Ухвала суду № 133131867, 07.01.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 208/5733/21

Номер провадження 1-в/948/14/26

07.01.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 сел. Машівка

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка, в режимі відеоконференції, клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» стосовно засудженого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, раніше не судимого,

про зарахування домашнього арешту у строк покарання відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_3 ,

встановив:

26.12.2025 на розгляд Машівського районного суду Полтавської області надійшло клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» про зарахування домашнього арешту у строк покарання відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра (Індустріального районного суду м. Дніпропетровська) від 09.06.2021 до засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце постійного проживання.

Згідно вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022р., що був скасований вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2022р. ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, відсутній залік домашнього арешту до відбутого строку покарання.

Прокурор у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд подання у його відсутності, проти задоволення подання державної установи щодо зарахування цілодобового домашнього арешту згідно ч. 7 ст. 72 К України не заперечував.

У судове засідання представник установи виконання покарань не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримав.

Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання державної установи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Питання територіальної підсудності розгляду клопотання щодо застосування ч. 7 ст. 72 КК України не врегульовано.

Згідно п. 14 ч. 1 ст.537, п.1, п. 4 ч.2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, або суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Машівський районний суд Полтавської області є судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, тому до його повноважень віднесено вирішення порушеного у поданні питання.

Встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022 ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки (а.о.с.9-11).

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2022 вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022 щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасований. Ухвалений в цій частині новий, яким призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2роки.

На виконання вироку Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2023, яки набрав законної сили 12.12.2023 ОСОБА_3 , взято під варту 16.06.2023. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислюється з 16.06.2023 (а.о.с. 4 ч. 1, 20).

Отже, ОСОБА_3 відбуває покарання з 16.06.2023, кінець строку покарання - 16.06.2026.

28.03.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким статтю 72 доповнено частиною 7 наступного змісту: «Домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі».

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра (Індустріального районного суду м. Дніпропетровська) від 09 червня 2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладання обов`язкові цілодобово не залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії ухвали до 08 серпня 2021 року включно (т.1, а.с.114-115).

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , запобіжний захід йому не продовжувався та не обирався.

Таким чином ОСОБА_3 перебував під цілодобовим домашнім арештом з 09 червня 2021 року по 08 серпня 2021 року.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Оскільки на стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт у період з 09.06.2021 по 08.08.2021 року, тому на підставі ч. 7 ст. 72 КК України вказаний період перебування засудженого під домашнім арештом підлягає зарахуванню у строк покарання виходячи з такого їх співвідношення: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Таким чином, клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» про зарахування домашнього арешту у строк покарання відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» про зарахування домашнього арешту у строк покарання відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_3 , задовольнити.

На підставі ч. 7 ст.72 КК України, засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк призначеного покарання вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022, скасованого вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2022, який засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, зарахувати строк домашнього арешту у період з 09 червня 2021 року по 08 серпня 2021 року включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1