Ухвала суду № 133136955, 07.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/154/26

Провадження 2-о/201/4/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 січня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра в складі: головуючого - судді Покопцевої Д.О., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

06.01.2026р. до Соборного районного суду надійшла вказана заява, датована 22.12.2026р., за підписом представника заявника - адвоката Дворецької Я.І. (діє згідно ордеру від 22.12.2025р.), в якій останній просить суд:

- встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

- встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю серія ДП Дн № 011433, виданого Волоською сільською Радою народних депутатів 03.01.1997р., на підставі рішення виконавчого комітету Волоської сільської Ради народних депутатів від 18.12.1996р. №63, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10862, на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481500:01:041:0153, площею 0,12 га, розташовану на території садового товариства «Альбатрос» діл. НОМЕР_3 Волоської сільської ради, для ведення садівництва, в якому помилково зазначено прізвище, ім?я та по батькові власника: « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування заяви, зокрема, вказується, що:

- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками заявника;

- заявник хоче подарувати їм належну йому земельну ділянку, але через розбіжність написань прізвищ ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (-а) родина заявника позбавлена можливості скористатися податковою пільгою, передбаченою ст.174 ПК України, що спричиняє на них додатковий податковий тягар;

- була виявлена граматична помилка у самого правовстановлюючому документі на земельну ділянку (прізвище заявника вказане ОСОБА_6 , а не ОСОБА_5 , як у паспорті після обміну), що позбавляє заявника права розпорядитися своїм майном, оскільки ці розбіжності не дозволяють однозначно ідентифікувати його як власника;

- наразі неможливо усунути ці розбіжності іншим шляхом, тому заявник звертається до суду з метою реалізації його права на дарування земельної ділянки батькам.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

Судом в порядку ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - заявника у справі.

Як вбачається з відповіді № 2216376 від 07.01.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру, заявник з 17.06.2002р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо можливості прийняття заяви до розгляду

Вивчивши матеріали справи суд враховує наступне.

Вивченням заяви встановлено, що наразі вона не відповідає вимогам норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (Постанова ВС від 05.02.2025р. у справі № 183/4366/24).

При залишенні заяви без руху, суд керується положеннями ч. 9 ст. 10, ст. 185 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, оскільки главами 1 та розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК України.

Щодо можливості прийняття заяви до розгляду

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Частина 1 ст. 318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз норм ЦПК України дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Для розгляду заяви по суті заявник в окремому провадженні має довести наведені умови, зокрема, те, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Для цього заявник до заяви про встановлення факту має подати докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт (факт родинних відносин, факт належності земельної ділянки), але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таких документів до заяви ОСОБА_1 не додано.

Підсумки

З врахуванням викладеного заявнику на виконання вимог ст.318 ЦПК України пропонується подати заяву, в якій мають бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт родинних відносин між ним та його батьками і факт належності його земельної ділянки (тобто в позасудовому порядку), і надати докази цього.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд вказує, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21, провадження № 14-116цс22).

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,, - залишити без руху, про що повідомити заявника та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Д.О. Покопцева