Постанова № 133135720, 06.01.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/7183/25

Провадження № 3/456/233/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

06 січня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Компанія Орфей» (ЄДРПОУ 37225658), юридична адреса: Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 11Б,

за частиною 1 ст. 163-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Компанія Орфей», вчинив правопорушення порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, чим порушено вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи на 06.01.2026, заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подав.

Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення, не надходження від нього клопотання про відкладення розгляду справи, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, полягає у неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Згідно пункту 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно пункту 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Компанія Орфей», вчинив правопорушення порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, чим порушено вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Дане правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011898/1978/Ж13/13-01-04-06/37225658 від 09.12.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Компанія Орфей», вчинив правопорушення порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, чим порушено вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП /а.с.1/;

- актом від 24.11.2025 №52911/13-01-04-06/37225658 про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, відповідно до якого в результаті проведення камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «Компанія Орфей» порушено вимоги п.57.1 ст. 57, п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями, а саме порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій передбачених ст. 124 ПКУ. ТОВ «Компанія Орфей» самостійно визначило та подало декларацію, (уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств) в яких задекларувало суми податкових зобов`язань до сплати. Перевіркою встановлено, що відповідно до податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств від 10.11.2025 №9347337530: граничний термін сплати 19.11.2025; дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 20.11.2025; сума податкового боргу, що сплачено 5400; кількість днів прострочення 1 /а.с.2-3/;

- копією повідомлення-виклику №46352/6/13-01-04-06 від 25.11.2025 /а.с.6/;

- актом неявки №1977/13-01-04-06 від 09.12.2025 /а.с.5/;

- актом №1979/13-01-04-06 від 09.12.2025 про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення №011898/1978/ж13/13-01-04-06/37225658 від 09.12.2025 /а.с.9/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, суддя не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 /вісімдесят п`ять/ грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 /шістсот п`ять/ грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300?2, 300-3 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя О. Ю. Писарев