Рішення № 133131859, 06.01.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1012/25

Номер провадження 2/948/26/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Сизоненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

у с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договорами № 3764702830-111316 від 23.08.2021, № 4436751 від 09.07.2021 у розмірі 21 139,57 грн, понесені витрати на сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн, посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином зобов`язання за цими договорами, право вимоги за якими до позивача перейшло на підставі договорі відступлення прав вимоги (а.с. 2-7).

Ухвалою від 05.11.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 147).

У судове засідання сторони вдруге та повторно не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, шляхом направлення електронного листа до електронного кабінету (а.с. 148-153,155,156,157).

Позивач у змісті позовної заяви просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с. 6 на зв.).

Відповідач причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ст. 281 ЦПК України - в заочному порядку та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 23.08.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» договір позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №3764702830-111316, сума позики 1000,00 грн, строк 14 днів (а.с.113-119).

За користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п.2.5 Договору).

Згідно з п.2.7 Договору плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену в п.2.3 Договору.

За користування наданими грошовими коштами у строк, передбачений п.2.3 договору встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за один день користування грошовими коштами) (п.9.13 Договору).

Також сторони передбачили, що у разі виникнення тимчасових фінансових труднощів або інших обставин, що можуть мати наслідком невиконання та/чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, позичальник має право порушувати перед кредитором питання про продовження строку, встановленого пунктом 2.3 цього договору, шляхом направлення позикодавцю відповідного звернення (клопотання) через особистий кабінет користувача за допомогою ІТС, в порядку та на умовах визначених у пункті 3.19 цього договору (пункт 4.1.2 кредитного договору).

Цього ж числа ОСОБА_1 підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «М98Р2RPR» Графік розрахунків, який є додатком №1 до договору позики №3764702830-111316 від 23.08.2021, в якому зазначені дата та види платежів, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту 1280.00 грн, в т.ч. тіло кредиту 1000,00 грн, проценти 280,00 грн (а.с.118 на зв.-119).

Також, на підтвердження своїх доводів позивач надав паспорт кредиту, відповідно якого ліміт кредиту складає від 500 до 25 000,00 грн, строк кредитування 24 місяці, процентною ставкою 702% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту 1 273,00 грн, реальна річна процентна ставка 53978,70% (а.с.77-79).

На а.с.80-83 є Правила про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс».

На а.с.84-85 зазначена інформація, яка надана ТОВ «Платежі Онлайн» про успішне перерахування коштів 23.08.2021 року на платіжну картку НОМЕР_1 , у сумі 1000,00 грн, номер транзакції 329708144439733, емітент платіжної картки «PRIVAT BANK».

Згідно з розрахунком ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.12.2021 становить 1280,00 грн (а.с.86-87).

21.12.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №21-12/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, визначених договором (а.с.11-17).

Відповідно до платіжних доручень №330110002 від 11.02.2022 та №367250003 від 05.04.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив ТОВ «Інкасо Фінанс» грошові кошти згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №21-12/21 від 21.12.2021(а.с.23-24).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 21.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №21-12/21, що підтверджує факт переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» прав вимоги заборгованості (а.с.25).

Згідно з Реєстром боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №21-12/21 від 21.12.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №3764702830-111316від 23.08.2021 на загальну суму 1280,00 грн (а.с. 26-28, 29).

Як видно з розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на дату відступлення 21.12.2021 становить 5414,00 грн, станом на дату розрахунку 10.01.2023 заборгованість 7949,00 грн (а.с.8).

Крім того, 09.07.2021 ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», уклав з ТОВ «Авентус Україна» договір №4436751 про надання споживчого кредиту (а.с.18-22).

Сума кредиту складає 4000,00 грн (п.1.3).

Згідно з п.1.4. строк кредиту становить 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.

Відповідно до п.1.5. стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування знимженої процентної ставки;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6280,00 грн за стандартною ставкою, за зниженою 4012,00 грн (п.п.1.8-1.8.2 Договору) (а.с. 18 на зв.).

Згідно з п.3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та авто пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, тобто метод факт/факт (а.с.18 на зв.-19).

Нормами Розділу 4 кредитного договору визначено, що строк кредиту продовжується двома способами: за ініціативою позичальника (п.4.2) або шляхом автопролонгації (п.4.3.).

У пункті 4.3. договору сторони погодили, що строк кредиту автоматично продовжується, якщо на дату закінчення строку кредиту існує заборгованість за кредитом, то строк кредиту продовжується максимально до 90 днів поспіль.

Отже, з наведеного слідує, що автопролонгація кредитного договору була чітко передбачена п. 4.3.1. кредитного договору, а у п. 4.3.2. вказано, що споживач надав таку згоду на автопролонгацію на умовах п. 4.3.1, тобто сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування та умови автопролонгації договору.

04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-02/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому договором, прийняв право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Авентус Україна», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг (а.с.30-38).

Цього ж числа ОСОБА_1 підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «М743373» Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій зазначена сума платежу за розрахунковий період 6280,00 грн, проценти за користування кредитом 2280,00 грн, реальна річна процентна ставка 24079,41% та загальна вартість кредиту 6280,00 грн (а.с.41).

Відповідно до платіжного доручення №327400006 від 04.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти згідно договору факторингу №04-02-02/2022 від 04.02.2022 (а.с.39).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 04.02.2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору факторингу №04-02-02/2022, що підтверджує факт переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» прав вимоги заборгованості (а.с.40,42).

Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №04-02-02/2022 від 04.02.2022 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4436751від 04.02.2022 на загальну суму 13 120,00 грн (а.с. 43-45, 46).

Як видно з розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.02.2022 за договором №4436751 становить 13 120,00 грн (а.с.107-112).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на дату відступлення 10.01.2023 за договором №4436751 становить 13 190,57 грн (а.с.88).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» за грошові кошти набуло права вимоги до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 в обсязі та на умовах, визначених договором, включаючи права вимоги до правонаступників боржників (а.с.47-57).

28.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.58-59).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору№10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, що підтверджує факт переходу до позивача прав вимоги заборгованості (а.с.60,61).

Згідно з Реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4436751від 04.02.2022 на загальну суму 13 190,57 грн (а.с. 62, 66-70,71).

Також за Реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №3764702830-111316на загальну суму 7 949,00 грн (а.с. 72).

Як видно з розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Коллект Центр» заборгованість ОСОБА_1 за договором №4436751 від 09.07.2021 станом на 26.09.2025 становить 13 190,57 грн (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитних договорів.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №4436751 від 09.07.2021 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд уважає, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 13 190,57 грн, з яких тіло кредиту 4000,00 грн та відсотки 9190,57 грн та позов в цій частині задовольнити в повному обсязі.

Водночас суд доходить висновку, що до задоволення підлягає вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3764702830-111316 від 23.08.2021 в розмірі 1280,00 грн, що складається із тіла кредиту 1000,00 грн та відсотків 280,00 грн, оскільки строк позики становить 14 днів. Сторони погодили, що розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника. Графіком розрахунків визначено реальну річну процентну ставку в розмірі 62290,3% та розмір процентів 280,00 грн.

При цьому жодних домовленостей щодо пролонгації договору між сторонами не було, договір не містить таких умов, будь-яких доказів з приводу пролонгації договору, стороною позивача не подано.

Тобто, право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору, а тому товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Нарахування та стягнення процентів та комісійної винагороди за користування позикою поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам судовий збір у розмірі 1658,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» долучено копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №2699 від 01.09.2025, витяг з Акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, згідно з яким сума оплати за надані адвокатські послуги становить 16 000 гривень (а.с.96-102).

Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.

При цьому згідно положень п. 4.1 Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги (а.с.96 на зв.).

Прас-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна.

Згідно із заявкою № 2699 від 01.09.2025 сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації з вивченням документів час - 2 год. вартість 2 000, ціна 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 3 год., вартість 3000, ціна 9 000 грн, що також відповідає акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Підсумовуючи викладене, ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, зазначені вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цілому, суд уважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3 000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3764702830-111316 від 23.08.2021 в розмірі 1280,00 грн та за кредитним договором №4436751 від 09.07.2021 у розмірі 13 190,57 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та судовий збір у розмірі 1658,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С. М. Косик