Постанова № 13313809, 10.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 р. справа № 2а-27087/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Бакурової Г.І., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 19 листопада 2008 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

18 жовтня 2010 року позивачем отримано інформацію Пролетарської районної у місті Донецьку ради про те, що вказаним органом державної реєстрації 20 червня 2002 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 19 листопада 2008 року по 04 травня 2009 року центром зайнятості виплачувалася допомога по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 11051,80 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 11051,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перебування на обліку як безробітний підприємницькою діяльністю не займався, доходи не отримував. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 19 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Будьонівсько-Пролетарської районної філії Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що він як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрований.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 19 листопада 2008 року призначено допомогу по безробіттю.

З листа Пролетарської районної у місті Донецьку ради від 18 жовтня 2010 року № 01-12-1048 позивачу стало відомо, що 20 червня 2001 року відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. Припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача не здійснювалося.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період з 19 листопада 2008 року по 04 травня 2009 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 11051,80 грн.

05 травня 2009 року відбулося останнє відвідування відповідачем центру зайнятості в якості безробітного.

У звязку з наведеним 13 травня 2009 року прийнято наказ № НТ090513 про припинення виплати допомоги та зняття ОСОБА_2 з обліку з 05 травня 2010 року.

26 жовтня 2010 року прийнято наказ № НТ101026 про повернення незаконно отриманих ним коштів за період з 19 листопада 2008 року по 04 травня 2009 року в розмірі 11051,80 грн., про що на його адресу направлено лист від 26 жовтня 2010 року №01/1352.

Лист отримано відповідачем 01 листопада 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Пролетарської районної у місті Донецьку ради від 20 червня 2001 року відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. 22 липня 2009 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про внесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством. Запис про остаточне припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача у вказаному реєстрі не міститься (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на те, що його підприємницьку діяльність припинено до звернення до центру зайнятості, в ході розгляду справи підтвердження не знайшло, у звязку з чим є неприйнятним.

Інші посилання відповідача є також неприйнятними, оскільки не спростовують факт невиконання ним як застрахованою особою, що зареєстрована як безробітна, обовязку щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37176002002327 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) допомогу по безробіттю в сумі 11 051 (одинадцять тисяч пятдесят одну) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.