Рішення № 133143783, 06.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року Справа№200/8343/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020844 від 17.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 26.01.2004 по 01.01.2005 та з 01.09.2025 по 10.10.2025 (день подачі заяви на призначення пенсії) на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 10.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити і виплатити пенсію за віком з 10.10.2025.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідні періоди роботи, не зважаючи на те, що такі підтверджені належними документами у встановленому порядку.

Ухвалою суду від 04.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 10.10.2025 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначена заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України у Донецькій області: прийнято рішення від 17.10.2025 №046350020844 про відмову у призначенні пенсії.

Цим рішенням відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з тим, що заявник не досяг необхідного пенсійного віку відповідно до ч.3 ст.114 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону №1058-ІV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі Закон №2148-VIII), яким Закон №1058-ІV доповнено Розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Так, частиною третьою статті 114 Закону №1058-ІV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Постанова №202) затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Список).

Відповідно до п.І Списку, до робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку за Постановою №202, належать підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Як встановлено судом, оспорюваним рішенням від 17.10.2025 №046350020844 позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-ІV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Згідно з цим рішенням, відповідач встановив, що загальний страховий стаж позивача складає 45 років 0 місяців 01 днів. Пільговий стаж роботи заявника на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку становить 23 роки 11 місяців 28 днів, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 21 рік 0 місяців 25 днів, навчання за фахом становить 02 роки 11 місяців 03 дні.

Як вбачається з витягу ППВП ПФУ форми РС-право позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу роботи період роботи 26.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.09.2025 по 10.10.2025, без значення відповідачем причин.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить, зокрема, такі записи (у спірний період):

З 26.01.2024 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, дата звільнення у трудовій книжці відсутня.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.2025 №726, позивач дійсно працював у період з 26.01.2024 по 02.08.2016 за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 (постанова КМУ №36).

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.10.2025 №648, позивач дійсно працював у період з 01.01.2022 по 10.10.2025 за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 (постанова КМУ №461).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягай встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до ст.56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно із ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються до органу Пенсійного фонду України.

Згідно з пп.5 п.2.1 розд.ІІ Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення трудового стажу іншими документами виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як встановлено судом, записи у трудовій книжці позивача про періоди роботи, що зараховуються пільгового стажу за посадами згідно з Постановою №202, виконані відповідно до правил ведення трудових книжок, містять дати та номери наказів. При цьому, ці періоди частково зараховані відповідачем до страхового та пільгового стажу за Списком №1.

Відтак, трудовою книжкою позивача підтверджуються періоди роботи позивача, які не враховані відповідачем до страхового та пільгового стажу, на посаді, що передбачені Постановою №202, а саме: 26.01.2004 по 31.12.2024 та з 01.09.2025 по 10.10.2025 електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею.

Пояснень з приводу того, чому саме ці періоди не враховано відповідачем до стажу позивача, суду не надано. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Що ж стосується періоду роботи за 01.01.2025, про який позивач просить у позовній заяві, суд зазначає, що такий період (01 день - 01.01.2005) врахований відповідачем до його страхового та пільгового стажу, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії 17.10.2025 №046350020844 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за незалежно від віку мають, зокрема, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

За наслідками розгляду цієї справи судом визнано за позивачем право на зарахування до пільгового стажу за Постановою №202 відповідних періодів роботи.

Проте, суд звертає увагу, що повноважним органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого й належить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.

Отже, вимога щодо зобов`язання призначити пенсію позивачу за встановлених обставин є передчасною.

Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути питання щодо призначення пенсії за віком із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки позов містив одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, то розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Суд встановлено, що у позовній заяві фактично було заявлено одну вимогу немайнового характеру. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20грн.

З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.10.2025 №046350020844 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи з 26.01.2004 по 31.12.2004 та з 01.09.2025 по 10.10.2025 (день подачі заяви на призначення пенсії) на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 10.10.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Зеленов