Ухвала суду № 133128013, 06.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10609/21

Провадження № 1-кс/638/86/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчого відділу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню №12021220480000620 від 05.07.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чхороцку, громадянин Грузії, не працюючого, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ Національної поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню № 12021220480000620 від 05.07.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12021220480000620 від 05.07.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленою особою у ході досудового розслідування, вчинили умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:

05.03.2019 року о 14 год. 26 хв. у кафе «Amato» за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 33-А (супермаркет « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановлена особа у ході досудового розслідування сіли за сусідній столик біля потерпілого ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_11 поклав своє пальто на стілець поблизу куртки потерпілого. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_11 за попередньою усною злочинною домовленістю з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та невстановленою особою у ході досудового розслідування, розподіливши між собою ролі таким чином, що невстановлена особа у ході досудового розслідування, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спостерігали за тим, щоб ніхто не помітив їх злочинні діяння, тим часом ОСОБА_11 , роблячи вид, що шукає щось у своєму пальто, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, сидячи спиною до потерпілого ОСОБА_12 , вчинив крадіжку з кишені потерпілого конверту з грошовими коштами загальною сумою 7 000 доларів США (187 789 грн 70 коп. згідно курсу НБУ станом на 05.03.2019 року), після чого поклав пустий конверт до кишені потерпілого. Далі ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та невстановлена особа у ході досудового розслідування вийшли з кафе «Amato» та пішли у невідомому напрямку, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_12 значної майнової шкоди на суму 187 789 грн 70 коп. (згідно курсу НБУ станом на 05.03.2019 року).

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невстановленою особою у ході досудового розслідування, діючи повторно, вчинили умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:

12.07.2019 року о 13 год. 48 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановлена особа у ході досудового розслідування, знаходячись у гастробарі «Reina Low & Slow Bar» за адресою: м. Харків, площа Павлівська, буд. 5/7, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили крадіжку. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 за попередньою усною злочинною домовленістю з ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та невстановленою особою, розподіливши між собою ролі, таким чином, що ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та невстановлена особа дивились у різні боки, розмовляючи по телефону, впевнились у тому, що за ними ніхто не спостерігає, після чого ОСОБА_7 , сидячи спиною до потерпілого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, діючи згідно розподілених між ними ролей, взяв сумку потерпілого та вчинив крадіжку з гаманця грошових коштів загальною сумою 33 000 грн, після чого передав викрадені грошові кошти ОСОБА_11 , який поклав їх у свою сумку. Далі ОСОБА_11 , підійшовши до потерпілого, відволік останнього, у цей час ОСОБА_7 повернув сумку потерпілого на місце, де вона знаходилась. Далі ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , невстановлена особа у ході досудового розслідування та ОСОБА_10 вийшли із закладу та направились у невідомому напрямку, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_15 майнової шкоди на суму 33 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленою особою у ході досудового розслідування, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:

15.10.2019 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та невстановлена особа у ході досудового розслідування, знаходячись у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: м. Харків, площа Павлівська, буд. 5/7, вчинили крадіжку. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 за попередньою усною злочинною домовленістю з ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та невстановленою особою, розподіливши між собою ролі, таким чином, що ОСОБА_7 , сидячи з правого боку від потерпілого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за попередньою злочинною домовленістю з ОСОБА_10 та невстановленою особою у ході досудового розслідування, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, діючи згідно розподілених між ними ролей, накрив своїм пальто сумку ОСОБА_16 , вчинив крадіжку з сумки грошових коштів на суму 2050 Евро (55549 грн 58 коп. згідно курсу НБУ станом на 15.10.2019 року) та 27 000 грн, поклав викрадені грошові кошти до своєї сумки та передав їх невстановленій особі у ході досудового розслідування. Після чого ОСОБА_7 повернув сумку потерпілого на місце, де вона знаходилась. Далі ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та невстановлена особа у ході досудового розслідування покликали офіціанта, здійснили оплату за замовлення, після чого швидко вийшли з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у невідомому напрямку, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_16 майнової шкоди загальною сумою 82549 грн 58 коп. (згідно курсу НБУ станом на 15.10.2019 року).

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленою особою у ході досудового розслідування, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:

28.02.2020 року о 15 год. 21 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та невстановлена особа у ході досудового розслідування, знаходячись у кафе «Тру Прайс» за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили крадіжку. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 за попередньою усною злочинною домовленістю з ОСОБА_10 , та невстановленою особою у ході досудового розслідування, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно, з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, діючи згідно розподілених між ними ролей таким чином, що ОСОБА_10 , сидячи біля вішалки з верхнім одягом, підійшов до неї, роблячи вид, що шукає щось, заліз до кишені куртки потерпілого ОСОБА_17 , вчинив крадіжку грошових коштів на суму 38 000 грн, після чого поклав викрадені грошові кошти до своєї сумки, тим часом ОСОБА_7 та невстановлена особа у ході досудового розслідування спостерігали, щоб ніхто не помітив їх злочинні діяння. Після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та невстановлена особа у ході досудового розслідування вийшли із закладу та направились у невідомому напрямку, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_17 майнової шкоди на суму 38 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

У сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_18 ) інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_18 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідча підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний заперечував у задоволенні клопотання та пояснив, що він одружений, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_8 , просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він не буде переховуватися, буде з`являтися на всі виклики, не буде впливати на свідків, потерпілих, буде сприяти слідству, фактів вчинення злочинів, викладених у клопотанні, не оспорює. Його родичі мають кошти на внесення застави, 300 000 грн це помірна сума, тому просив призначити заставу у розмірі 250 000 грн, заставу допоможуть внести родичі, він не знав, що знаходився у розшуку, з України поїхав під час карантину та жив в Грузії.

Захисник просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний не заперечує обставин справи.

Прокурор додатково зазначила, що розмір збитків становить 341 000 грн, тому вважала доцільним визначити розмір застави у вказаних межах.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та заперечень та нього, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

27.02.2025 року постановою слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у міжнародний розшук та 28.02.2025 слідчим суддею Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку, передбаченого ч. 6 ст. 193 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_19 10.12.2020 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами допиту потерпілих, протоколами огляду місця події, протоколом огляду предмета, постановою про визнання речовими доказами.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

10.12.2020 ОСОБА_19 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати свідків, потерпілих, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, передбачених за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій, враховуючи, що підозрюваний затриманий та переданий компетентними органами Латвійської Республіки, та наявність підозри у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, раніше не судимий, не працює.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому суд вважає, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Показання свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_7 , як підозрюваного, а відтак наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_19 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно, з наведених вище підстав суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, доводи сторони захисту про відсутність існування вищевказаних ризиків на переконання суду спростовуються матеріалами справи та при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовженні дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення підозрюваним.

Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У даному кримінальному провадженні згідно із вимогами КПК України визначення розміру застави є обов`язком суду.

Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, пояснень наданих у судовому засіданні щодо можливості внести заставу, та того факту, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки призначення застави у розмірі, визначеному ч.5 ст.182 КПК України не забезпечить стримуючого ефекту, який передбачає такий запобіжний захід.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню №12021220480000620 від 05.07.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 05.03.2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн, яку можливо внести на наступні реквізити Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі 638/10609/21 від 06.01.2026, за (ПІБ)_______(Шевченківський районний суд м.Харкова)).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, де має намір проживати після звільнення зі слідчого ізолятора, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування зі свідками обвинувачення з приводу обставин кримінального правопорушення.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Шевченківський районний суд м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 05.03.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у той же строк з дня вручення копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1