Постанова № 13313506, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2010 р. Справа №2а-10656/10/7/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю Колдіна О.В.,

від відповідача представник за довіреністю Вітченко В.В.

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.64-67), просить скасувати податкові повідомлення рішення №0006354001/1 від 10.06.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі висновків якої прийняте оскаржуване повідомлення рішення, відповідач дійшов до неправильних висновків щодо господарської діяльності позивача з реалізації купажів оброблених коньяків, що не пройшли усіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва і використовуються у виробництві готових коньяків, оскільки така продукція не обкладається акцизним збором. Отже позивач вважає, що висновки позивача є необґрунтованими, а податкове повідомлення рішення, яким позивачу нараховане податкове зобовязання з акцизного збору та штрафні санкції підлягає скасуванню.

Відповідач заперечує проти адміністративного позову, просить у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.59-60).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Сімферопольський виноробний завод» зареєстроване 12.04.1996р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, код 05414657, здійснює діяльність на підставі Статуту (а.с.8-14).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати акцизного збору за період з 01.07.09р. по 31.12.09р.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт перевірки №88/40-01/05414657 від 16.03.2010р. (а.с.10-21) (далі акт перевірки), відповідно до висновків якого відповідачем були встановлені порушення позивачем:

1)п. 4.2. ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови» та п. 2.3.5 КДУ 00011050-15.91.10: 2008 «Основні правила виробництва і зберігання коньяків України», а саме - реалізація марочних та колекційних коньяків здійснювалась наливом.

2) ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995р. №329/95-ВР із змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.1996р. №178/96-ВР із змінами і доповненнями та ст.ст. З, 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. №18-92, що привело до заниження сум податкових зобов'язань з акцизного збору від оборотів з реалізації продукції за період з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. на загальну суму 1379286,0грн. (в тому числі по періодам: липень 2009р. 121986,20грн., серпень 2009р. 206291,40грн., вересень 2009р. 117881,40грн., жовтень 2009р. 123775,40грн., листопад 2009р. 226921,80грн., грудень 2009р. 688522,80грн.).

На підставі висновків, зроблених в акті перевірки відповідачем було пройняте податкове повідомлення - рішення №000504001/0 від 25.03.2010р. (а.с.15), яким позивачу нараховане податкове зобовязання з акцизного збору у сумі 1379286 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 582292,76грн., а всього 1961578,76грн.

Внаслідок оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення в апеляційному порядку, відповідач скасував його у частині нарахування акцизного збору у сумі 65548,40грн. та штрафних санкцій у сумі 51492,42грн., а в іншій частині залишив без змін та прийняв нове податкове повідомлення рішення від 10.06.2010р. №0006354001/1 (а.с.61).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено заниження акцизного збору за реалізовану ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» та ТОВ СП «Аквавінтекс» продукцію: Коньяк України ординарний 5 зірочок, Коньяк України оброблений 3 зірочки, Коньяк України оброблений 4 зірочки, всього у кількості 25570,00дал.

Відповідно акту перевірки, при перевірки цього питання відповідач використовував товаро транспортні накладні, рахунки, копії договорів поставки, податкові накладні, розрахунки акцизного збору, інші документи.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що у ході перевірки було встановлено, що реалізація позивачем продукції, а саме «Коньяки України» здійснена з порушенням п. 4.2. ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови» та п. 2.3.5 КДУ 00011050-15.91.10: 2008 «Основні правила виробництва і зберігання коньяків України», а саме встановлено, що реалізація марочних та колекційних коньяків здійснювалась наливом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», з підстав не нарахування акцизного збору на реалізовану продукцію.

Відповідно до акту, перевіркою повноти визначення акцизного збору встановлено його заниження всього на суму 1379286грн.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що при відвантаженні коньяків наливом встановлено використання позивачем товаро транспортних накладних не встановленої для алкогольних напоїв форми. Порушено Інструкцію про застосування форм товарно транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затверджену наказом Міністерства транспорту України від 28.04.05р. №154.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ СП «Аквавінтекс» були укладені договори на поставку від 03.07.09р. №03/07 (а.с.36) та від 23.07.09р. №22 (а.с.89-90), предметом яких є передача покупцеві права власності на товар купажі коньяків.

Між позивачем та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» було укладено договір на поставку від 22.05.09р. №21 (а.с.144), предметом якого є передача покупцеві права власності на товар купаж коньячний (купаж коньяку України 3 зірочки, купаж коньяку України 4 зірочки, купаж коньяку України 5 зірочок).

Суд зазначає, що товар, право власності на який було передано позивачем за вказаними договорами контрагентам, фактично не є підакцизним товаром та не є обєктом нарахування та сплати акцизного збору, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та порядок сплати, ставки акцизного збору встановлено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №18-92 від 26.12.1992р. «Про акцизний збір», Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» № 178 від 7 травня 1996 року, Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» встановлені ставки акцизного збору на алкогольні напої «Вина виноградні натуральні» код товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) - за ставкою 0,01 грн. за 1 л, «Вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені)» код товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00), відповідно до ст. 2 цього Закону, тимчасово, до 1 січня 2011 року, на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00 Коньяк) встановлено на 14 гривень за 1 л 100-відсоткового спирту.

Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», встановлено, що об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Згідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до положень ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Отже, відповідно до п. «б» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» об'єктом оподаткування є обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів). Слід відзначити, що така ж норма міститься у пп. «в» п. 2 ст. З Закону «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», відповідно до якої, не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Суд зазначає, що норма яка встановлена у п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» щодо поняття акцизного збору, відсилає до інших законів, якими мають встановлюватися підакцизні товари (продукція).

Так, Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому, статтею 1 вказаного Закону встановлений термін «алкогольний напій» це продукт, одержаний шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Таке ж саме поняття алкогольного напою встановлено ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того, положення ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» містять таки поняття, як «сировина» - предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці, а також «повний технологічний цикл виробництва» - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.

Відповідно до Митного тарифу України Розділ IV, Готові харчові продукти; алкогольні напої алкогольні та безалкогольні напої та оцет; тютюн та його замінники, визначені позиції алкогольних напоїв:

2204- Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009.

2205- Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів.

2206- Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені.

2208 - Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт. 2208 20 12 00 - коньяк (Cognac), 2208 20 62 00 - коньяк (Cognac).

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1996 року N 365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір" передбачено, що цей перелік визначається й обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до Законів України від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" встановлюється обмежений перелік товарів на якій встановлені ставки акцизного збору, у тому числі на алкогольні напої.

Враховуючи встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» поняття акцизного збору, з урахуванням мети, на яку виданий Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», суд робить висновок, що до підакцизних товарів (продукції) належать алкогольні напої.

При цьому, вказаним законом чітко встановлене поняття алкогольного напою.

Отже, виходячи з цього, є очевидним, що товари (продукція), які не підпадають під поняття алкогольного напою, що встановлено Законом, не можуть вважатися підакцизним товаром, оскільки не матиме чітко визначених, встановлених ознак такого товару.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням;

Непридатний ("едалтерований") харчовий продукт - харчовий продукт вважається непридатним до споживання людиною ("едалтерованим"), якщо він, у тому числі, не відповідає обов'язковим мінімальним специфікаціям якості; іншим чином не відповідає відповідним санітарним заходам або технічним регламентам.

Оцінивши в сукупності положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що до алкогольних напоїв слід відносити готову продукцію, яка регламентується основними нормативними документами, які відповідають для кожного виду продукції Технологічним інструкціям, с подальшою сертифікацією.

Готова продукція, призначена для реалізації безпосередньо споживачу в торгівлі алкогольний напій, що має певний аромат, смак, колір, розфасований у споживчу тару різної місткості, дозволеної Міністерством охорони здоровя для контакту з харчовими продуктами, по своїм показникам відповідаючий параметрам встановленим відповідними вимогами, якість та безпека якого регламентується основними нормативними документами, відповідаючими для кожного виду продукції Технологічними інструкціями, ДСТУ, сертифікований у Дерстандарті та такий, що витримує гарантійні строки зберігання.

Діючім законодавством не вважається алкогольна рідина що не пройшла повного технологічного циклу та не відповідає існуючим стандартам для алкогольних напоїв.

Отже товар, який знаходиться на стадії незавершеного виробництва до закінчення повного технологічного процесу у любій фазі обробки, не може відноситися до розряду готової алкогольної продукції та не може бути сертифікований, як готова продукція для реалізації кінцевому споживачу.

Враховуючи це, до підакцизної продукції може бути віднесено лише та продукція, яка призначена для пиття та містить алкоголь.

Така думка викладена Верховним Судом України в постанові від 15.01.2008р. по справі Державного підприємства «Радгосп-завод Алушта» до ДПІ у м. Алушта АР Крим та ДПА в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Судом, з метою встановлення обґрунтованості висновків відповідача про допущені позивачем порушення, досліджені документи про фактично реалізовану позивачем продукцію, стосовно належності цієї продукції до алкогольних напоїв, та, як наслідок, чи підлягає вона оподаткуванню акцизним збором.

Як було вказано вище предметом договорів, укладених між позивачем та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», а також ТОВ СП «Аквавінтекс» є купаж коньячний.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем покупцям фактично відвантажувався купаж коньячний, про що свідчать рахунки, накладні та видаткові накладні.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виноград та виноградне вино» встановлено, що коньяки України - це міцні алкогольні напої з характерними букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу коньячних спиртів, отриманих методом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше 3 років у дубовій тарі, або нержавіючих чи емальованих ємкостях з дубовою клепкою. Це також визначено у ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України технічні умови».

Згідно до п 30) ст. 1 Закону України Закону України «Про виноград та виноградне вино», купаж - суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів, коньячних спиртів, бренді з компонентами, встановленими технологічними інструкціями для надання вину, вермуту, коньяку України, бренді типовості, забезпечення покращання його смаку та аромату (букета), забезпечення випуску однорідних за своїми органолептичними і фізико-хімічними показниками вин, вермутів, коньяків України, бренді. Технологічна операція приготування купажу має назву купажування.

Отже реалізований позивачем товар, з урахуванням вказаних норм, є купажами необроблених коньяків, які на момент здійснення купівлі-продажу знаходились на технологічної операції.

Крім того, на момент продажу товарів на підставі договорів та накладних, сертифікати відповідності готової продукції на реалізований товар були відсутні, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Вироблення коньяків і вин в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про виноград та виноградне вино», «Коньяки України технічних умови» ДСТУ 4700:2006, технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008), «Вина загальні технічні умови» ДСТУ 4806:2007р.

Відповідно до п.3.3.7 Технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008) тривалість відпочинку коньяків складає не менше 9 місяців групи «КВ» , а інших груп не менше 12 місяців.

Відповідно до Основних правил виробництва і зберігання коньяків України, ординарні та марочні коньяки виготовляються за схемою: купаж (в якому використовуються такі матеріали: витриманий коньячний спирт, пом'якшена вода, цукровий сироп, а за необхідності цукровий колер, спиртовані й запашні води, купажні коньяки), обклеювання (за необхідності), фільтрація, післякупажний відпочинок, фільтрація і розлив. Коньяки, не стабільні до помутніння і випадіння осаду, обробляють холодом.

Відповідно до п.3.3.7 Технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008), розлив у пляшки і відвантаження коньяків України на інші підприємства здійснюють не раніше встановлених термінів післякупажного відпочинку.

Відповідність продукції технічним умовам та стандартам може бути підтверджена відповідним сертифікатом відповідності, якого, як зазначалося раніше на реалізовану продукцію не було.

Відповідно до п. 2 технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008) для виготовлення коньяків України використовують таку сировину та матеріали: спирт коньячний, витриманий не менше 3-х років; купажні коньяки; духмяні води; спиртовані води; цукор; вода питна; кислота лимонна харчова; желатин харчовий; клей рибячий харчовий; білок з курячих яєць; кислота ортофосфорна «ч.д.а.».

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що фактично за вказаними договорами Закритому акціонерному товариству «Бахчисарайський виноробний завод» та ТОВ СП «Аквавінтекс» позивачем був реалізований товар, який за своїми властивостями та характеристиками не відноситься до алкогольних напоїв, а отже не може вважатися підакцизним товаром (продукцією) з обовязком позивача до нарахування та сплати акцизного збору при його реалізації.

Вказане свідчить про те, що відповідач при проведенні перевірки, керуючись даними договорів, актів прийому передачі та накладними, не зясував, який саме товар за договорами фактично передається позивачем у власність контрагенту, що свідчить про те, що висновки відповідача за наслідком проведеної перевірки, були зроблені необґрунтовано та по неповно зясованих обставинах, в звязку з чим, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Встановлені судом обставини підтверджуються висновком експерта №0-434 від 06.10.10р. проведеної на замовлення позивача (а.с.195-235). Відповідно до вказаного висновку перед експертом було поставлено питання встановити до якої категорії виробництва відносяться обєкт оцінки купажі коньяків в асортименті з урахуванням їх якісного стану.

Предметом дослідження експертизи були товари купажі коньяків, які є предметом за укладеними між позивачем та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», а також ТОВ СП «Аквавінтекс» договорами.

У висновках експертом вказано, що оброблені купажі коньяку ординарного та марочного на момент купівлі продажу, що знаходяться у стадії незавершеного виробництва до завершення повного технологічного процесу в любій фазі переробки (обробки) та відпочинку, не є готовою продукцією та без відповідних обовязкових технологічних операцій розливу не підлягають та не можуть бути сертифіковані як готова продукція для реалізації кінцевому споживачу.

Суд також зазначає, що Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205) затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок).

Відповідно до п. 1.1 порядку, його розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити: первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Поряд з цим акт перевірки не містить описання, оцінки та обґрунтування, у тому числі з посиланням на конкретні первинні бухгалтерські документи, фактичних обставин на підставі яких відповідачем встановлено порушення позивачем Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» та Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», що також вказує на необґрунтованість висновків перевірки.

З викладених підстав суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 05.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0006354001/1 від 10 червня 2010р. про нарахування Державному підприємству «Сімферопольський виноробний завод» податкового зобовязання з акцизного збору у сумі 1313737,6грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 530800,34грн., а всього 1844537,94грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, 9-й км Московського шосе) 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.