025, довідку про транспортні витрати від 23.09.2025.

Перевезення спірної товарної партії здійснювалось на підставі укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування №84 від 04.01.2023, відповідно до якого експедитором є IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o.

Положеннями договору транспортно-експедиційного обслуговування №84 від 04.01.2023 визначено, що предметом цього Договору є надання Експедитором (IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o) Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг (пункт 1.1).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 вказаного договору експедитор за договором має право: вибирати і змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати і змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта; укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Експедитор за договором зобов`язується: погоджувати з перевізниками, портами і залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного або морського транспорту для перевезення вантажів; забезпечувати на підставі Заявки Клієнта та за інструкціями Клієнта оформлення необхідних митних, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних та інших формальностей, проводити розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями, оформлювати за дорученням Клієнта необхідну вантажну документацію, вести оперативний контроль і облік перевезень вантажів Клієнта, в тому числі вести облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних складів, терміналів і інших об`єктів, інформувати Клієнта про відвантаження, рух і прибуття вантажів узгодженим способом.

Згідно з пунктом 3.2 договору №84 від 04.01.2023 клієнт зобов`язаний, зокрема, відшкодувати Експедитору всі додаткові витрати, що виникли при виконанні Експедитором обов`язків в рамках цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта (підпункт 3.2.14).

У відповідності до вимог пункту 4.1-4.2 договору №84 від 04.01.2023 у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

Оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється Клієнтом протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури. Рахунок-фактура повинен бути виставлений протягом двох робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.

Таким чином, за умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування №84 від 04.01.2023 вартість перевантаження (перевалки) включається у загальну вартість витрат, зазначених в інвойсі та акті виконаних робіт, а тому не є додатковими витратами, які потребують окремого виділення витрат на перевантаження з загальної вартості послуг, у зв`язку з чим доводи митниці в цій частині є необґрунтованими.

2. Щодо розбіжності у товаросупровідних документах та довідці про транспортні витрати в частині зазначення місця відвантаження та відправки судна.

Судом встановлено, що у рахунку-фактурі (інвойсі) №DF2025-9В від 26.06.2025 портом відправлення зазначено Шанхай, Китай. Цей же порт відправлення (відвантаження товару) зазначений і в інших транспортних документах, а саме: заявці на транспортно-експедиторське обслуговування до Договору №84 від 04.01.2023, коносаменті №ZJSM25070461, рахунку (інвойсі) №2025/PF/325 від 04.01.2023, акті виконаних робіт №69 від 29.09.2025. Крім того, за змістом довідки про вартість транспортних витрат від 23.09.2025 декларанта повідомлено, що сума транспортних витрат на перевезення вантажу в контейнерах MRKU4153763, TRHU5300843, SELU4100842, MSKU9668399, BL ZJSM25070461, який прямує з порту Шанхай, Китай на адресу компанії ТОВ «Мототехімпорт» склала 17120,00 дол.США, в тому числі перевезення за маршрутом Циндао, Китай Пшемисль Мостиська, Україна та НРР 13880,00 дол.США, ТЕО за межами кордону України 120,00 дол.США, доставка за маршрутом Пшемисль Мостиська, Україна Тернопіль, Україна складає 3120,00 дол.США.

Отже, зазначені документи не містять розбіжностей, у зв`язку з чим доводи митниці в цій частині є безпідставними.

3. Стосовно зауваження митниці, що у пункті 8 заявки на перевезення від 14.07.2025 № 214 замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Container vessel / Судно типу «Контейнеровоз», а згідно з пунктом 11 цієї заявки перевезення здійснюється по маршруту «порт Шанхай, Китай Тернопіль, Україна», що є неможливим враховуючи замовлений тип транспортного засобу.

Суд зазначає, що митним органом не обґрунтовано, яким чином зазначення того чи іншого типу транспортного засобу в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування №214 від 04.07.2025 до Договору №84 від 04.01.2023 впливає на можливість здійснення нею перевірки саме числових показників заявленої митної вартості задекларованого товару. У заявці зазначено загальний маршрут перевезення вантажу - порт Шанхай, Китай - місто Тернопіль, Україна. На момент укладання заявки до договору перевезення, сторонам договору були відомі лише морський маршрут перевезення вантажу та тип транспортного засобу, яким воно буде здійснюватися, оскільки цей маршрут є сталим для перевезення, тому у заявці і зазначений тип транспорту - судно типу «контейнеровоз». Сам маршрут наземного перевезення вантажу та тип транспорту для його здійснення обирала компанія-перевізник після його доставки морським маршрутом для якнайшвидшої доставки в кінцевий пункт призначення, тому маршрут наземного перевезення вантажу не міг бути зазначений у заявці. Слід зауважити, що акт виконаних послуг складено та підписано сторонами після завершення усіх наданих послуг з перевезення (29.09.2025), тому у ньому відображені вже всі етапи перевезення та типи транспорту, яким воно здійснювалось, у тому числі перевезення залізничним транспортом.

Сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином зазначене митницею не є розбіжністю в заявці на перевезення в розумінні положень статей 53, 54 МК України, не впливає на можливість перевірки числових показників вартості транспортних витрат, ґрунтується на неправильному тлумаченні відомостей цих документів, а тому є безпідставним.

4. Щодо доводів митниці, що в рахунку від 23.09.2025 №2025/PF/325 та акті виконаних робіт від 29.09.2025 № 69 вартість фрахту зазначено однією загальною сумою 13 880 доларів США з урахування перевалки за маршрутом Шанхай, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна, без розподілу витрат на морське та залізничне перевезення, що не надає можливості чітко визначити складові транспортних витрат за кожним видом транспорту.

Як встановлено судом, заявкою № 214 від 04.07.2025 до договору №84 від 04.01.2023 сторонами узгоджено маршрут проходження вантажу: порт Шанхай, Китай - м. Тернопіль, Україна. Вартість послуг: 17120,00 доларів США (4 контейнери).

З коносаменту № ZJSM25070461 від 11.07.2025, залізничних накладних № 599605 від 12.09.2025, №599654 від 12.09.2025, №599738 від 12.09.2025, №599878 від 12.09.2025, акту виконаних послуг № 69 від 29.09.2025, довідки про транспортні витрати від 23.09.2025 слідує, що здійснювалось міжнародне перевезення вантажу залізничним та морським транспортом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV (далі Закон № 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно з положеннями статті 4 цього ж Закону транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

У відповідності до частини третьої статті 8 Закону № 1955-IV експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно виходячи із взаємодії з компанією-експедитором IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o. У свою чергу залучення компанією-перевізником будь-яких суб`єктів на виконання обов`язку "організувати перевезення" (у даному випадку, PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.) характеризує лише обраний компанією-перевізником спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з компанією-перевізником. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 по справі №804/4963/16.

У складеному компанією-експедитором IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o. рахунку (інвойсі) від 23.09.2025 №2025/PF/325 зазначено, що фракт з урахуванням перевалки та НРР по контейнерах MRKU4153763, TRHU5300843, SELU4100842, MSKU9668399, BL ZJSM25070461, коносаменту ZJSM25070461 за маршрутом Шанхай, Китай Пшемисль Мостиська, Україна 13880,00 дол.США. Акт виконаних робіт №69 від 29.09.2025 по договору №84 від 04.01.2023, підписаний експедитором та декларантом, містить аналогічну інформацію. При цьому вартість перевезення вантажу за згаданим маршрутом кореспондується зі змістом довідки про вартість транспортних витрат від 23.09.2025.

Суд зауважує, що у разі відсутності законодавчо визначеного вичерпного переліку доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими допустимими доказами. Митним кодексом України не визначено, що витрати на транспортування повинні підтверджуватися виключно фінансовими чи бухгалтерськими документами, а тому довідка про транспортні витрати є належним і допустимим доказом на підтвердження таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Суд зазначає, що митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення. Відсутність зазначення розподілу витрат на морське та залізничне перевезення не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Отже, факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості повною мірою підтверджуються наданими митниці документами, які кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами.

5. Стосовно ненадання банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортних послуг відповідно до наданих декларантом до митного оформлення договору транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 №84 та рахунку №2025/PF/325 від 23.09.2025.

У постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

При цьому суд зауважує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Таким чином, зауваження митниці стосовно ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.

6. Щодо посилання митниці на те, що позивачем не подано митну декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей, то суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Контрактом № DFK/24 (пункт 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) № DF2025-9B від 26.06.2025, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

За наведеного вище, суд вважає, що описане відповідачем зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Тернопільською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Декларантом листом за вих.№ 300901 від 30.09.2025 товариство додатково надало митниці: комерційну пропозицію, прайс-лист виробника від 12.05.2025; виписки з особистого банківського рахунку за липень, серпень 2025 року. При цьому у вказаному листі також надано пояснення щодо підтвердження транспортних витрат, надання банківських документів, копії митної декларації країни відправлення.

Щодо вимоги митниці надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною третьою статті 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до частини другої статті 53 МК України означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п`ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості. Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням зазначеного митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Між тим, як встановлено з рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000274/2 від 12.09.2025, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною митною декларацією документів та наведених у ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність наданих позивачем первинних документів для митного оформлення імпортованого товару та відсутність підстав для застосування при цьому резервного методу визначення митної вартості товару, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжною інструкцією № 2907708477 від 27.10.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6106,18 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403070/2025/000326/2 від 10.10.2025, прийняте Тернопільською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6106,18 грн (шість тисяч сто шість гривень 18 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259.

Відповідач Тернопільська митниця, місцезнаходження: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.01.2026.

Суддя К.В.Мінаєва