Ухвала суду № 133132468, 05.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13557/25

Провадження № 2/646/196/2026

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2026 року м.Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріали цивільної справи а також клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кіслової О.О. до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області в цивільному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кіслової О.О. до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Кіслової О.О. звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивач клопотав також про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, додаючи на підтвердження відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.12.2025 рік.

Оглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").

Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Надані заявником документи суд не розцінює як достатні та належні докази, які б давали підстави для звільнення заявника від сплати судового збору.

Крім того, суд урахував, що зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження його реального майнового стану, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви судовим збором.

Згідно відповіді №2212495 від 06.01.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, позивач отримував соціальні виплати в розмірі від 2000 до 6000 ежемісячно.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Надаючи оцінку доказам наданим заявником на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що надана заявником довідка про відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 03.12.2025, які підтверджують той факт, що у позивача були відсутні будь-які доходи за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року не є належними доказами які б давали підстави звільнити заявницю від сплати судового збору, оскільки для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно було надати таку відомості за повний попередній календарний рік, яка підтверджує отриманий дохід особою, що дасть змогу оцінити та встановити, розмір судового збору в цій справі, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Також, доказом на підтвердження тяжкого майнового стану заявника, яким підтверджується факт неможливості сплати останньою судового збору, заява не містить відомостей про майновий стан позивача, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Отже, позивач не надав документів на підтвердження того що, дохід його є нижчим від прожиткового мінімуму, чи він відноситься до членів малозабезпеченої сім`ї, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з вимог майнового характеру, які перерахувати за такими реквізитами: UA968999980313141206000020661, отримувач коштів - ГУК Харків обл/м.Хар Основ`ян/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також відсутні актуальні Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майна станом на 2026 рік .

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно привести у відповідність подану ним позовну заяву як до загальних вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України так і до вимог ст. 318 ЦПК України.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кіслової О.О. до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177,185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кіслової О.О. до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю 5 (п`ять) днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б.М.Чорна