ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 р. р. Справа № 2а-6579/09/1370
16 год. 44 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.,
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: Кравчука П.І.;
представника відповідача: Мисак С.П.;
представника третьої особи: Войціха Д.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал»до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору контрольно-ревізійний відділ у Перемишлянському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в с т а н о в и в :
Міське комунальне підприємство «Перемишляниводоканал»(далі МКП «Перемишляниводоканал») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області (далі ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області), в якому просить суд скасувати рішення відповідача від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним та необґрунтованим, оскільки отримані в погашення боргу за надані МКП «Перемишляниводоканал»послуги суми включались до валових доходів підприємства, відображались в деклараціях з податку на прибуток, а також включались до податкових зобовязань, а заробітна плата виплачувалась працівникам позивача з відповідними відрахуваннями до бюджетів та цільових фондів без будь-яких порушень щодо строків та розмірів цих відрахувань. Крім того, позивач зазначає, що порушення МКП «Перемишляниводоканал»вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»носить формальний характер, викликане обєктивними обставинами та таке, що не заподіяло і не могло заподіяти шкоди суспільним інтересам. Також, додатково пояснив, що виходячи із дати винесення оскаржуваного рішення 19.05.2009 року, останнім днем порушення норм з регулювання обігу готівки, за яке можливе застосування фінансових санкцій є 18.05.2008 року.
Протокольною ухвалою судового засідання 11.11.2009 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору контрольно-ревізійний відділ у Перемишлянському районі Львівської області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Визнав факт порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, проте, заперечив проти застосування штрафних (фінансових) санкцій у звязку з відсутністю негативних наслідків для відповідача та Державного бюджету. Додатково зазначав, що МКП «Перемишляниводоканал»не вчинено жодних дій, які б свідчили про намір заподіяти шкоду інтересам держави в особі ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області. У звязку з відсутністю можливості стягнення з абонентів заборгованості і, відповідно, відрахування з неї необхідних платежів до бюджетів, а також погашення заборгованості по виплаті заробітної плати позивачем прийнято рішення про залучення працівників МКП «Перемишляниводоканал»до збору коштів від споживачів. Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, подав до суду письмові заперечення від 29.12.2009 року № 8807/9/10-2а-6579/09/1370, в яких зазначив, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності у встановленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень встановленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні фінансові санкції на підставі подання органів контролю. У разі виявлення порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
В судовому засіданні представник відповідача додатково зазначив, що штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України у встановленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. У звязку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, проти позову заперечив усно. В судовому засіданні пояснив, що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал»за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, у звязку з чим, до ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області направлено подання від 30.04.2009 року № 33-15/229 «Про застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»для прийняття відповідного рішення у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.3.1. Плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу у Перемишлянському районі на І квартал 2009 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 11.03.2009 року № 21 та № 22, контрольно-ревізійним відділом у Перемишлянському районі Львівської області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал», за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2009 року № 33-38/6 «Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал»за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року».
З вказаного вище акту ревізії вбачається, що ревізією встановлено порушення відповідачем вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме несвоєчасне та не в повній сумі оприбуткування всієї готівки, що надходила до каси, а також невідповідність сумам готівки, що оприбутковувалась, сумам готівки, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.
У звязку з виявленими порушенням, контрольно-ревізійним відділом у Перемишлянському районі направлено до ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області подання від 30.04.2009 року № 33-15/229 «Про застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»для прийняття відповідного рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
На підставі акту від 22.04.2009 року № 33-38/6 «Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал»за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року», подання контрольно-ревізійного відділу у Перемишлянському районі Львівської області від 30.04.2009 року № 33-15/229 «Про застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»та п. 11 ст. 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», згідно з ст. 1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95, ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області прийнято рішення від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 501952 грн. 30 коп.
Рішенням ДПА у Львівській області від 09.07.2009 року № 14441/10/25-005/592 та ДПА України від 29.09.2009 року № 4490/6/25-0415 скарги МКП «Перемишляниводоканал»залишені без задоволення, а рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.
Спір між сторонами виник стосовно правомірності висновків контрольно-ревізійного відділу у Перемишлянському районі Львівської області щодо порушення позивачем вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а відтак, правомірності винесення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області рішення від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та суми таких санкцій.
Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), вимоги до організації готівкових розрахунків, порядок оформлення касових операцій, порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси, а також контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320.
Вказане Положення розроблено відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України»та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до термінів, визначення яких наводиться у п. 1.2 розділу 1 цього Положення, готівкові розрахунки платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не повязані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касові документи документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Вимоги до організації готівкових розрахунків визначені розділом 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320.
Згідно з п. 2.6 цього Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Крім того, вказаним пунктом зазначено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
З акту ревізії від 22.04.2009 року № 33-38/6 «Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал»за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року»вбачається, що протягом ревізійного періоду 2007 року (квітень-грудень) із заробітної плати працівників підприємства на підставі платіжних відомостей утримано в оплату послуг 39640 грн. 36 коп. Із вказаної суми утримано із відображенням оплати по абонентах-працівниках підприємства у вересні 2007 року в сумі 1690 грн. 63 коп. Таким чином, протягом вказаного вище періоду проведено виплату заробітної плати готівковими коштами, що поступили від споживачів послуг водопостачання та водовідведення без збереження записів по касовій книзі на суму 37949 грн. 73 коп.
Крім того, протягом 2008 року із заробітної плати працівників підприємства на підставі платіжних відомостей утримано в оплату послуг 69618 грн. 80 коп. Із вказаної суми утримано із відображенням оплати по абонентах-працівниках підприємства в загальній сумі 7178 грн. 07 коп. Таким чином, протягом 2008 року проведено виплату заробітної плати готівковими коштами, що поступили від споживачів послуг водопостачання та водовідведення без відображення записів по касовій книзі на суму 62440 грн. 73 коп.
Отже, матеріалами справи встановлено, що всього не оприбутковано готівки в касі МКП «Перемишляниводоканал»на загальну суму 100390 грн. 46 коп.
Крім того, суд зазначає, що за даними бухгалтерського обліку контрольно-ревізійним відділом у Перемишлянському районі Львівської області встановлено розбіжності в оборотах в розрізі місяців по Дт 661 рахунку та Кт 361 рахунку. Так, за 2007 рік утримано із заробітної плати працівників в оплату за послуги по Дт 661 коштів на суму 46666 грн. 65 коп., а по Кт 361 по графі «заробітна плата»відображено поступлення в оплату на суму 43100 грн. 61 коп. Розбіжність складає суму у розмірі 3566 грн. 04 коп. Тобто, на вказану суму поступлених готівкових коштів не відображено поступлення плати за послуги від населення, а готівка видана по платіжних відомостях без відображення по касовій книзі. За 2008 рік утримано із заробітної плати по Дт 661 рахунку суму 69618 грн. 90 коп., а по Кт 361 по графі «заробітна плата»відображено поступлення в оплату на суму 73109 грн. 79 коп. Тобто, відображено поступлення платежів за послуги на суму 3490 грн. 99 коп. більше, ніж утримано із заробітної плати.
При цьому з письмових пояснень головного бухгалтера ОСОБА_4 вбачається, що з метою ліквідації дебіторської заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення всі працівники підприємства були задіяні у зборі коштів-боргів від абонентів, якими одночасно погашалась заборгованість працівникам МКП «Перемишляниводоканал»по заробітній платі.
Аналогічні пояснення були дані колишнім директором МКП «Перемишляниводоканал»ОСОБА_5, який, крім вказаного вище, додатково пояснив, що контроль за веденням даних операцій по оплаті із віднесенням в рахунок оплати праці вела начальник абонентського відділу ОСОБА_6
З пояснень начальника абонентського відділу МКП «Перемишляниводоканал»ОСОБА_6 вбачається, що всі працівники підприємства були задіяні в доставці адресних повідомлень боржникам і одночасно брали плату за послуги, в чому були зацікавлені, так як їм було дозволено залишати собі частину оплати для погашення заборгованості по заробітній платі, а частину здавали в касу.
При цьому, контрольно-ревізійним відділом у Перемишлянському районі Львівської області встановлено, що працівникам МКП «Перемишляниводоканал»на підставі платіжних відомостей видавалась готівка, яка поступала від абонентів платників послуг, але не оприбутковувалась по касовій книзі позивача.
Отже, з викладеного вбачається несвоєчасне та не в повній сумі оприбуткування позивачем всієї готівки, що надходила до каси.
Пунктом 3.1 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
А, згідно з п. 4.10 розділу 4 цього Положення, перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюють визначені законодавством органи контролю відповідно до їх компетенції.
Суд, аналізуючи норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320 приходить до висновку, що законодавцем встановлено обовязок підприємств і підприємців щодо повного та своєчасного оприбуткування у касах готівки. При цьому, згідно з п. 1.2 розділу 1 цього Положення, під оприбуткування готівки слід розуміти проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок контрольно-ревізійного відділу у Перемишлянському районі Львівської області про порушення МКП «Перемишляниводоканал»вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, а саме несвоєчасне та не в повній сумі оприбуткування всієї готівки, що надходила до каси, а також невідповідність сумам готівки, що оприбутковувалась, сумам готівки, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.
Щодо правомірності винесення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області рішення від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначення суми таких санкцій, суд зазначає наступне.
Вимоги щодо контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою передбачені розділом 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320.
Згідно з п. 7.3 розділу 7 цього Положення, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності у встановленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Суд зазначає, що п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/ або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Зі змісту п. 2 вказаного вище Указу вбачається, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України у встановленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. А, з ч. 2 цієї статті вбачається, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування, визначаються вказаним Кодексом та іншими законодавчими актами.
Види адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 239 Господарського кодексу України. При цьому, перелік адміністративно-господарських санкцій, які передбачені Господарським кодексом України, не є вичерпним. Так, згідно з ч. 1 вказаної статті, одним з видів таких санкцій є адміністративно-господарський штраф.
Поняття адміністративно-господарського штрафу та загальні підстави його застосування дається у ст. 241 Господарського кодексу України. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами, правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки, у розумінні ст.ст. 238, 239 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарськими санкціями, а тому, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.
Застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Як вбачається з акту ревізії від 22.04.2009 року № 33-38/6 «Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Перемишляниводоканал»за період з 01.04.2007 року по 01.03.2009 року»виплата заробітної плати готівковими коштами, які поступали від споживачів послуг водопостачання та водовідведення без відображення записів по касовій книзі, проводилось протягом звітного періоду квітень-грудень 2007 року на суму 37949 грн. 73 коп. та протягом звітного періоду 2008 року на суму 62440 грн. 73 коп.
На підставі вказаного вище акту рішенням ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 19.05.2009 року № 0000572333 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 501952 грн. 30 коп. (100390 грн. 46 коп. х 5) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки.
Виходячи із дати винесення оскаржуваного рішення від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, останнім днем порушення норм з регулювання обігу готівки, за яке можливе застосування фінансових санкцій є 18.05.2009 року.
Таким чином, окрім виплат, проведених у 2007 році, не можуть братись до уваги для розрахунку штрафних (фінансових) санкцій виплати, проведені в січні-травні 2008 року.
Як вбачається з платіжних відомостей на видачі авансу (зарплати), працівникам МКП «Перемишляниводоканал»виплачено заробітну плату готівковими коштами без відображення записів по касовій книзі в січні 2008 року на суму 2796 грн. 99 коп., в лютому 2008 року на суму 4545 грн. 74 коп., в березні 2008 року на суму 6227 грн. 54 коп., в квітні на суму 3255 грн. 87 коп., в травні на суму 2761 грн. 58 коп., всього на суму 19587 грн. 72 коп.
З огляду на викладене, розраховуючи розмірі штрафних (фінансових) санкцій, відповідач повинен був виходити із виплати заробітної плати на суму 42853 грн. 01 коп. (62440 грн. 73 коп. 19587 грн. 72 коп.).
Таким чином, в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, до позивача повинні були засновані штрафні (фінансові) санкції на суму 214265 грн. 05 коп., а саме: 42853 грн. 01 коп. х 5 = 214265 грн. 05 коп.
Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до МКП «Перемишляниводоканал»суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 287687 грн. 25 коп. (501952 грн. 30 коп. 214265 грн. 05 коп.).
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність позивача, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області від 19.05.2009 року № 0000572333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування до Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал»суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 287687 грн. 25 коп. (двісті вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят сім тисяч двадцять пять копійок).
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Присудити на користь Міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал»(місцезнаходження: 81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Галицька, буд. 38, код ЄДРПОУ - 25231485) судові витрати у розмірі 01 грн. 95 коп. (одна гривня девяносто пять копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 червня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.
Судове рішення № 13314385, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6579/09/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: