Ухвала суду № 133143909, 07.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів та зупинення провадження у справі

07 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/21493/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог з 01.01.2016 по 18.07.2022,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 16.09.2022.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представник позивача надав заяву про поновлення строку звернення з позовом, в якій вказував, що при звільненні йому грошовий атестат не вручався. Зазначає, що про нараховані йому суми за час служби дізнався у серпні 2025, отримавши відповідь на адвокатський запит. Позов поданий до суду у вересні 2025 , тобто у межах тримісячного строку. Просить поновити строк звернення з позовом, оскільки йому при звільненні не було вручено грошовий атестат.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі вказано, що питання дотримання строків звернення з позовом буде вирішуватись в ході розгляду справи по суті.

На виконання вимог ухвали про витребування доказів, відповідач надав суду копію грошового атестата від 16.09.2022 №643, у якому позивач підтвердив правильність даних своїм підписом. Факт видачі позивачу атестата підтверджується його підписом 16.09.2022 у журналі під №643 від 16.09.2022.

Ухвалою від 24.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 16.09.2022.

На виконання вимог ухвали представник позивача надіслав заяву про поновлення строку звернення з позовом, в якій зазначив, що грошовий атестат не містить застосованого розміру прожиткового мінімуму та коефіцієнту індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тому, навіть отримавши грошовий атестат, позивач не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав. Відповідач не повідомляв про застосований розмір коефіцієнту індексу споживчих цін. Спірні правовідносини виникли до внесення змін в законодавство щодо процесуальних строків звернення до суду. Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався отримавши відповідь на адвокатський запит.

Представник позивача додатково надав заяву про поновлення процесуального строку звернення з позовом, у якій просить врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 12.12.2025 у справі №460/7194/24. Зазначає, що Верховний Суд у вищезгаданій постанові зазначив, що нарахування та виплата грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, підлягає виплаті роботодавцем у складі повного розрахунку відповідно до статті 116 КЗпП України, а тому цей період охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Отже, враховуючи визнання неконституційним частини першої статті 233 КЗпП України, а також беручи до уваги позицію Верховного Суду, строк на звернення до суду із позовом за період з 19.07.2022 року і по останній день місяця, що передував місяцю, у якому відбулося звільнення, взагалі відсутній. За таких обставин, при вирішенні питання щодо додержання позивачем строку на звернення до суду із позовом, початок даного строку слід обчислювати з місяці, у якому відбулося звільнення і такий строк охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Ухвалою від 06.01.2026 суд продовжив розгляд адміністративної справи в частині позовних вимог з 01.01.2016 по 18.07.2022.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження розгляду справи в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 16.09.2022, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2025 року у справі №460/7194/24, на яку посилається представник позивача, вказав, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, ухваленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.

Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи викладене, з метою вирішення питання щодо подальшого розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене позивачу грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які відповідач зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких військовослужбовець міг об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. У випадку відсутності таких доказів, письмові пояснення з обґрунтуванням їх відсутності.

На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв`язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.

Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.

Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.

Проте, відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Зобов"язати відповідача надати суду протягом 10-ти днів з дня отримання ухвали розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене позивачу грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які відповідач зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких позивач міг об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. У випадку відсутності таких доказів, письмові пояснення з обґрунтуванням їх відсутності.

Попередити відповідача, що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/21493/25 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії до надходження витребуваних доказів.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині зупинення провадження до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Капинос